Технології формування іміджу комерційної установи на національному та міжнародному рівні на прикладі приватної фірми "РЕНОМЕ"
Дипломная работа - Маркетинг
Другие дипломы по предмету Маркетинг
°удиторії;
формування установки на довіру (недовіру) з боку аудиторії;
використання психологічних особливостей окремих соціальних груп;
використання загальних особливостей сприйняття;
використання специфічних навичок комунікації (нейролінгвістичне програмування).
Методи формування іміджу
Використання різноманітних психологічних прийомів відкриває широке коло можливостей перед іміджмейкерами. Найбільш поширені методи, що ними застосовуються, наступні:
1. Приєднання клієнта:
до дії інших клієнтів, що вже є;
до раніше зробленої їм же дії.
Ефект заснований на „психологічному зарядженні”, коли людина несвідомо засвоює емоційний стан групи або авторитетної для неї особи.
2. Вкладена дія
а) клієнту пропонується учинити дію 1, знайому та бажану йому і повязану з дією 2, необхідною замовнику. (Так, магазин різко знижує ціну на добре відомий клієнту товар. Розрахунок будується на тому, що притягнуті клієнти попутно куплять у магазині й інші товари, тобто здійснять дію 2);
б) клієнта мяко ставлять у ситуацію, коли йому пропонується на вибір діапазон товарів та/або послуг (при цьому не наголошується, що взагалі можна відмовитися від вибору);
в) клієнтів ставлять у ситуацію, коли вони починають обговорювати проблему, знаходячи нові докази „за” і „проти”, тим самим роблячи обєкт звичним для себе і населення (у випадку трансляції або публікації дискусії);
г)”Ефект Герострата”: вводиться „нібито заборона” на якусь дію. Насправді, щоб усвідомити власне заборону, клієнт повинний спочатку уявити „дію, яка забороняється”.
3. Зміна каналу сприйняття
Якщо вплив за обраним каналом на клієнта недостатній, то варто вдатися до:
зміни методу;
зміни каналу сприйняття (при цьому треба врахувати, що орієнтовно людина запамятовує 10% того, що вона прочитала, 20% від того, що почула, 30% від того, що побачила, 50% від того, що почула і побачила, 70% від того, про що сама розповідала, 90% від того, що сама робила);
зміни часу або місця впливу;
рівнобіжному впливу по різних каналах.
4. „чудо” і. наступні розповіді про нього
а) аномально великі обєкти і рекордні досягнення;
б) постановка клієнта в безвихідь з наступним чудесним звільненням із нього.
в) подолання або порушення заборон, норм поведінки (реальне або надумане).
5. Модель експериментального неврозу.
обдумано-неузгоджений вплив по каналу або каналам сприйняття;
неузгодженість стереотипів клієнта і реальності;
навмисна помилка, парадокс.
6. Натяк
Краще запамятовуються ще незакінчені людиною дії і забуваються дії закінчені. При неможливості виконати бажану дію воно заміняється іншим. На базі цих ефектів застосовуються такі композиції:
а) натяк, як додумування клієнтом сприйнятого у своїх словах, уявах за рахунок використання „вічних стереотипів”;
б) додумування клієнтом потрібного змісту за рахунок попередньо виробленої тенденції;
в) клієнт повиннен „прориватись” до змісту за рахунок „перекладу” спеціально ускладненої або перекрученої форми на мову власних уявлень.
Отже, методів дуже багато, і іміджмейкеру потрібно скласти з різноманітних компонентів саме ту формулу, що буде вірна для даного обєкта. При цьому не можна уявити повний перелік можливих комбінацій. Піармен має знати загальні закони психології людини, щоб на їх основі формувати стратегію створення іміджу [23, 69].
1.5 Проблема підтримки іміджу у кризових ситуаціях
У житті будь-якого соціального інституту можуть виникати різного роду критичні ситуації, іноді навіть загального, катастрофічного характеру. Але, якими б вони не були за своєю гостротою та масштабами, працівникам ПР-служб потрібно особливу увагу приділити подоланню чи скороченню негативних наслідків таких ситуацій, адже невдалі чи некоректні дії у таких випадках можуть назавжди „поховати” імідж даної організації.
З другого боку, керівництво організації, де трапилась криза, повинне памятати, що в кризову ситуацію втягується багато інших установ, юридичних і фізичних осіб. І це особливо важливо з точки зору іміджу організації, який у даному випадку залежить не тільки від того, наскільки ефективно і успішно вона долає кризову ситуацію, але й від того, наскільки вчасно і професійно вона повідомляє про це інших. Організація, що неспроможна упоратися з кризою або робить це невміло, втрачає довіру до себе.
Оцінка масштабності кризи залежить від розмірів фактично завданої шкоди або небезпеки збитків, до яких вона може призвести через певний час у майбутньому. Оцінки, що не базуються на достовірних даних про завдані втрати, повністю залежать від контактів, і навіть люди, які зазнають збитків від кризи, у своїх судженнях щодо неї значною мірою покладаються на різні канали комунікації. Виходячи з факту, що поінформованість багатьох людей значною мірою залежить від засобів масової інформації, фахівці, які намагаються подолати кризу, повинні вчасно надавати засобам інформації якомога точнішу інформацію. Це особливо важливо з точки зору потреб боротьби з чутками, які нагнітають кризову ситуацію, негативно впливають на імідж організації та довіру до неї.
По-друге, виключної уваги заслуговує встановлення справжніх причин, що викликали кризу, та їх усунення. Адже без розвязання цього питання криза може знову повторитися. Надто важливо зрозуміти роль чуток у нагнітанні кризи т?/p>