Типологiчна класифiкацiя мов свiту
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
? це бiльш складною, коли вона спираСФться не лише на одну мовну сiмю (хоча б i на таку велику, як iндоСФвропейська), а на усi мови свiту. У цьому випадку встановлюються наступнi типи мов: кореневi (або iзолюючi), аглютинативнi (або аглютинуючi) i флективнi. РЖнодi до даноi класифiкацii додають це мови iнкорпоруючi (або полiсинтетичнi).
Кореневi мови
В кореневих мовах слово звичайно дорiвнюСФ кореню, а вiдношення мiж словами перш за все передаються синтаксично (порядком слiв, службовими словами, ритмом, iнтонацiСФю). Але вираз слово дорiвнюСФ кореню неточний, адже у кореневих мовах, до яких вiдносять китайську, слово не маСФ морфологiчноi структури, характерноi, наприклад, для украiнськоi мови, де розрiзнюють коренi, афiкси, основи i флексii. В китайськiй мовi слово морфологiчно не змiнюСФться, тому морфологiчно незмiнним воно залишаСФться i у реченнi. Тим бiльшу роль вiдiграють у кореневих мовах синтаксичнi фактори.
Проте не можна характеризувати кореневi мови, i перш за все китайську, лише вiдносно СФвропейських мов. На жаль, так часто роблять, але це не правильно.
Справа в тому, що китайська мова маСФ своi специфiчнi, дуже важливi та рiзноманiтнi граматичнi засоби, яких немаСФ в iндоСФвропейських мовах. Це, наприклад, категорiя змiнноi ознаки для вираження особливоi групи предикативних прикметникiв, близьких до дiСФслова (погода холодна), на вiдмiну вiд категорii постiйноi ознаки, коли мовець пiдкреслюСФ наявнiсть тiСФi чи iншоi бiльш постiйноi ознаки у предмета або поняття (холодна погода). У китайськiй мовi рiзниця мiж leng tianki холодна погода i tianki leng погода холодна - це не лише рiзниця мiж атрибутивним i предикативним характером словосполучення, як, наприклад, в украiнськiй, але, крiм того, додатково тут виражено i рiзницю мiж постiйною ознакою погоди в першому випадку (категорiя тривалого стану) i тимчасовою ii ознакою у другому. Багатство вiдтiнкiв у китайськiй мовi виявляСФться, зокрема, у безлiчi подiбних специфiчних побудов.
Отже, коли розглядаються так званi кореневi мови, не можна питання зводити до того, що цi мови не мають тiСФi морфологii, яка СФ, примiром, в украiнськiй або латинськiй мовах. Потрiбно врахувати тi багатоманiтнi граматичнi особливостi, якi специфiчнi для кореневих мов. Саме тому термiн аморфнi мови тобто безформеннi, потрiбно визнати неправильним по вiдношенню до кореневих мов, як i до будь-яких iнших. Мова не може бути безформенною навiть у тому випадку, коли слова цiСФi мови не знають форм словозмiни. Адже, крiм форм словозмiни, у мовi можуть iснувати iншi формальнi ознаки слiв: певна i сувора сполучуванiсть слiв, певний i суворий iх звязок та таке iнше. Хоча цi формальнi ознаки вiдносяться до синтаксису, вони не стають менш суттСФвими для граматики даноi мови. Тому слiд зберегти рiзницю, запропоновану Л.В. Щербою, мiж поняттям формальних ознак слова (поняття бiльш широке) i формою слова (поняття суто морфологiчне)
Вивчення будови китайськоi мови дуже розширюСФ коло звичайних граматичних уявлень, утворених лише на матерiалi iндоСФвропейських мов.
Аглютинативнi мови
Структура слова в аглютинативних мовах характеризуСФться великою кiлькiстю особливих приклейок (афiксiв), якi звичайно додаються до незмiнноi основи слова (звiдси i назва цих мов вiд латинського agglutinare склеювати, тобто мови, в яких афiкси як би приклеюються до основи слова)
Розглянемо побудову одного речення у такiй аглютинативнiй мовi, якою СФ турецька. Yaz-ma-yor-sunuz ви не можете писати, буквально писати+не могти+тепер+ви. Основа yaz писати. Потiм до цiСФi основи дадаСФться афiкс (приклейка), що маСФ найбiльш широке значення, пiсля чого йдуть афiкси у порядку все бiльш уточнюючих i окремих значень. У нашому прикладi найбiльш загальною (пiсля основи) категорiСФю виявляСФться категорiя неможливостi (заперечення; не могти щось робити). Тому вслiд за основою йде афiкс, що передаСФ саме цю категорiю (ma). Потiм слiдуСФ бiльш вузька категорiя теперiшнього часу iндикативу (афiкс yor), яка у свою чергу, ширша за категорiю другоi особи (афiкс sunuz): у категорii неможливостi може бути будь-який спосiб, час, особа. Але категорiя часу (афiкс yor тепер), виявляСФться бiльш вузькою порiвняно з категорiСФю неможливостi, СФ бiльш широкою порiвняно з категорiСФю особи, так як всерединi самоi категорii часу можуть виступати як перша, так i друга i третя особи.
Таким чином, на основу нанизуються своСФрiднi афiкси (приклейки), кожен з яких маСФ лише одне, суворо визначене значення. Вони розмiщуються у порядку, визначеному принципом: вiд афiксiв з бiльш широким значенням до афiксiв з бiльш окремим та менш широким значенням.
Афiкс аглютинативноi турецькоi мови не може виражати одразу декiлька значень, що спостерiгаСФться звичайно, наприклад, у закiнченнях флективних мов. В отримаю флексiя ю передаСФ одночасно i категорiю особи (перша), i категорiю часу (майбутнiй), i категорiю способу (дiйсний), i категорiю числа (однина). Основа у турецькiй мовi завжди залишаСФться без змiн. Тому у нiй зовсiм не виявляСФться так званих неправильних дiСФслiв, морфологiчних виняткiв i тому подiбних явищ флективних мов.
Наведемо приклад своСФрiдного нарощування афiксiв в тiй же турецькiй мовi: sev люби, sevmek любити, sevmeksizin не люблячи, sevismeksizin не люблячи одне одного, sevdirmeksizin не змушуючи лю