Технологiя отримання основних видiв продукцii тваринництва
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
?родуктивностi
Симентальська порода виведена в Швейцарii. Нинi найбiльш поширена в зонi Лiсостепу. Вимя у бiльшостi корiв дещо пiдтягнуте, з досить широкою основою, залозисте. Жива маса корiв 550650 кг, бугаiв 8601100 кг. Жива маса телят при народженнi 3645 кг. Корови вiдзначаються високими надоями (35004500 кг за 300 днiв лактацii); жирнiсть молока 3,73,8%.
Бугай (симентальська, айрширська i монбельярдська)
Корова симентальськоi породи
Сiра украiнська порода походить вiд сiроi степовоi худоби, яку розводили в Румунii, Угорщинi, РЖталii, Болгарii ще в XIX ст. Основну роботу з нею проводили у напрямi створення мясних i витривалих до роботи тварин.
З розвитком промисловостi i збiльшенням мiського населення, яке потребувало молока, низькопродуктивну сiру степову худобу витiснили продуктивнiшi породи.
Лебединська порода виведена на Украiнi в Сумськiй областi схрещуванням корiв сiроi украiнськоi породи з бугаями швiцькоi породи. Тварини характеризуються високою енергiСФю росту, великi, мають добре розвиненi кiстяк i мускулатуру. Молочна продуктивнiсть корiв 4028 кг молока жирнiстю 3,86%, жива маса 543 кг. Розводять ii у Сумськiй i Харкiвськiй областях. Кращi стада цiСФi худоби знаходяться у племiнних господарствах Михайлiвський, Чупахiвський, Пiвненкiвський Сумськоi областi.
Бура карпатська порода формувалася на пасовищах у гiрськiй мiiевостi Закарпатськоi областi розведенням в собi помiсей мiiевоi худоби з рiзними породами буроi альпiйськоi. Тварини мають мiцний кiстяк, пристосованi до гiрських умов, жива маса корi 400500 кг, бугаiв 700800 кг, висота в холцi 124125 см, довжина тулуба 147150 см. Середнi надоi корiв 30003500 кг молока жирнiстю 3,69%. Мяснi якостi задовiльнi. Розводять худобу в Закарпатськiй областi.
Робота з породою спрямована на полiпшення молочностi, жирномолочностi, живоi маси i мясних якостей.
1.2.3 Породи мясного напряму продуктивностi
Шортгорнська порода походить вiд мiiевоi худоби, яку розводили в Англii. За продуктивнiстю серед шортгорнiв видiляють молочно-мясний i мясний типи. В нашу краiну 1132 голови цiСФi породи були завезеш в 19291939 pp. з Англii та Уругваю, а протягом 19551975 pp. у Англii, США та Канадi закуплено ще 367 голiв. При iнтенсивнiй годiвлi в 15 мiс тварини мають живу масу 473 кг, маса тушi становить 266 кг i забiйний вихiд 60,4%. В заповiднику Асканiя-Нова ведеться робота по створенню високопродуктивного мясного типу шортгорнiв шляхом парування корiв i телиць подвiйноi продуктивностi з плiдниками мясного типу.
Абердин-ангуська порода виведена в Шотландii. Тварини цiСФi породи безрогi, чорноi мастi, низькорослi, мають добре вираженi мяснi якостi, ефективно використовують пасовища, пристосованi до поiдання великоi кiлькостi грубих кормiв. Мясо iх мармурове, кiстяк становить всього 1518% тушi. При iнтенсивнiй годiвлi жива маса бичкiв у 15,5-мiсячному вiцi досягаСФ 450 кг, маса тушi 251 кг, кiсток у тушi 16,4%. На Украiнi абердин-ангуська худоба знаходиться в плем-заводi-репродукторi дослiдноi станцii мясного скотарства Киiвськоi та в Чернiгiвськiй областях.
Кiанська порода виведена в РЖталii. З iснуючих порiд кiани найбiльшi: середня жива маса корiв 720 кг, бугаiв 1300 кг, висота в холцi корiв 150 см, бугаiв 170 см.
У 1968 р. у нашу краiну завезена з РЖталii сперма бугаiв цiСФi породи, а пiзнiше закуплено 12 бичкiв. У 1979 р. затверджено два породних типи приднiпровський i чернiгiвський.
1.3 Отримання молочноi продукцii
Тривалiсть життя великоi рогатоi худоби в середньому складаСФ 18-20 рокiв. Доцiльно використовувати корiв до 10-15-рiчного вiку, оскiльки вже пiсля 10 лактацiй iх змiст, як правило, стаСФ невигiдним через зниження плодючостi i удоiв. Як виняток цiкаво вiдзначити, що свiтова рекордистка по життСФвому надою корова фiнськоi айрширськой породи. Нопса мала 18 лактацiй i за цей час вiд неi надоiли 117690 кг молока.
Найхарактернiшою бiологiчною особливiстю великоi рогатоi худоби СФ здатнiсть корiв давати молоко (лактувати) протягом довгого часу. Молочнiсть диких предкiв великоi рогатоi худоби не перевищувала 400-500 кг; сучаснi рекордисти дають за один рiк 20-25 тис. кг, а за добу до 90 кг молока.
Висока молочна продуктивнiсть корiв можлива завдяки iнтенсивному перебiгу фiзiологiчних процесiв в iх органiзмi. Так, високопродуктивна корова поiдаСФ в добу до 100 кг i бiльш корму. Для утворення 1 кг молока через вимя проходить до 500 л кровi. Рекордист чорно-строкатоi породи корова Волга з радгоспу Росiя Челябiнськоi областi за 305 днiв лактацii дала 17 517 кг молока з 4,2% жиру. Для утворення такоi кiлькостi молока за добу через вимя цiСФi корови повинно було пройти бiльше 38000 л кровi, або 1600 л в годину.
Добовий рацiон Волги в перiод найбiльших удоiв складався з 7 кг люцернового сiна, 8 кг травяноi муки, 20 кг концкормiв, 70кг соковитих кормiв, 40 кг висiвок, 0,3 кг глюкози i 1 кг сумiшi мiнеральних речовин. Загальна маса кормiв рацiону складала 146 кг. Вiн включав 46,5 кормовоi одиницi, 6,6 кг перетравного протеiну, 522 г кальцiю, 330 г фосфору, 3153 мiлiграм протеiну, 8,5 кг цукрiв. Цiкаво вiдзначити той факт, що на виробництво молока витрачаються найдешевшi корми. Адже основу рацiону молочних корiв складають зелена трава, сiно, силос, сiнаж.
Молоко найважливiший продукт живлення людини. У ньому мiстяться всi необхiднi для людського органiзму живильнi речовини в легкозасвоюванiй формi. Склад молока залежить вiд багатьох чинникiв (породи, стадii лактацii, складу к