Трипольская культура
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
зквiту чи занепаду цивiлiзацii. Ця перiодизацiя стосуСФться трипiльсько-кукутенськоi спiльноти, частиною якоi СФ культура, яку я дослiджую.
Як зникла трипiльська культура
Ще й досi неясно, як зникла трипiльська культура. Радянськi вченi Т.Пассек i Т.Бiлановська взагалi обминають це питання, говорячи тiльки про взаСФмозвязки трипiльцiв з племенами середньоднiпровськоi культури на Сходi, Волинсько-Подiльськоi мегалiтичноi культури на заходi, пiзньострiчковоi i шнуровоi керамiки на пiвнiчному заходi.
Менi вiдома поки що одна теорiя зникнення трипiльцiв. Це змiшення iх з iншими племенами. Якими? За В.Г. Збеновичем це нiбито племена середньоднiпровськоi культури на сходi, оскiльки iх керамiка та побутовi речi дуже схожi на тi, що вироблялися колись трипiльцями.
Житла
На територii Трипiлля зустрiчалося два типи жител.
По-перше, це землянки. Землянками називалися заглибленi житла глибиною 0.6-1.5м, якi складалися з жилоi частини i господарських ям. У планi цi тАЬбудiвлiтАЭ нагадували напiввiсiмку чи вiсiмку. Стiни iх були пологi, дно нерiвне. У кожному з таких жител знаходилось по два-три вогнища.
По-друге, це наземнi глинобитнi житла. Це був великий будинок метрiв у 20, що складався з 4-5 кiмнаток-камер, у кожнiй з яких була пiч. Також було 2 камери без печей: одна сiни, iнша комора для зерна. У камерi з пiччю налiво проти печi мiстилося пiдвищення з посудом, проти входу жертовник у формi грецького хреста, а над ним маленьке округле вiкно. Технiка будiвництва таких жител була на високому рiвнi розвитку. Мiiе для будiвництва згладжували, а потiм на цю поверхню клали деревянi плахи, якi обмазувались глиною, iнколи декiлька раз. Потiм цю глину обпалювали. Покрiвля мала 2 схили i обмазувалась соломою. Такi будiвлi нерiдко розташовувались колом, що могло вказувати на iснування у трипiльцiв перших релiгiйних вiрувань.
Призначення цих жител ще й досi неясне. Так, В.Хвойка вважав, що глинобитнi житла були спорудженнями поховного характеру, домами мертвих. За В.Збеновичем, навпаки, глинобитнi будiвлi були стацiонарними житлами трипiльцiв, а землянки будувались лише на ранньому етапi заснування поселення.
Господарство
Землеробство
Ця галузь господарства була найрозвинутiшою у трипiльцiв, особливо в раннiй перiод. Навiть тодi оброблялося не менш як чотири види сiльськогосподарських культур (в основному пшениця, жито, овес). Участки знаходилися близько вiд поселень. Було вiдоме мотичне землеробство. Крiм мотик, вироблених з лосячого чи оленячого рога, використовувалися i серпи, але iх знайдена невелика кiлькiсть, тому, можливо, землероби здебiльшого збирали колосся руками. Звичайно, екстенсивне ведення господарства призводило до виснаження грунтiв, i тому трипiльцям приходилося кожнi 30-60 рокiв залишати заснованi поселення й освоювати новi землi.
Для переробки продуктiв землеробства використовувалися зернотерки, якi складалися з двох частин, вернього i нижнього каменiв. Ймовiрно, що це було роботою для жiнок, i доказом тому СФ знайденi у трипiльських хатах фiгурки жiнок, якi мололи зерно (див. зноску 9).
Скотарство
Звичайно, землеробство завжди залишалось для трипiльцiв основним видом господарства, але воно завдяки нечастим врожаям не могло повною мiрою задовольнити потреби племен. Тому паралельно з землеробством розвивалося скотарство, а також такi невiдтворюючi види господарства, як рибальство, мисливство, збиральництво.
Про iснування скотарства свiдчать знахiдки кiсток тварин. Так, на Коломийщинi знайдено кiстки бикiв, а також корiв i овець (хоча iхня кiлькiсть була значно меншою), а в Халепi та Усатовi свиней. Також ймовiрно, що на той час уже був приручений кiнь, а також собака. Про iснування скотарства свiдчить i знаходження таких керамiчних виробiв, як сосуди зi стiнками в дiрках. Ймовiрно, що вони використовувалися для виготовлення творогу й сиру.
Також, крiм кiсток, було знайдено мiфологiчнi зображення таких iстот. Так, наприклад, це фантастичнi фiгури бикiв з кiгтями з Петрен, виконанi чорною фарбою, що свiдчить, можливо, про те, що у трипiльцiв,як i в середземноморських народiв, iснував культ бика.
Полювання
Ця галузь господарства грала помiтну роль на ранньому етапi розвитку трипiльськоi культури, хоча меншу в порiвняннi з полюванням. Про це нам говорить той факт, що кiсток диких тварин знайдено в два рази менше нiж домашнiх (див. зноску 13). Полювали трипiльцi в основному на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця, використовуючи при цьому такi знаряддя, як наконечники стрiл з кременю, скребки, камянi сокири-клини.
Займалися також i рибальством, i це теж було характерно бiльш на ранньому етапi, оскiльки для цього були сприятливi умови (поселення бiля рiчок). Ловили здебiльшого щук, сомiв, осетрiв.
Збиральництво
Трипiльцi збирали в основному черепашки прiсноводних молюскiв, залишки яких знайдено в купах смiття бiля будинкiв, якi ще називають тАЬчерепашковими купамитАЭ. Очевидно цi черепашки варили, а потiм iх мясом годували свиней. У давнину черепашки використовувались також для розпису, прикрас.
Збиралися також жолудi, якi сушилися в закритих печах, розтиралися на зернотерках i домiшувалися в тiсто.
Прядiння та ткацтво
Ця галузь була безпосередньо звязана зi скотарством, i тому логiчно, що, як i скотарство, набула свого розвитку у пiзнiй перiод трипiльськоi культури. Уже тодi тканини пiдкладалися пiд дно керамiчних виробiв, щоб iх легше було вилi