Технологiя проблемного навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
?тавити такi практичнi чи теоретичнi завдання, виконання яких вимагаСФ вiдкриття нових знань i оволодiння новими вмiннями;
-завдання повиннi вiдповiдати iнтелектуальним можливостям навчаСФмих.
Ступiнь складностi проблемного завдання залежить вiд рiвня новизни матерiалу, викладу та вiд ступеня його узагальнення;
-проблемне завдання пропонуСФться до пояснення матерiалу, який усвiдомлюСФться;
-проблемними завданнями можуть бути:
-засвоСФння;
-формулювання питання;
-практичнi завдання. Проте, не треба ототожнювати проблемне завдання i проблемну ситуацiю. Проблемне завдання може призвести до проблемноi ситуацii тiльки в тому разi, коли мають мiiе всi попереднi правила;
-одна й та ж проблемна ситуацiя може бути викликана рiзними типами завдань;
-важкою проблемною ситуацiСФю керуСФ викладач шляхом показовi студентам причин невиконання певного практичного завдання або неможливостi пояснення ними того чи iншого фактовi.
Формулювання гiпотез СФ процес евристичного характеровi i вiн вiдбуваСФться за евристичними правилами (евристиками). Евристичним процесам протистоять процеси алгоритмiчнi, у ходi яких мi користуСФмося алгоритмами. Найпоширенiше евристичне правило стосуСФться вибору напрямкiв пошуку. Воно вказуСФ на вибiр тихнув напрямкiв, якi в минулому з найбiльшою ймовiрнiстю призводили до розвязання проблемних ситуацiй такого класу. Зрозумiло, що додержування цього правила в нових ситуацiях, якi тiльки на перший погляд належати до цього класу, призведе студентiв до помилковоi установки, що вiддаляСФ вiд правильного рiшення. РЖнодi вiдбуваються раптовi знаходження рiшень. Пояснення цього фактовi повязане з раптовим вiдкриттям або миттСФвим спалахом свiдомостi.
Частiше студенти користуються такими логiчними операцiями, як аналiз та i синтез, операцii, якi дуже кориснi в ходi формулювання i гiпотез. Аналiз базуСФться на мисленому вiддаленнi однiСФi вiд iншоi одиниць iнформацii й одночасному видiленнi тихнув елементiв, якi сприяють конструюванню гiпотези. Синтез базуСФться на поСФднаннi одиниць iнформацii, на створеннi з конкретних елементiв гiпотетичних нових систем або СФ комбiнацiй.
Перевiрка гiпотез вимагаСФ вiд студентiв визначених здiбностей, а саме вiдчуття проблеми та ii виявлення; мислення; оцiнка. Перевiрка зводиться, певним чином, до оцiнки i гiпотези та вибору правильного рiшення.
Всi згаданi вище три етапи мають мiiе яки в рiшеннi i проблем типовi вiдкриття, так й типовi створення, як i теоретичних, так i практичних. Означенi фази можна використати у всiх способах викладу-навчання, якi мають i проблемний характер. Цi способи включають класичний i проблемний метод, за допомогою якого проблема складеться на основi аналiзу проблемноi ситуацii, а також вiдкриття i знаходження рiшення та його верифiкацii за допомогою iнших методiв, таких, як дiловi iгри, метод випадку, ринку розумiв, мiкровиклад або синектика.
Позначка навчальноi диiиплiни в рамках технологii контесного навчання ставитися програмою навчальноi диiиплiни, корегуються викладачем з урахуванням професiйних iнтересiв студентiв, ii основою СФ розвиток теоретичного мислення в процесi засвоСФння теоретичних знань у контекстi професiйноi дiяльностi; формування готовностi до вирiшення професiйних завдань. Змiст навчальноi диiиплiни розробляСФться в контекстi професiйноi дiяльностi студентiв, видiляються основнi суперечностi, навчальнi завдання моделюються до вимог та розумiв професiйноi дiяльностi. Знання засвоюються студентами в ходi iнформацiйних, проблемних лекцiй, лекцiй, що читають два викладачi, лекцiй iз заздалегiдь запланованими помилками, лекцiй-прес-конференцiй.
Управлiння дiяльнiстю студентiв здiйснюСФться в контекстi iхньоi майбутньоi професiйноi пiдготовки. Позицiя студентiв полягаСФ в активному вивченнi диiиплiни в контекстi професiйноi дiяльностi на основi актуалiзацii професiйного мислення. ВзаСФмодiя мiж викладачем та студентом будуСФться на основi дiалогiчного спiлкування з пiдсиленням iнiцiативи студентiв, iз встановленням постiйного зворотного звязку.
Результат навчання виражаСФться в наявностi теоретичних знань, теоретичноi готовностi до вирiшення професiйних завдань (атестацiйнi професiйнi ситуацii, дiловi iгри та iн.). Удосконалення навчання вiдбуваСФться за iнiцiативою викладача в контекстi майбутньоi професiйноi дiяльностi студентiв ставитися програмою та визначаСФться викладачем i студентом.
Ця технологiя навчання забезпечуСФ багаторiвневу пiдготовку студентiв, створюСФ умови для саморозвитку iх; стимулюСФ саморозвивальний аспект навчальноi дiяльностi, актуалiзуСФ вiдповiдальнiсть студентiв за результат навчання.
Методикою навчання СФ вироблення мети та визначення стратегii вивчення курсовi; проблемне викладення знань з опорою на самостiйну роботовi студентiв; аналiз та самоаналiз вивчення навчальноi диiиплiни. полягаСФ в створеннi розумiв для ефективноi самостiйноi роботи студентiв. Студент СФ субСФктом навчальноi дiяльностi i спiлкування. Навчальна диiиплiна розглядаСФться як засiб розвитку особистостi та професiйноi компетенцii. У дiалогiчному спiлкуваннi iнiцiатива студентiв посiдаСФ провiдне мiiе, установлюСФться постiйний зворотний звязок. Результат вивчення диiиплiни визначаСФться процесом отримання знань, рiвнем професiйноi самосвiдомостi, пiзнавальним iнтересом, теоретичною готовнiстю до вирiшення професiйних з