Торговельна полiтика розвинутих краiн
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
Кафедра мiжнародноi економiки
Реферат
на тему:
Торговельна полiтика розвинутих краiн
Виконала: студентка 34групи КЕФ
Богатиренко Катерина
Перевiрила: ст. викл. Уханова РЖ. О.
Одеса 2010
План
Вступ
- Сутнiсть торговельноi полiтики
1.1 Протекцiонiзм
1.2 Свобода торгiвлi
- Основнi напрямки здiйснення зовнiшньоторговельноi полiтики
- Торговельна полiтика розвинутих краiн
Висновок
Список використаноi лiтератури
Вступ
Мiжнародна торгiвля СФ засобом, за допомогою якого краiни можуть розвивати спецiалiзацiю, пiдвищувати продуктивнiсть своiх ресурсiв i в такий спосiб збiльшувати загальний обсяг виробництва.
Виникнення мiжнародноi торгiвлi обумовлено двома обставинами. Перша: економiчнi ресурси (природнi, людськi, iнвестицiйнi товари) розподiляються мiж краiнами свiту вкрай нерiвномiрно; краiни iстотно розрiзняються за своСФю забезпеченiстю економiчними ресурсами. Друге: ефективне виробництво рiзних товарiв вимагаСФ рiзних технологiй чи комбiнацiй ресурсiв.
У загальному виглядi торгiвля СФ засобом, за допомогою якого краiни можуть розвивати спецiалiзацiю, пiдвищувати продуктивнiсть своiх ресурсiв i в такий спосiб збiльшувати загальний обсяг виробництва. РДдина життСФздатна торговельна полiтика це зовнiшньо-орiСФнтована стратегiя, спрямована на якомога ширшу iнтеграцiю економiки держави з мiжнародною торговельною спiльнотою. В iдеалi така стратегiя маСФ включати скасування усiх ввiзних та iмпортних мит i податкiв, а також усунення всiх нетарифних барСФрiв.
Метою реферату СФ визначення способiв втручання держави в зовнiшню торгiвлю, а також характеристика тенденцiй торгiвельноi полiтики на прикладi найбiльш розвинутих краiн свiту: США, Китаю, Росii, Новоi Зеландii та краiн РДвропейського Союзу.
- Сутнiсть торговельноi полiтики
Держава може обирати один iз способiв втручання у зовнiшню торгiвлю: свободу торгiвлi або протекцiонiзм.
1.1 Протекцiонiзм
Протекцiонiстська торгова полiтика встановлюСФться державою по наступним причинах i для досягнення наступних цiлей.
Необхiднiсть забезпечення оборони. Аргумент маСФ скорiше вiйськово-полiтичний, а не економiчний характер: захисне мито потрiбне для збереження i посилення галузей, що випускають стратегiчнi товари i матерiали, що необхiднi для оборони й ведення вiйни.
Збiльшення внутрiшньоi зайнятостi. Теорiя порятунку нацiональних робочих мiiь використовувана в захист мита, стаСФ усе бiльш модною, в мiру того як економiка наближаСФться до спаду.
Сукупнi витрати у вiдкритiй економiцi складаються iз споживчих витрат, капiталовкладень, державних витрат i чистого експорту. Чистий експорт дорiвнюСФ рiзницi мiж експортом i iмпортом. Збiльшення сукупних витрат у результатi скорочення РЖмпорту зробить стимулюючий вплив на внутрiшньоекономiчнiй розвиток, оскiльки спричинить за собою рiзке зростання доходiв i зайнятостi. Але така полiтика маСФ серйознi дефекти.
- Збiльшення iмпорту приводить до скорочення деякоi кiлькостi робочих мiiь у краiнi, але в той же час створить iншi робочi мiiя. РЖмпорт сприяв лiквiдацii в останнi роки частини робочих мiiь у деяких галузях промисловостi.
- Очевидно, що всi краiни не можуть одночасно домогтися успiху при введеннi iмпортних обмежень.
- Краiни, що постраждали вiд мита i квот, iмовiрно, почнуть вiдповiднi дii, викликаючи нове пiдвищення торгових барСФрiв, що зрештою, задушить торгiвлю до такого рiвня, що всiм краiнам стане гiрше.
- У довгостроковому планi перевищення експорту над iмпортом як засiб стимулювання внутрiшньоi зайнятостi приречено на невдачу.
Диверсифiкованiсть заради стабiльностi. Доходи високо спецiалiзованих економiк, наприклад, орiСФнтованого на виробництва цукру народного господарства Куби чи нафтовоi економiки Кувейту сильно залежать вiд мiжнародних ринкiв. Захист митом i квотами необхiдно в цих краiнах для стимулювання промисловоi диверсифiкованостi i, як наслiдок, зменшення залежностi вiд конюнктури на свiтових ринках одного чи двох видiв продукцii.
Крiм мита для диверсифiкованостi заради стабiльностi, наприклад, в РДвропейському Союзi розроблений ефективний механiзм цiноутворення, розроблений по кожному виду сiльгосппродукцii i для кожного регiону. Установлюються кiлька категорiй цiн - iндикативнi цiни, обумовленi Спiвтовариствами як бажанi, мiнiмальнi цiни iмпорту чи граничнi, мiнiмальнi продажнi цiни, гарантованi виробнику iнтервенцiями, офiцiйними органiзацiями.
Захист молодих галузей. Захисне мито необхiдне для того, щоб дати можливiсть затвердиться новим галузям вiтчизняноi промисловостi. Тимчасовий захист молодих нацiональних фiрм вiд твердоi конкуренцii бiльш зрiлих i тому на сучасний момент бiльш ефективних iноземних фiрм дозволяСФ галузям, що народжуються, змiцнiти й стати ефективними виробниками.
Захист вiд демпiнгу. Цiль демпiнгу - завоювання товаром чи групою товарiв зовнiшнього ринку шляхом продажу товарiв на свiтовому ринку за цiнами нижче внутрiшнiх. Надалi збитки покриваються шляхом пiдвищення