Geum.ru


Типологiчна класифiкацiя мов свiту

Информация - Иностранные языки

Другие материалы по предмету Иностранные языки

логiчних типiв повиннi знаходитися на вiдповiдних сходинках нижче.

Мiж тим Н.Г. Чернишевський зло висмiював флектируючих вчених, у яких виходить так, нiби аморфнi (кореневi) мови це мови дурних народiв, аглютинативнi це мови не зовсiм дурних, але i не розумних народiв, а флективнi це мови дуже розумних народiв.

Розвиток i удосконалення тiСФi чи iншоi мови зазвичай не обумовлюСФться його переходом з одного морфологiчного типу в iнший. Розвиток найчастiше вiдбуваСФться у межах одного морфологiчного типу. Китайська мова була кореневою у глибоку давнину. Кореневою вона i залишилася. Це, проте, не завадило мовi розвиватися: збагатився i вирiс ii словниковий склад, уточнились ii граматичнi правила. Мова може успiшно розвиватися у межах даного морфологiчного типу всерединi кореневих структур з таким же успiхом, як i у межах флективних або аглютинативних структур i т.д. У тих же випадках, коли змiнюСФться морфологiчний тип мови, зазвичай не у цiй безпосереднiй змiнi виявляСФться прогрес мови.

Аналiтична будова сучасноi англiйськоi мови iстотно вiдрiзняСФться вiд флективноi будови англосаксонськоi. Проте сам по собi цей факт ще не визначаСФ прогрес мови. Прогрес обумовлюСФться не безпосередньою технiкою морфологiчних засобiв мови, а тим, що i як виражаСФться за допомогою цiСФi технiки. У iсторичному процесi вдосконалення мови виявляСФться у загальнiй диференцiацii ii граматичних засобiв, у шлiфовцi граматичних правил, у безперервному русi типiв сполучуваностi слiв i таке iнше. Подiбнi тенденцii можуть використовувати новi аналiтичнi засоби мови, але не самi по собi цi засоби, як i не самi по собi флективнi або аглютинативнi ресурси, визначають прогрес у розвитку мови. Недаром англiйська мова, будучи аналiтичною, вiдноситься разом з тим i до флективних iндоСФвропейських мов (аналiтично-флективний, як внутрiшнСФ членування у межах флективних iндоСФвропейських мов).

Сказане, проте, зовсiм не означаСФ, що граматичнi засоби мови взагалi байдужi до ступеня ii розвитку. В iсторii украiнськоi мови на замiну однiй старiй можливостi типу виходити дверми прийшли iншi, бiльш рiзноманiтнi та диференцiйованi можливостi виходити у дверi, виходити через дверi i т.д. РЖ рiч тут зовсiм не в тому, що прийменники i прийменниковi конструкцii завжди кращi або завжди гiршi за вiдмiнковi конструкцii. Проблема вирiшуСФться не абстрактно-умовивiдно, а конкретно-iсторично: за певних умов функцiонування тiСФi чи iншоi мови розвиток прийменникових конструкцiй мiг сприяти загальному удосконаленню граматичних ресурсiв, точно так же як в iнших мовах подiбному удосконаленню мiг сприяти розвиток аглютинативних або iнкорпоруючих засобiв граматики.

У рiзноманiтностi стройових елементiв мови можна побачити рiзноманiття способiв вираження граматичних звязкiв у мовах свiту. Кореневi i флективнi, аглютинативнi i iнкорпоруючi мови зазвичай спiвiснують. У свою чергу кожна з цих мов пiдлягаСФ своСФму закономiрному внутрiшньому розвитку.

Висновок

За усiх своiх недолiках морфологiчна, або типологiчна, класифiкацiя мов маСФ наукове значення i представляСФ безперечний iнтерес. РЖ хоча генеалогiчна класифiкацiя СФ основною i маСФ бiльш серйознi пiдстави, нiж класифiкацiя морфологiчна, ця остання суттСФва для розумiння специфiки граматичноi структури слова у рiзних мовах свiту.

Список лiтератури

  1. Бернштейн С.Б. Сравнительная грамматика славянских языков: учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та: Наука, 2005. С. 10 21
  2. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. М.: Просвещение, 1965. С. 353 363
  3. Зубкова Л.Г. Общая теория языка в развитии. Москва: Видавництво Росiйського унiверситету дружби народiв, 2002. С. 9 24
  4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Пiдручник для студентiв фiлологiчних спецiальностей вищих навчальних закладiв. Киiв: Видавничий центр Академiя, 2001. С.221 231 (Альма-матер)
  5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Пiдручник: - Киiв: Видавничий центр Академiя, 2003. С. 362 365 (Альма-матер)
  6. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. Учеб. пособие для филол.специальностей ун-тов. М.: Высшая школа, 1975. С. 290 310
  7. Реформатський О.О. Введение в языковедение. М.: Просвещение, 1967. С. 450 464
  8. Сусов РЖ.П. История языкознания. Москва: АСТ: Восток Запад, 2006, - С. 10 -12 (Золотая Серия)