Трипольская культура
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Трипольская культура
Реферат виконав студент ** гр.ФМРД
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Одеський державний економiчний унiверситет
Кафедра: iсторii Украiни
Одеса ОДЕУ 2003
Вступ
До того, як я почну друкувати цей реферат, хотiлося б сказати декiлька слiв про нього.
По-перше, чому вiн буде написаний саме на цю тему?
Тема малодослiджена, з безлiччю гiпотез щодо походження трипiльцiв, розвитку iхньоi культури, а отже, просто цiкава.
Я давно вже намагалася прочитати книги з цiСФi теми, але нiяк не виходило, оскiльки, щоб iх врештi-решт дiстати (а це було важко), потрiбно було багато вiльного часу, який зявився лише на тижнi самостiйноi роботи.
Я зацiкавлена гiпотезою про те, що нашi предки словяни пiшли вiд трипiльцiв, i хотiлося б самiй побачити, чи маСФ така гiпотеза реальне пiдТСрунтя, а якщо так, то яке?
По-друге, яка ж мета моСФi роботи?
Поповнити своi знання з обраноi теми.
Узагальнити своi знання з обраноi теми.
Пiд час написання цiСФi роботи я буду використовувати:
Пiдручник, який менi допоможе систематизувати знання.
Книги з обраноi теми, якi допоможуть поглибити знання.
Книги, в яких написано про побут словян та украiнського народу, якi допоможуть менi зрозумiти, чи дiйсно словяни СФ нащадками трипiльцiв.
От, мабуть, це i все, що хотiла сказати у вступi. Переходжу до головноi частини.
Те, що потрiбно знати про трипiльську культуру
Вiдкриття та дослiдження трипiльськоi культури
ХРЖХ та початок ХХ столiття iнколи називають часом археологiчних вiдкриттiв. Саме тодi Г.Шлiманн розкопав Трою, Мiкени, Тiрiнф, А.Еванс виявив залишки палацовоi держави, яку назвав мiнойською, а також записiв (лiнiйне письмо А i Б). В Украiнi теж було зроблено багато дослiджень, i особливу увагу привернули до себе роботи В.Хвойки, який з 1893 року проводив розкопи в КиСФвi на вулицi Кирилiвськiй, i цi знахiдки були вiдмiннi вiд знайдених ранiше. Незабаром у 1896 роцi В.Хвойка проводить розкопи i в селi Трипiлля, де виявляСФ памятки тiСФi ж культури, що й знайдена ним у КиСФвi. Звiдти, вiд назви села, i пiшла назва культури трипiльська.
Величезний iнтерес до знахiдок проявили такi iсторики, як Е.Штерн (1901-1902 р. розкопав памятки аналогiчного характеру), В.Б.Антонович i Хв.Вовк. Пiзнiше, у радянський час, цю культуру дослiджували такi вченi, як Т.Пассек, С.Бiбiков, РД.Черниш, В.Маркевич, В.Збенович, та дослiджувалась вже переважно територiя Румунii i схiдноi Украiни, де, за думкою цих учених, ця культура зароджувалась.
У наш час трипiльську культуру дослiджують такi вченi, як Н.Бурдо та Л.Кульчицька.
Проблема походження трипiльськоi культури
РЖснують рiзнi думки щодо походження трипiльськоi культури. За В.Хвойкою, наприклад, це було автохтонне населення (предки словян), яке жило на територii Середньоi Надднiпрянщини. Чи СФ така думка абсолютно вiрною? Адже автохтонна культура, яка iснувала до трипiльськоi, була вiдкрита лише у 40-50х роках ХХ столiття украiнським археологом В.Даниленком, i лише тодi стало можливим говорити про ii спорiдненiсть з трипiльською. Крiм того, за П.Третьяковим, прословяни у IV-III тисячолiттях до н.е. iснували на пiвнiчнiших землях. Тому, напевно, гiпотеза В.Маркевича та В.Даниленка, за якою мiiевi племена днiстровського варiанту буго-днiстровськоi культури були швидко асимiльованi боянськими (балкано-дунайськими) прийшлими племенами, i трипiльська культура не що iнше, як синтез цих двох культур, здаСФться бiльш ймовiрною. Внесок до цiСФi теорii зробив i В.Збенович, який приСФднався до думки своiх попередникiв, але доводив вiдсутнiсть впливу буго-днiстровськоi культури, що також цiлком можливо.
Крiм такоi, можна видiлити ще одну гiпотезу. На думку Ф.Бiляшiвського, О.Спiцина та В.Городцова, тАЬкультура проникла з пiвдня через Егейське та Мармурове моря з берегiв Малоi Азii або через Середземне море з Фiнiкii або РДгипту, i в розмальованiй керамiцi вiдчуваСФться вплив СходутАЭ. РЖсторик радянського часу М.Марр стверджуСФ, що предками трипiльцiв СФ пелазги, якi прийшли з Пiвнiчного Кавказу Чорним морем, а до того ще були тАЬсусiдамитАЭ етрускiв, що мешкали на територii Пiвденного Кавказу.
Перiодизацiя трипiльськоi культури
За В.Хвойкою трипiльська культура СФ мiстком мiж епохами каменю та бронзи, тому вiрно було б видiляти в нiй 2 перiоди: перший звязаний з камяним вiком, другий з вiком мiдним. Перший перiод примiтивностi у формах посуду, використання знарядь працi з кременю або каменю. У цей час бiльше розвинено землеробство, а скотарства майже немаСФ. Бiльш розвиненими галузями були полювання, рибальство, збиральництво. Селилися здебiльшого бiля води, в землянках чи наземних глинобитних будинках. Для цього поселення характернi такi поселення, як Лука-Врублевецька, Бернашiвка на Днiстрi, Пянишкiв коло Уманi, Ленкiвцi, Солончани та iншi. Другий - перiод використання знарядь працi i зброi з мiдi, менш примiтивноi керамiки. Крiм того, вже починають закрiплюватися патрiархально-родовi вiдносини, хоча СФ думка, що такi вiдносини виникли ранiше внаслiдок того, що чоловiки вже тодi грали велику роль у скотарствi та полюваннi, крiм того, лiсний характер землеробства потребував великих затрат сил, що було неможливо для жiнки. Найбiльш великими поселеннями того часу були Усатове (бiля сучасноi Одеси) i коло Городська (Житомирська область).
РЖснуСФ також iнший тип перiодизацii Т.Пассека, який складаСФться з трьох етапiв: раннього, середнього i пiзнього в залежностi вiд зародження, ро