Трипiльська керамiка
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?дiбний; лiйчастий; гострореберний; з плавним та рiзким профiлем; з усiченоконiчною горловиною; з Горщики утопленими вiнцями; напiвсферичнi миски. Глечики
Доволi довго iсторикiв, археологiв та iнших дослiдникiв цiкавить загадка так званого бiноклевидного посуду. РЖнтрига стаСФ бiльшою, як взяти до уваги, що бiноклi не мають аналогiв у жоднiй археологiчнiй культурi. Через повну безпораднiсть та неможливiсть пояснити призначення цього посуду, ученi зараховують його до предметiв релiгiйного культу: вважають, що тАЬбiноклiтАЭ використовували для ритуалу викликання дощу.
Потреба у керамiчному посудi була великою. У переважнiй бiльшостi трипiльських поселень знайдено ремiсничi печi, часом i двояруснi, у яких випалювалось глиняне начиння. Очевидно, виробництво керамiки стаСФ справою майстрiв-професiоналiв, спецiалiзованою галуззю общинного ремесла. Масштаби керамiчного виробництва вражають, однак справжньоi майстерностi i довершеностi трипiльцi, зокрема племена Приднiстровя, досягли у оздобленнi посуду. СпостерiгаСФмо щонайменше десять типiв вiзерунку: однобiчний, двобiчний, статичний, динамiчний, перемiнний, в основному геометричний.
Слiд наголосити, що трипiльський кольоровий розпис керамiки то явище унiкальне, яке практично не повторюСФться в iнших культурах. На думку багатьох дослiдникiв, трипiльська орнаментика мала релiгiйно-магiчне навантаження i використовувалась як своСФрiдний запис свiтоглядноi iнформацii. Коли дивишся на прикарпатськi писанки та килимовi вiзерунки Подiлля, спадаСФ на думку, а чи не передалися генетично нашим сучасникам, носiям наступних культур, вмiння, здiбностi, творчiсть i майстернiсть трипiльського ужиткового мистецтва.
Посудина з налiпом у формi стилiзованого бичка знайдена у трипiльському поселеннi в урочищi Рiпниця бiля мiста Ржищева Киiвськоi областi.
Самi за себе промовляють обшири, на яких знайдена антропо- та зооморфна пластика: Лука-Врубловецька на Днiстрi, Сушкiвка на Уманщинi, Усатове на Одещинi, Гренiвка на Кiровоградщинi, Шипинцi на Буковинi, Троянiв на Житомирщинi, Гребенi на Киiвщинi, Кошилiвцi на Тернопiллi, Озаринцi на Вiнниччинi. До цього перелiку можна додати чимало iнших географiчних назв.
На особливу увагу заслуговують теракотовi жiночi статуетки з пiдкреслено жiночими формами тiла, а також фiгурки жiнок iз немовлям так званi трипiльськi мадонни. Вiдомi також статуетки, що зображають жiнку з чашею на колiнах. Позаяк знайдена така антропоморфна пластика на жертовниках у помешканнях та родових святилищах, вважають, що мала вона сакральне, магiчно-культове призначення. Поширення такого атрибуту потверджуСФ наступний факт: розкопки трипiльського поселення Лука-Врубловецька (Камянець-Подiльського району Хмельницькоi областi) видали на гора 250 культових теракотових статуеток цiлiсiнький пантеон.
Статуетка з вирiзним орнаментом - оберiг дому i роду, символ родючостi, достатку та енергii життя.
РЖз глини будували i жертовник, бiля якого вiдбувалися релiгiйнi обряди iз використанням теракотових статуеток. Цiкавiсть викликають i теракотовi моделi житла, якi, на нашу думку, доволi точно копiюють справжнСФ трипiльське помешкання.
ОРНАМЕНТАЦРЖЯ ТРИПРЖЛЬЦРЖВ
Трипiльську керамiку за якiстю перевершували лише китайськi вироби, але й вони програвали у оздобленнi орнаментом. Малюнки на гончарних виробах переважно мають вигляд спiралi та ii елементiв у сполученнi з рiзними знаками, серед яких трапляються зображення сонця, мiсяця, тварин i рослин.
Найпопулярнiшими орнаментальними елементами були спiраль, меандр та канелюри, поширеним був полiхромний розпиiорною, бiлою та червоною мiнеральними фарбами. Видiляють такi найвживанiшi способи орнаментацii: ямки, гребiнцевi вдавлення, рельСФфнi композицii, вiдбитки шнура або текстилю, рельСФфнi шишечки, валики по шийцi або плечиках, налiпнi дужки, насiчки, прокреслення зигзагоподiбних лiнiй iз кольоровим розписом чи без нього. Зчаста вплiтаються реалiстичнi зображення рослин, тварин, людини або частин ii тiла. У ранньому перiодi орнамент наносили iнодi i на сиру глину за допомогою керамiчних штампикiв.
у загальнiй системi орнаментацii глиняного посуду трипiльцiв видiляють щонайменше 18 схем: хрестовиднi; фiстоннi; метопнi i тангентнi композицii; горизонтальнi S-виднi та похилi дуги; вертикально розСФднанi i так званi негативнi овали; совиний лик; волюти з листочками на кiнцях; трикутники з витягнутими вершинами; так звана лицьова схема; хвилястi стрiчки; коса сiтка; фриз; комети; концентричнi кола; похилi дуги; канелюри; меандри тощо. Звичайно, трипiльська культура знала локальнi способи орнаментацii посуду. Наприклад, рiзне поСФднання смугових (фриз, облямування, бордюр), хвилястих та ламаних лiнiй. У межирiччi Пiвденного Бугу та Днiстра кольоровий розпис був звичайним явищем, а от у Середньому Поднiпровi не знайдено жодного розписаного черепка.
Для орнаментацii трипiльськоi керамiки характернi трьохяруснi композицii, якi свiдчать про триярусний подiл свiту на землю, небо та "небесатАЭ (або "верхнСФ неботАЭ), якими управляла велика космiчна володарка. Вона зображалася на посудi у виглядi "личинтАЭ з очима-сонцями.
У свiтогляд трипiльцiв ввiйшли всi чотири вимiри: довжина, ширина (земля розорана "повздовж i поперектАЭ