Термiнознавство як система
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
рiй, що мала колонii в усiх частинах свiту тому в багатьох колишнiх колонiях англiйська мова тепер СФ державною (РЖндiя, Австралiя, Уганда, Ямайка, Зiмбабве тощо).
По-четверте, у багатьох галузях знання найбiльший внесок протягом XX ст. зробили саме англомовнi вченi.
Все це не могло не вiдбитися на розвитку нацiональних термiносистем у мовах багатьох народiв. Особливо це стосуСФться таких галузей науки, як економiка та iнформатика. Англiйська термiнологiя цих галузей стала основою для формування вiдповiдних термiнологiй в iнших мовах.
Сьогоднi у межах РДвропи поруч з англiйською мовою iншою мовою мiжнародного спiлкування стаСФ нiмецька. Термiнологiя нiмецькомовного походження набуваСФ поширення в науцi й технiцi та починаСФ впливати на нацiональнi термiносистеми.
Украiнська мова також у рiзнi часи зазнавала як позитивного, так i негативного впливу iнших мов: старословянськоi, грецькоi, латинськоi, а також мов-сусiдiв нiмецькоi, польськоi, росiйськоi.
На рiзних етапах свого iснування вона збагатилася словами зi старословянськоi (мати, син, дочка, сестра, брат, стiл, вода, огонь, сосна), грецькоi (бiблiотека, корабель, граматика, лексика, iсторiя, математика), латинськоi (квадрат, циркуль, радiус, аудиторiя, календар, вiрш, колiр, школа, корозiя, турбiна, агрегат, мотор, iнфiнiтив), нiмецькоi (шахта, цех, дах, майстер, абзац, шрифт, фарба), англiйськоi (мiтинг, трамвай, джаз, клуб), французькоi (сертифiкат, бюлетень, альбом, режим, балет), iталiйськоi (бас, браво, бутафорiя, вiолончель ) мов.
Багато запозичених слiв стали загальновживаними (левада, огiрок, лиман), iншi вживаються як термiни (теорема, формула). Деякi запозиченi слова мають украiнський вiдповiдник (процент вiдсоток, лiнгвiстика мовознавство).
РЖнтернацiональне та нацiональне в термiнотворчому процесi
НемаСФ таких мов, якi б розвивалися в абсолютнiй iзоляцii. Будь-яка мова обовязково зазнаСФ iншомовного впливу та навiть впливаСФ на iншi мови.
Взагалi, будь-яке досягнення у науково-технiчному прогресi в однiй краiнi в сучасних умовах незабаром стаСФ досягненням всiСФi людськоi цивiлiзацii. Це, по-перше, потребуСФ впровадження нових термiнiв у мову носii якоi зробили вiдповiдне наукове вiдкриття. А по-друге, ставить питання перед носiями iнших мов як саме передати цi термiни засобами iхньоi мови.
Сьогоднi через значне поширення мiжнародних звязкiв активiзувався процес запозичення iншомовних елементiв переважною бiльшiстю мов свiту. А це, у свою чергу, поставило перед термiнознавцями два питання: по-перше, про спiввiдношення iнтернацiонального та нацiонального в термiнотворчому процесi, по-друге, яке запозичення можна вважати iнтернацiоналiзмом.
РЖнтернацiональне, на думку бiльшостi галузевих фахiвцiв, асоцiюСФться з запозиченням, а нацiональне з пуризмом (вiд латинського purus ~ чистий), тобто прагненням до очищення мови вiд iншомовних слiв.
Проте не всi слова iншомовного походження в певнiй мовi можуть вважатися iнтернацiоналiзмами. Наприклад, не можна назвати iнтернацiоналiзмом украiнське слово газда, що СФ запозиченням з угорськоi, через те, що в iнших мовах таке запозичення не спостерiгаСФться. РЖнтернацiоналiзмом може називатися слово, що зустрiчаСФться принаймнi у трьох неспорiднених мовах . Якщо цей критерiй не виконуСФться, тодi й вiдсутнi пiдстави називати таке запозичення iнтернацiоналiзмом. Це буде звичайне запозичення на нацiональному рiвнi.
Вiдсоткове спiввiдношення iнтернацiонального та нацiонального не може бути однаковим у рiзних мовах. Але присутнiсть iнтернацiонального елемента в будь-якому вiдношеннi значно полегшуСФ спiлкування мiж носiями рiзних мов.
He слiд протиставляти iнтернацiональнi та нацiональнi елементи в будь-якiй мовi, тому що iнтернацiональне СФ складовою частиною нацiонального. Бiльш того, iнтернацiоналiзацiя лексики СФ одним iз шляхiв розвитку кожноi нацiональноi мови.
Список рекомендованоi лiтератури
- Булик-Верхола С.З. Формування i розвиток украiнськоi музичноi термiнологii // Украiнська термiнологiя i сучаснiсть. Зб. наук. пр. Вип. V / Вiдп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2003. С. 41-45.
- Вовк А. Наукова мова i полiтика: 55 рокiв украiнськоi термiнологii в УРСР // Cучаснiсть. Мюнхен, 1979. Ч. 7-8. С. 87-95.
- Дяков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термiнотворення: семантичнi та соцiолiнТСвiстичнi аспекти. К.: Вид. дiм тАЮКМ AcademiaтАЭ, 2000. 218 с.
- Карпова В.Л. Термiн i художнСФ слово. К.: Наук. думка, 1967. 130 с.
- Кияк Т.Р. До питання про тАЬсвоСФтАЭ та тАЬчужетАЭ в украiнськiй термiнологii // Мовознавство. К., 1994. № 1. С. 22-25.
- Кочерга О.Д., Кулик В.М. Украiнськi термiнологiчнi словники в бiблiотеках КиСФва i Львова. РЖнститут теоретичноi фiзики АН Украiни. К., 1993.
- Коваль А.П. Науковий стиль сучасноi украiнськоi лiтературноi мови. Структура наукового тексту. К.: Вид-во Киiвського унiверситету, 1970. 307 с.
- Кочан РЖ.М. Теоретичнi засади вироблення термiнологiчних стандартiв в украiнськiй мовi // Мова i культура нацii. Львiв, 1991. С. 40-49.
- Кочерга О.Д. Деякi мiркування про шляхи i манiвцi розвитку украiнськоi науковоi термiнологii // Сучаснiсть. К., 1994. - № 7-8. С. 173-182.
- Куньч З.Й. Украiнська риторична термiнологiя: iсторiя i сучаснiсть. Львiв: Вид-воНацiонального унiверситету Львiвська полiтехнiка, 2006. 216 с.й в Украiнi: зовнiшня iсторiя украiхнськоi мови. К.: К.РЖ.С., 2004. 176 с.
- Наконечна Г.В. Украiнська науково-технiчна термiнологiя. РЖсторiя i сьогодення. Львiв: Кальварiя, 199