Термiнознавство як система
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
мують спiльний лексичний фонд у рiзних, не обовязково спорiднених мовах, що сприяСФ взаСФморозумiнню фахiвцiв, якi розмовляють рiзними мовами. Разом iз запозиченням слова часто вiдбуваСФться й запозичення його значення. Пiд час запозичення нових термiнiв з мови джерела завжди постаСФ питання: як передати новий термiн рiдною мовою? РД два шляхи:
1. Просто запозичити його та:
а) переписати за правилами орфографii рiдноi мови
б) зберегти його оригiнальне написання.
2. Перекласти цей термiн рiдною мовою:
а) буквально (калькувати)
б) описово.
Отже, запозичення може бути повним або частковим.
1. При повному запозичуСФться як внутрiшня, так i зовнiшня форма термiна. Потiм iншомовне слово пристосовують до фонетичних i морфологiчних особливостей мови-реципiСФнта, тобто асимiлюють його. Розрiзняють повну та часткову асимiляцiю.
Повна асимiляцiя це повне пристосування iншомовного слова до фонетичних (замiна звукiв, не властивих цiй мовi; перенесення наголосу тощо) i морфологiчних (пiдпорядкування системi вiдмiнювання мови-реципiСФнта) законiв рiдноi мови.
Часткова асимiляцiя це збереження деяких фонетичних i граматичних особливостей мови-продуцента.
2. Основним способом часткового запозичення СФ калькування, тобто буквальний переклад елементiв слова з мови-продуцента мовою-реципiСФнтом. Калька також буваСФ повною або частковою.
Повна калька це послiдовний переклад всiх елементiв слова з мови-продуцента.
Часткова калька це переклад не всiх елементiв слова, що надiйшло з мови-продуцента.
- Шляхи термiнологiчних запозичень
Запозичення термiнiв може бути прямим (безпосередньо з мови-продуцента) i непрямим (через посередництво iнших мов). Крiм того, розрiзнюють запозичення з класичних мов та запозичення з сучасних мов. Джерело запозичення залежить, насамперед, вiд традицiй та моди на ту чи iншу мову.
Якщо мова зазнаСФ помiтного впливу з боку iншоi мови, то такий процес ми називаСФмо мовною iнтерференцiею. Мовна iнтерференцiя вiдбуваСФться внаслiдок:
1) контактiв з носiями iнших мов;
2) змiни релiгii;
3) орiСФнтацii на певну краiну-еталон;
4) побудови писемностi;
5) розробки або реформи правопису;
6) розробки науково-технiчноi термiнологii тощо.
Запозичення з класичних мов
термiн позначення структура мова
Типовим прикладом переходу з одного писемного ареалу до iншого СФ Румунiя. У феодальну епоху Румунiя використовувала кирилицю, що була запозичена разом iз православям. У серединi XIX столiття румуни, орiСФнтуючись на Захiдну РДвропу перейшли на латину.
В СФвропейському культурно-iсторичному ареалi протягом довгого часу вживалися як мiжнароднi мови латина та грека. Саме цi мови вважалися мовами науки, тому цiлком зрозумiло, що iхня лексика перетворилася на джерело поповнення науковоi термiнологii сучасних СФвропейських мов.
Термiноелементи греко-латинського походження СФ однаково чужими та одночасно рiдними для будь-якоi мови. До того ж, з цих елементiв можна легко створювати новi термiни, тому термiни СФвропейського ареалу СФ, в основному запозиченнями з латини та греки.
Сьогоднi дуже часто виникають слова, якi були вiдсутнiми у латинi, але iх цiлком побудовано з греко-латинських елементiв. Особливо це стосуСФться технiчноi термiнологii, де новi термiни утворювали та утворюють з греко-латинських елементiв (навiть для абсолютно нових понять, невiдомих за античних часiв), частiше за змiшаним типом.
Запозичення iз сучасних СФвропейських мов
У рiзнi iсторичнi перiоди мовнi контакти мали рiзноманiтний характер, причому будь-яка мова у рiзнi перiоди iсторii могла бути як продуцентом, так i реципiентом ареальноi та навiть iнтернацiональноi лексики.
Взагалi, французька мова довгий час (XVII-XIX ст.) вiдiгравала роль латинки мови науки, технiки та культури.
У XX столiттi замiсть французькоi мови мiiе мiжнародноi мови посiла мова англiйська, яка засвоiла велику кiлькiсть латинських, а, починаючи з XI столiття, також французьких слiв. Крiм того, у XIX столiттi Англiя стала законодавцем мод у галузi спорту тому в цей перiод багатьма мовами свiту у тому числi й украiнською, було засвоСФно такi слова з англiйськоi мови:футбол, хокей, баскетбол, регбi тощо (ця традицiя триваСФ й досi, якщо подивитися на такi спортивнi термiни, як спiдвей, бодiбiлдiнг, фристайл тощо).
Те, що англiйська мова сьогоднi СФ головним джерелом поповнення термiнологiчноi лексики для багатьох мов свiту можна пояснити кiлькома причинами.
По-перше, англомовнi краiни досягли величезних успiхiв в економiцi та поступово почали впливати на весь свiт, причому не лише на держави третього свiту що розвиваються (деякi з них обрали американську модель як зразок для наслiдування), але й на розвиненi краiни Захiдноi РДвропи та Японiю. Тому англiйська мова стала продуцентом термiнологiй з економiки, з iнформацiйних технологiй, з технiки тощо: лiзинг, дисконт, консалтинг, сканер, трекбол, хаб, тролейбус, ескалатор, комбайн, блюмiнг тощо.
По-друге, всi основнi англомовнi держави, такi, як США та Велика Британiя, були серед переможцiв у Другiй свiтовiй вiйнi й почали навязувати власнi стандарти iншим, у першу чергу, переможеним краiнам. Англiйська мова почала сприйматися як мова переможцiв.
По-третСФ, Британiя була свого часу однiСФю з найбiльших iмпе