Торговельна полiтика розвинутих краiн
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
цiн на зовнiшньому ринку, а потiм i за рахунок проникнення в економiку краiн-iмпортерiв.
ВважаСФться, що тарифи необхiднi для захисту вiтчизняних фiрм вiд iноземних виробникiв, що збувають на ринку краiни свою надлишкову продукцiю за демпiнговими цiнами нижче ii собiвартостi. РЖснуСФ двi причини, чому iноземнi фiрми можуть бути зацiкавленi в продажi своiх товарiв за цiнами нижче собiвартостi. По-перше, цi фiрми можуть використовувати демпiнг для придушення мiiевих конкурентiв, захоплення монопольного положення на ринку i наступного пiдвищення цiн. По-друге, демпiнг може бути складною формою цiновоi дискримiнацii - призначення рiзних цiн рiзним клiСФнтам. З метою максимiзацii своiх прибуткiв iноземний продавець може прийняти рiшення про реалiзацiю своСФi продукцii за високими цiнами на монополiзованому внутрiшньому ринку й скиданнi надлишковоi продукцii за низькими цiнами на зовнiшнi ринки. Надлишковi обсяги виробництва можуть бути необхiднi для зниження витрат на одиницю продукцii при великомасштабному виробництвi.
У звязку з тим, що демпiнг викликаСФ обТСрунтовану заклопотанiсть, вiдповiдно до законодавства багатьох краiн, вiн заборонений. У тих випадках, коли демпiнг маСФ мiiе i завдаСФ шкоди вiтчизняним фiрмам, уряд вводить "антидемпiнгове мито" на вiдповiднi товари. Однак обвинувачення у використаннi демпiнгу повиннi ретельно перевiрятися для визначення iхньоi обТСрунтованостi, оскiльки деякi iноземнi фiрми iнодi дiйсно роблять деякi товари з бiльш низькими витратами. Зловживання антидемпiнговим законодавством може збiльшити цiну iмпорту, а конкуренцiя на мiiевому ринку обмежиться, що дозволить вiтчизняним фiрмам пiдняти цiни за рахунок споживачiв.
Аргументiв на користь протекцiонiзму багато, але вони не ТСрунтовнi. У вiдповiдних умовах аргумент про необхiднiсть захисту молодих галузей промисловостi виступаСФ як справедливе виключення, що маСФ економiчне виправдання. Аргумент на користь самозабезпеченостi може використовуватися для обТСрунтування протекцiонiзму з вiйськово-полiтичних позицiй. Однак обидва цi аргументи заслуговують дуже серйозноi критики, тому що вони iгнорують можливiсть використовувати альтернативнi засоби для стимулювання промислового розвитку i вiйськовоi самозабезпеченостi. Бiльшiсть iнших аргументiв СФ багато в чому емоцiйними закликами, заснованими на напiвправдi й вимислах. Вони вiдзначають тiльки безпосереднi i прямi наслiдки захисного мита, iгноруючи просту iстину, що в кiнцевому рахунку краiна повинна iмпортувати для того, щоб експортувати.
1.2 Свобода торгiвлi
Полiтика свободи торгiвлi спрямована на всiляке заохочення iмпорту й експорту товарiв шляхом встановлення мiнiмального рiвня мита чи звiльнення вiд нього цiлком.
Чому мито й квоти застосовуються у свiтовiй практицi, якщо вiдомо, що вони перешкоджають вiльнiй торгiвлi й у такий спосiб знижують економiчну ефективнiсть? У той час як краiни в цiлому виграють вiд вiльноi мiжнародноi торгiвлi, окремi галузi й групи постачальникiв ресурсiв можуть виявитися в числi потерпiлих. Легко зрозумiти, чому групи пiдприСФмцiв, зайнятих таким виробництвом, намагаються зберегти або полiпшити своi економiчнi позицii, переконуючи уряд, ввести тарифи чи квоти для захисту iх вiд шкiдливого впливу вiльноi торгiвлi.
Лiквiдацii перешкод у взаСФмнiй торгiвлi сприяСФ економiчна iнтеграцiя. РЖнтеграцiя - обСФктивний процес розвитку стiйких економiчних звязкiв i подiлу працi нацiональних господарств, що близькi за рiвнем економiчного розвитку. РЖнтеграцiя охоплюСФ зовнiшньоекономiчний обмiн i сферу виробництва, а також веде до тiсного переплетення нацiональних господарств, до створення регiональних господарських комплексiв. На характер i рушiйну силу iнтеграцii впливають особливостi краiн. Основна причина iнтеграцii - вимоги високорозвинених продуктивних сил, що переросли рамки нацiональних господарств. Економiчна iнтеграцiя розвиваСФться в регiональному аспектi.
Для украiнськоi економiки також необхiдна iнтеграцiя у свiтове господарство, що припускаСФ деяку лiбералiзацiю зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Для того, щоб краiна, що стала на такий шлях розвитку, одержала вигоду, необхiднi наступнi умови:
- Краiни, лiбералiзуючи торгiвлю, повиннi знаходитися у фундаментальнiй рiвновазi, i лiбералiзацiя торгiвлi не повинна ii порушувати (пiд фундаментальною рiвновагою розумiСФться стабiльнiсть економiчного становища краiни, критерiями якого СФ "помiрнi" темпи iнфляцii, "прийнятний" рiвень безробiття i рiвновага платiжного балансу. Першi два елементи складають показники внутрiшньоi рiвноваги, останнiй - зовнiшньоi). Однак, як вiдомо, ослаблення торгових барСФрiв загострюСФ проблему внутрiшнього i зовнiшнього балансу. Звiдси виникаСФ необхiднiсть протекцiонiзму.
- РЖснування мiжнародноi гармонii iнтересiв. Через свободу торгiвлi, що теоретично вигiдна всiм, ця гармонiя iнтересiв i здiйснюСФться. Але справа ускладнюСФться двома обставинами. По-перше, бiльш розвиненi краiни мають бiльший виграш вiд свободи торгiвлi. По-друге, оскiльки вiйськовi iнтереси домiнують над економiчними, одних тiльки економiчних факторiв мало для установлення чи вiдновлення гармонii, що на практицi не прослiджуСФться.
- Рiвнiсть можливостей, забезпечувана сталiстю масштабiв виробництва i конкуренцiСФю. Ця умова маСФ на увазi вiдсутнiсть всякоi дискримiнацii й одержання одними виробниками переваг пер