Торговельна полiтика розвинутих краiн
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
виваються. Для виявлення суттСФвих елементiв та прiоритетностi торговельноi полiтики, легше вiдбити зовнiшньоторговельну полiтику кiлькох розвинених краiн.
Торгiвельна полiтика США. Як вiдомо, торгова полiтика будь-якоi краiни знаходиться в нерозривному звязку з зовнiшньоекономiчною полiтикою. Змiстовнiсть цього взаСФмозвязку визначена значним впливом зовнiшньоi торгiвлi на американську економiку i обумовленiстю експорту-iмпорту вiд стану самоi економiки.
Вiдповiдно в числi компонентiв, що визначають зовнiшньоторговельну полiтику, варто назвати вiдновлення не iнфляцiйного економiчного зростання, що маСФ загальногосподарський характер, а не суто зовнiшньоторговельний. Тим не менш автономнiсть торговоi полiтики США обумовлюСФться тим, що вона доповнюСФ полiтику посилення стимулiв до iнвестування, збiльшення продуктивностi працi й ослаблення iнфляцii.
У торгово-полiтичноi стратегii США особливе мiiе займаСФ органiзацiя переговорiв у рамках Генеральноi угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ). Американський уряд проводить реалiзацiю програм укладення добровiльних двостороннiх угод про обмеження експорту вiдносно до багатьох краiн свiту. Тiльки по сталi такi угоди укладено з 29 краiнами свiту.
При цьому спостерiгаСФться така картина: обмеження, введенi ЯпонiСФю на iмпорт сталi у свою краiну, змушують Пiвденну Корею збiльшувати ii поставки в США. Вiдчуваючи юридичну вразливiсть iх торговельноi полiтики, американський уряд схиляСФ до введення обмежень експорту, порушуючи принципи ГАТТ. У такiй ситуацii США переходить вiд тактики змiни зовнiшнiх перешкод мiж партнерами до посилення барСФрiв, створених усерединi нацiональних кордонiв. Це викликаСФ взаСФмну перебудову економiк i не виключаСФться той факт, що такий шлях вирiшення торговельних проблем вiдкриваСФ нову сторiнку в теорii та практицi мiжнародних торгових вiдносин. Завдяки цьому в поСФднаннi зi стратегiСФю внутрiшньоi полiтики до сьогоднiшнього дня США перебувають у станi стабiльного економiчного пiдйому.
Торгiвельна полiтика РДС.
Особливостi торговоi полiтики краiн РДвропейського Союзу (РДС) полягають у специфiчних факторах, властивих даному регiону, таких як:
вузькiсть власних ринкiв товарiв, капiталiв i робочоi сили;
- обмеженiсть початкових можливостей розвивати НТП;
- висока значимiсть зовнiшньоекономiчних вiдносин у розвитку краiни i ii загальногосподарськоi стратегii;
- функцiонування 27 держав в умовах спiльного ринку.
РДвропа на зовнiшнiй ринок вивозить бiльш 60% своСФi продукцii, що значно бiльше США i Японii, i ii частка в експортi-iмпортi свiту складаСФ 40%. Крiм того, РДвропа торгуСФ в умовах вiдсутностi барСФрiв мiж державами, де скасованi кiлькiснi обмеження товарiв, митнi збори, по вiдношенню до третiх краiн уведений СФдиний митний тариф, вiдсутнiй митний контроль. До того ж усi вимоги до оформлення вантажопотокiв СФдинi. Аналогiчна практика торкнулася i системи регулювання iмпорту. Зокрема, дiСФ СФдина система контролю, заборони та обмеження на ввезення товарiв. Вiдповiдно, вимоги контролю якостi i безпеки товарiв чiтко унiфiкованi. Безумовно, право на регулювання торгiвлi тiСФю чи iншою краiною залишаСФться в розпорядженнi нацiональноi влади.
Торгiвельна полiтика Китаю.
Нещодавно у СОТ було проведено огляд торговоi полiтики Китаю. Незважаючи на вражаючий економiчний рiст пiсля 2006 р., ця краiна стикаСФться з проблемами поглиблення нерiвностi доходiв, що посилюСФться розривом мiж заощадженнями та iнвестицiями, а також з iншими проявами дисбалансу в економiцi.
Зараз економiка Китаю СФ третьою за величиною економiкою свiту , Китай вийшов на третСФ мiiе в свiтi за обсягом торгiвлi. Незважаючи на таке пiдвищення статусу краiни i збiльшення середнього рiвня доходiв на душу населення, зберiгаСФться ряд проблем, включаючи нерiвнiсть доходiв, збiльшуСФться розрив мiж заощадженнями та iнвестицiями, а також незбалансований рiст, який бiльшою мiрою визначаСФться iнвестицiями та експортом, а не споживанням.
Митнi тарифи, як i ранiше, залишаються основним iнструментом Китаю в галузi торговельноi полiтики, хоча частка iмпортних мит складала 3,3% вiд податкових надходжень в 2008р. СпостерiгаСФться деяке скорочення китайських нетарифних барСФрiв, зокрема, число тарифних позицiй, на якi автоматично поширюються вимоги до лiцензування iмпорту. У 2006 р. були скасованi тарифнi квоти для соСФвоi олii, пальмовоi олii i деяких сортiв рапсовоi олii.
Набули чинностi двi пiдписанi КитаСФм угоди про вiльну торгiвлю (УВТ): УВТ мiж КитаСФм i Чилi (у жовтнi 2006 р.) та УВТ мiж КитаСФм i Пакистаном (у липнi 2007 р.).
Китай продовжуСФ застосовувати рiзнi торговi iнструменти, щоб стимулювати iнвестицii у високi технологii, заохочувати iнновацii i охорону навколишнього середовища (наприклад, за рахунок скорочення споживання енергii). До таких iнструментiв вiдносяться податковi пiльги, неподатковi субсидii, заходи контролю цiн i рiзнi форми керiвних вказiвок, включаючи галузевi стратегii для окремих секторiв.
Одним iз цiкавих аспектiв торговельноi полiтики Китаю СФ застосування експортних мит, скорочення податкових пiльг з ПДВ, вимог лiцензування та iнших торговельних заходiв для того, щоб якщо не припинити, то хоча б обмежити експорт числа товарiв, якi призводять до споживання значних обсягiв природних ресурсiв та енергii.
Показовим прикладом СФ нещодавнСФ пiдвищення КитаСФм тимчасових тарифiв для 142 тарифних позицiй з метою скорочення екс