Технологiя продажу пральних, миючих та дезiнфiкуючих засобiв
Информация - Маркетинг
Другие материалы по предмету Маркетинг
Тема: Технологiя продажу пральних, миючих та дезiнфiкуючих засобiв
Змiст
Вступ
1. Значення пральних засобiв у сучасному життi людини. Особливостi та перспективи випуску цих товарiв
2. Огляд асортименту пральних, миючих та дезiнфiкуючих засобiв
2.1 Господарче мило
2.2 Синтетичнi пральнi засоби
2.3 Засоби миючi та тi, що чистять, для рiзних цiлей
2.4 Дезiнфiкуючi засоби
2.5 Допомiжнi засоби
2.6 Вимоги до якостi, особливостi маркування, зберiгання пральних засобiв
3. Органiзацiя продажу засобiв для прання, чищення та дезiнфекцii
3.1 Методика стимулювання продажу
3.2 Органiзацiя роздрiбного та оптового продажу
3.3 Продаж товарiв через парфюмерно-косметичнi магазини
3.4 Особливостi продажу засобiв для прання, чищення, дезiнфекцii
Висновки i пропозицii
1. Значення пральних засобiв у сучасному життi людини. Особливостi та перспективи випуску цих товарiв
Украiна привабливий ринок для збуту товарiв побутовоi хiмii завдяки мiльйонам споживачiв, при тому, що намiтилося економiчне зростання.
2009 року споживання мийних засобiв в Украiнi сягнуло 7,5 кг на одну людину на рiк, включно з 4,9 кг порошкоподiбних, 0,3 кг рiдких мийних засобiв i 2,3 кг мила. З огляду на це, рiчна споживча СФмнiсть ринку Украiни в мийних засобах оцiнюСФться в 350 тис. тонн, хоча 2008 року офiцiйно було продано менше 50% - лише 170 тис. тонн. Однак рiчна динамiка зростання продажiв порошкiв становить 1520%, i це обiцяСФ вiдмiннi перспективи для iнвесторiв. На територii Украiни спiльнi пiдприСФмства з iноземними фiрмами виникли недавно, але вже встигли розгорнути свою дiяльнiсть. За цей самий перiод частка СМЗ, що випускаються мiiевими пiдприСФмствами, рiзко знизилася. Бiльшiсть вiтчизняних виробникiв ледве животiСФ в маленьких ринкових нiшах, не претендуючи на бiльш нiж 1% ринку. Вiдсутнiсть чiткоi стратегii розвитку - того, що називають баченням бiзнесу, - призвело до безгрошiвя i ганебноi здачi ринку.
Цiкаво, що шарахання куди пiти, кому продатися, такi характернi для вiтчизняного менталiтету з часiв козацтва, чужi iноземцям. Турецьке СП Ольвiя бета своiм Gala настiльки захопило дочок Роксолани, як не снилося i султановi Сулейману. РЗй вдалося вiдiбрати першiсть у брендiв P&G створивши таким чином унiкальний прецедент розгрому цього транснацiонального гiганта на окремо взятому локальному ринку. СвоСФ мiiе на ринку зайняли i ТОВ Логос кемiкал, що виробляСФ Честу на територii Днiпропетровськоi областi, i ЗАТ Унал-АВС кемiкал iндастрi з Теплодара Одеськоi областi (Test). Причому значну частину iхньоi продукцii становлять порошки, що пройшли в Украiнi лише технологiчний процес змiшування i фасування. Крiм того, у краiну iмпортуються мийнi засоби рiзних цiнових категорiй. Причому частка продукцii iз середньоi цiновоi категорii (надходить переважно з Росii) постiйно зростаСФ. Росiйськi пiдприСФмства рiк у рiк збiльшують поставки порошкiв в Украiну. 2004 року з Росii було завезено 6,2 тис. тонн, 2005-го 13,5 тис, а 2008-го 27,2 тис. тонн. Нинi пiвнiчно-схiдний сусiд постачаСФ бiльш як половину всього мийного iмпорту, що надходить у краiну. Пральнi порошки нижчоi цiновоi групи ввозяться в Украiну переважно з Туреччини. А в дорогому сегментi успiхiв домоглося нiмецьке ТОВ Хенкель Украiна (Ужгород), дочiрнСФ пiдприСФмство вiд Henkel CEE, якiй належать 15 заводiв. Зараз в Украiнi продаСФться 34% продукцii вiд загального обсягу продажiв Henkel CEE, але в недалекому майбутньому Украiна може стати другою за рiвнем продажiв пiсля Росii. Тодi частка реалiзацii продукцii сягне 15%. Найвiдомiшi торговi марки, представленi на украiнському ринку, Persil, Rex (порошки), Silan (сполiскувач), Fa (мило). Persil займаСФ сегмент найдорожчих порошкiв на вiтчизняному ринку i, за вiдгуками торговцiв, продаСФться порiвняно непогано як для такого дорогого товару i наших невисоких доходiв. Реконструкцiя, проведена концерном Хенкель на пiдприСФмствi в Ужгородi, дозволила збiльшити потужнiсть виробництва до 30 тис. тонн на рiк i розпочати атаку iз захопленого плацдарму 2006 року зроблено 7,5 тис. тонн СМЗ. ЩоЗ. Щороку в Украiнi продають 150 тис. тонн прального порошку, з яких вiтчизняного - лише третина. Переважна бiльшiсть iмпортованих мийних засобiв - контрабанда. Ринок мийних засобiв фахiвцi сегментують на двi групи: засоби для миття посуду чи кахлю та засоби для прання, серед яких - господарське мило, вiдбiлювачi, пральнi порошки, ополiскувачi та кондицiонери для тканин. Щодо останнiх двох, то на украiнському ринку вони зявилися недавно й охоплюють незначну його частину. Господарське мило також особливоi погоди не робить. Його частка на ринку, порiвняно з пральними порошками, - близько 5%. Тому сегмент пральних порошкiв - найбiльший за асортиментом, кiлькiстю торгових марок та найпривабливiший для трейдерiв. Щороку, за iхнiми даними, в Украiнi реалiзують на $115-120 млн. порошку.
Ще один критерiй сегментування: дешевi порошки (50-60% ринку), засоби за середнiми цiнами та дорогi. До останньоi групи зараховують Ariel, ОМО i продукцiю компанii Henkel. До групи так званого оптимального спiввiдношення цiни i якостi, або продукцii за середнiми цiнами, увiйшли Tide та Surf. У сегментi недорогих марок - Е, Тiх Bonux, Dosia, турецькi Gala, Bingo, а також вiтчизнянi порошки "Лотос", "Бiо-М", "Магiк-М", "Сканмакс" тощо. Серед недорогих порошкiв за обсягам