Технологiя проблемного навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
Технологiя проблемного навчання
Розробка i вивчення змiсту циклових навчальних диiиплiн на основi технологii моделюючого навчання СФ перспективним напрямом навчально-виховного процесу на факультетах унiверситету.
У рамках гуманiтарноi освiти мiжпредметнi звязки розглядаються як звязки мiж культурою, наукою, рiзними галузями знань та навчальними диiиплiнами, спрямованими на професiйну пiдготовку студентiв факультетiв унiверситету Провiдними в розробцi змiсту кожноi навчальноi диiиплiни СФ змiстовно-iнформацiйнi звязки, до яких вiдносяться звязки з виявлення спорiднених знань у навчальних диiиплiнах. В основному це звязки мiж поняттями та теорiями.
Застосування технологii моделюючого навчання даСФ можливiсть адаптувати навчальний процес до рiвня сучасноi проектно-творчоi парадигми освiти. Пiдставою цього е теоретична думка, що в рамках проектно-творчоi парадигми освiти знання моделюються i подаються викладачем через iнтегровану навчальну диiиплiну, а студентами здобуваються з багатьох джерел у процесi моделювання, проектування, конструювання.
Найдоцiльнiшими для iнтеграцii СФ технологiя проблемного навчання, технологiя контекстного навчання, особистiсно-орiСФнтована технологiя навчання, технологiя колективно-iндивiдуальноi розумовоi дiяльностi.
Особливiстю формування мети в рамках технологii проблемного навчання СФ тi, що позначка навчання ставитися програмою, корегуСФться та уточнюСФться викладачем iз врахуванням можливостей студентiв. Метою технологii проблемного навчання СФ розвиток теоретичного мислення студентiв у процесi засвоСФння знань навчальноi диiиплiни; формування пiзнавального iнтересу в студентiв. Змiст навчальноi диiиплiни розробляСФться на основi державноi програми. У змiстi освiти видiляються суперечностi в розвитку, визначаються проблеми та пiдпроблеми. ЗасвоСФння змiсту навчальноi диiиплiни здiйснюСФться в процесi вступних, пояснювально-iлюстративних лекцiй, через проблемне викладання знань з опорою на самостiйну роботовi студентiв.
Дiяльнiсть викладача полягаСФ в управлiннi дiяльнiстю студентiв. Вивчення навчальноi диiиплiни здiйснюСФться при активнiй позицii студентiв, в умовах актуалiзацii мислення. Студентовi задаСФться пiзнавальна проблемна ситуацiя, що повязана з труднощами, якi вiн не може вирiшити на основi наявноi системи знань, ii вирiшення передбачаСФ вихiд за межi наявного арсеналовi можливостей. Це нiби вихiд на рiвень "близького розвитку".
Це - творчий процес, який завершуСФться переструктуруванням наявного досвiду.
Основою взаСФмодii СФ дiалогiчне спiлкування при провiднiй ролi викладача з використанням епiзодичного зворотного звязку. Результат навчання виражаСФться в наявностi теоретичних знань, продуктивних розумових дiй, пiзнавального iнтересу. Формою контролевi СФ виконання завдань проблемного характеровi. Удосконалення вивчення навчальноi диiиплiни вiдбуваСФться на основi перебудови дiяльностi викладача.
У проблемному навчаннi видiляються основнi етапи:
пiдготовчий етап (накопичення знань i вiдпрацювання необхiдних мислительних операцiй);
створення проблемноi ситуацii, сприймання й усвiдомлення ii студентами;
аналiз розумiв, висунення й обТСрунтування гiпотези;
побудова плановi пошуку;
актуалiзацiя необхiдних знань, умiнь i навичок, вирiшення проблеми;
перевiрка й обговорення результатiв.
Для проблемноi побудови навчального матерiалу iснують деякi критерii його вiдбору. Перший критерiй-цi значущiсть матерiалу. Значущими вважаються тi знання, що СФ вузловими в курсi, роздiлi чи темi, входять у структуру навчального предмета як невiдСФмнi складники. Другий критерiй-цi доступнiсть матерiалу. навчання
Суть проблемного викладу знань викладачем полягаСФ в тому, що замiсть передачi готових положень (правил, законiв) науки викладач повiдомляСФ фактичний матерiал, даСФ його опис на фонi систематично створюваних iм проблемних ситуацiй, постiйно спонукаСФ студентiв до частковоi або повноi самостiйноi пiзнавальноi дiяльностi з установленням й вирiшенням навчальних проблем.
Технологiя проблемного навчанн. включаСФ пять етапiв вирiшення проблеми:
1) поява вiдчуття складностi проблеми;
2) виявлення ii та визначення:
3) представлення можливого рiшення;
4) виявлення шляхом умовивiдних положень iмовiрних рiшень;
5) подалi спостереження й експерименти, якi призводять до прийняття або вiдхилення прийнятого допущення, тобто до висновку, що маСФ позитивне чи негативне судження.
Вирiшення проблеми здiйснюСФться за допомогою чотирьох основних етапiв а) пiдготовка особистостi та намагання розвязати проблему; б) iнкубацiяперiод визрiвання рiшення; в) миттСФвий спалах iдеi-рiшення; г) верифiкацiяперевiрка результативностi рiшення та уточнення новоi iдеi.
Процес розвязання проблеми студентами пропонуСФться за допомогою наступних дiй: створення проблемноi ситуацii; формування гiпотез для розвязання проблеми; перевiрка рiшення з подальшою систематизацiСФю отриманоi iнформацii. Проблемна ситуацiя-цi така ситуацiя, пiд година якоi субСФкт хоче розвязати складнi для собi завдання, алi йому не вистачаСФ даних i вiн винний сам iх знаходити.
У вищiй школi склалась система правил створення проблемних ситуацiй:
-перед студентами необхiдно