Термiнознавство як система
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
?iн, i як нетермiн, наприклад: нгс (людини) нгс (корабля), супутник (людина, що поруч з вами) супутник (космгчний обект, що обертаеться навколо планети).
Процес переходу лексичноi одиницi зi стану нетермiна до стану термiна називаСФться термiнологiзацiею. Пiд час термiнологiзацii лексична одиниця отримуСФ значення певного поняття у певнiй системi понять.
До термiнiв у процесi термiнологiзацii можуть надходити:
1) слова з загальновживаноi лексики;
2) квазiтермiни;
3) професiйнi просторiччя;
4) термiни з iнших термiносистем;
5) номенклатурнi одиницi
6) власнi iмена;
Вимоги до термiнiв
Сучасна мова науки i технiки висуваСФ до термiнiв певнi вимоги.
1. Системнiсть.
2. Однозначнiсть.
3. Мотивованiсть.
4. Точнiсть.
5. Вiдсутнiсть синонiмiв.
Структура термiнiв
За формальною структурою термiни розподiляють на такi групи:
1. Термiни кореневi слова
2. Термiни похiднi слова
3. Термiни складнi слова
4. Термiни словосполучення
5. Термiни абревiатури
1) iнiцiальними;
2) складовими;
3) мiшаними;
6. Термiни символо-слова
7. Термiни моделе-слова
Поняття термiносистема
Джерелами термiносистем СФ термiнологii. Але, на вiдмiну вiд термiнологii, термiносистема формуСФться не разом з формуванням певноi науки, а вiдповiдно до етапiв формування теорii або теорiй цiСФi науки. Проте в основi термiносистеми не обовязково маСФ бути наукова теорiя. РЖнодi достатньо, щоб була лише концепцiя або узагальненi iдеi.
Термiносистема це система термiнiв у певнiй галузi/пiдгалузi наукового або технiчного знання, що обслуговуСФ наукову теорiю або наукову концепцiю.
Розрiзняють три етапи формування й функцiонування термiносистеми.
РЖ етап це перехiд вiд етапу вiдсутностi теорii до стану ii формування, тобто перехiд вiд неупорядкованоi сукупностi термiнiв до термiносистеми.
РЖРЖ етап це зростання обсягу знань в межах прийнятоi теорii.
РЖРЖРЖ етап це змiна теорii i, як наслiдок, змiна термiносистеми. Спочатку нову теорiю описують термiнами попередньоi теорii, потiм впроваджуються новi термiни, що вiдображають новi поняття. Таким чином формують систему понять новоi теорii, i кожне мiiе в цiй новiй системi посiдаСФ певний новий термiн, a у сукупностi зявляСФться нова термiносистема. Частину термiнiв попередньоi термiносистеми залишають. Але вони вже повязанi з новими поняттями, а решту термiнiв бiльше не вживають.
Отже, можна зробити такий висновок: без теорii немаСФ термiносистеми, без термiносистеми немаСФ теорii.
Термiносистема формуСФться на певному етапi розвитку певноi галузi наукового знання, коли вже створено наукову теорiю, позначено обСФкти та звязки мiж ними. РД кiлька типових ознак термiносистеми:
1. Цiлiснiсть термiносистеми.
2. Вiдповiднiсть суми частин цiлому.
3. Певна сталiсть термiносистеми.
4. Структурований характер термiносистеми. Структура терминосистеми може бути однорiвневою лiнiйною (назви днiв тижня, мiсяцiв року) та iСФрархiчною, тобто з пiдсистемами, що вiдбивають родовидовi вiдношення, вiдношення цiлого та його частин, звязки причини й наслiдку, вiдношення обСФктiв та iхнiх ознак тощо.
РЖСФрархiчнiсть структури термiносистеми реалiзуСФться у рiзних мовних формах:
Вiдтворення термiнiв на основi кореневих слiв-термiнiв;
Вiдтворення нових термiнiв за принципами антонiмiчностi та градацii;
Наявнiсть рядiв одноструктурних термiнiв, побудованих за однiСФю моделлю;
РД рiзнi методи конструювання термiносистем :
РЖ.РЖСФрархiчний (родовидовi вiдношення); вiдтворення видових термiнiв шляхом використання родових термiнiв у виглядi термiноелементiв;
2. Генетичний; видiляють похiднi термiни з основних за принципом обСФкт ознака процесс;
З.Операцiйний; вiдбирають термiни з текстiв певноi тематики на основi критерiiв частотностi.
Отже, зважаючи на викладене вище, ми можемо зробити висновок, що термiносистема СФ бiльш високим ступенем органiзацii лексичних одиниць, нiж термiнологiя.
Проблема пошуку термiна для позначення
Коли вчений хоче позначити нове поняття, вiн починаСФ шукати вiдповiдне слово. Проблема пошуку СФ досить серйозною, бо кожний новий термiн, запроваджений у ту чи iншу галузеву термiносистему, маСФ бути вдалим i гармонiйним. ВважаСФться за краще обирати такий термiн, який годен створювати похiдники. Якщо вiдповiдний еквiвалент не знайшли, тодi запозичують вiдповiдне слово з iншоi мови.
Отже, новi термiни утворюють або шляхом використання внутрiшнiх ресурсiв мови, або шляхом запозичення.
Побудова термiнiв шляхом використання внутрiшнiх ресурсiв мови
За допомогою внутрiшнiх ресурсiв мови науково-технiчнi термiни створюють двома основними способами:
1. Змiна значення. Вона може вiдбуватися двома шляхами:
1) шляхом змiни значень звичайних слiв лiтературноi мови;
2) шляхом змiни значень термiнiв, запозичених з iнших галузей науки й технiки
2. Змiна структури:
утворення похiдних термiнiв за допомогою префiксiв та суфiксiв:
а) суфiкс iсть означаСФ властивiсть;
б) суфiкси анн, енн процесс;
утворення складних термiнiв;
утворення термiнологiчних сполучень;
утворення термiнiв-абревiатур.
Побудова термiнiв шляхом запозичення з iнших мов
Наукова термiнологiя маСФ досить високу здатнiсть сприймати iншомовнi запозичення. Такi запозичення фор