Трипiльська керамiка
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
РЕФЕРАТ
на тему
ТРИПРЖЛЬСЬКА КЕРАМРЖКА
ЗМРЖСТ
Вступ
Трипiльська керамiка
Орнаментацiя трипiльцiв
Висновок
Використанi джерела
ВСТУП
Шiсть тисяч рокiв тому на землi, яку сьогоднi називають Украiною, стояли величезнi поселення мiста. Коли тАЬiсторiя починалася в ШумерiтАЭ, iхнi руiни вже давно були схованi пiд рiзнотравям степу мiж Бугом i Днiпром. Люди, яких ми називаСФмо трипiльцями, заклали пiдвалини цивiлiзацii на нашiй землi. Вони одними з перших тут почали вирощувати хлiб i плавити метал, збудували тисячi селищ, десятки мiст. Вони прагнули вiчного життя, молячись i приносячи пожертви Вищим Силам, створили дивовижнi магiчнi орнаменти, якi зачаровують нас i сьогоднi.
Про Трипiльську культуру впродовж останнiх рокiв ведеться багато дискусiй у наукових колах, помiж полiтикiв, iдеологiв. Точаться суперечки в середовищi ii шанувальникiв. У 2003 роцi товариство тАЬПросвiтатАЭ провела кiлька наукових конференцiй iз метою глибше осягнути таСФмницi цiСФi видатноi цивiлiзацii, що бентежить уяву прискiпливих дошукувальникiв правдивоi iсторичноi давнини нашоi Вiтчизни. Уже понад столiття вченi, не лише украiнськi, а й багатьох краiн свiту, намагаються переконати людство, як постала ця унiкальна археологiчна культура, що проiснувала 2700 рокiв винятковою етнокультурною цiлiстю й, безсумнiвно, вплинула на формування та духовний розвиток СФвропейських народiв.
Трипiльська культура не залишила пiсля себе нi пiрамiд, нi величних храмiв, нi камяних палацiв, а ii матерiальна спадщина, всi свiдчення iснування понад шiсть тисячолiть захованi в землi. Археологи вирiзнили 17 типiв посуду рiзного призначення кухонний, господарський, ритуальний i виявили в житлах близько 300 посудин для побутових потреб. Умiльцi володiли секретами високоякiсного випалювання посуду у двоярусних горнах. РЖснували гончарнi центри. Вiдомi спецiальнi майстернi у трипiльських селищах Уланiвка, Шкарiвка, Веселий Кут (Черкащина), Клiщiв, Тростянець (Подiлля). Велика кiлькiсть деревини давала змогу виготовляти ткацькi, кушнiрськi верстати, хатнСФ начиння.
ТРИПРЖЛЬСЬКА КЕРАМРЖКА
Випалена на вогнi глина була першим штучним матерiалом. Виготовлення глиняного посуду стало чи не найбiльшим досягненням наших пращурiв. Саме керамiка СФ однiСФю з найколоритнiших сторiнок трипiльськоi культури. Попри найзагальнiшi, вiзитковi риси, маСФ вона i яскравi окремоплемiннi варiанти. За формою посуду, сировиною, технологiСФю виготовлення, способами та видами оздоблення визначають час та мiiе виробництва посуду, його ареал, загальний ступiнь культури людей, що його виготовили. Наразi доведено, що племена мисливцiв i рибалок виготовляли господарський посуд, оздоблений штампованим орнаментом, а трипiльськi племена землеробiв i скотарiв плоскодонний зi спiрально-меандровим орнаментом.
Спершу переважала лiпна керамiка, що пояснюСФ значну товщину стiнок посуду. Глиняну стрiчку сплющували i накручували по спiралi на завчасно виготовлене денце, згладжуючи i затираючи нерiвностi рукою або деревяною паличкою.
Глиняна маса попервах була примiтивною, згодом трипiльцi виготовляли начиння iз знаменитоi мульчованоi глиняноi маси: до глини додавали полову, кiнський послiд, товченi мушлi молюскiв тощо. До речi, секрет лiпноi глиняноi маси з домiшуванням товчених черепашок трипiльцi запозичили у середньостогiвських племен. Середньостогiвцi ж, у свою чергу, запозичили у трипiльцiв глиняну антропоморфну та зооморфну пластику. Встановлено, що виготовленням керамiчного посуду займалися виключно жiнки. Тож можна припуститися думки, що гончарне коло у трипiльцiв зявляСФться у середньому перiодi, разом з утвердженням патрiархату. Керамiчна пiч
Посуд виготовлявся трьох типiв: господарський, кухонний i культовий. Величезний, до пiвтораметра заввишки, посуд для зберiгання зерна та iншого збiжжя вкопувався у долiвку помешкань зручно та охайно. Рiзноманiтним був i так званий кухонний посуд, що використовувався для приготування iжi: глеки, глечики, горшки, кухлi, кринки, миски, тарiлки, кубки, чашi, сковорiдки.
Судини
Серед усього рiзноманiття форм переважаСФ склянкоподiбнi чи горщикоподiбнi посудини усiляких розмiрiв, деякi з них за пропорцiями наближаються до глекiв без ручки або кринок.
Трапляються i широкогорлi амфори, кухлики з однiСФю ручкою, мiнiатюрнi посудинки з покришками. С. М. Рижов видiляСФ 16 типiв трипiльського керамiчного посуду, зокрема за формою: конiчний, бiконiчний, сферо- та усiченоконiчний; кратеро-, бiнокле-, кубко-, амфоро-, грушевидний та вазоп