Теоретичнi основи рекреацiйноi географii
Информация - География
Другие материалы по предмету География
ркового виду дiяльностi, який СФ необхiдною умовою нормального людського життя, засобом компенсацii напруги та вiдновлення працездатностi. Але не слiд ототожнювати рекреацiйну дiяльнiсть лише з розвагами, хоча останнi й перетворилися у сучасному свiтi в надiйне джерело прибутку.
Найбiльш вживана класифiкацiя суспiльних функцiй рекреацii передбачаСФ iх подiл на 4 основнi групи:
1) медико-бiологiчну;
2) соцiально-культурну;
3) економiчну;
4) полiтичну.
Медико-бiологiчна функцiя полягаСФ у санаторно-курортному лiкуваннi та оздоровленнi. Оздоровлення через туризм один iз шляхiв вирiшення проблеми зняття виробничоi та психологiчноi втоми людини. Безумовно, це не СФдиний шлях. Наприклад, ведуться пошуки оптимальноi територiальноi структури мiст майбутнього, яка б урiвноважувала взаСФмодiю людини з навколишнiм середовищем у мiських умовах.
Соцiально-культурна функцiя це провiдна функцiя рекреацii. Духовно-культурнi потреби це потреби пiзнання у самому широкому розумiннi, пiзнання оточуючого свiту i свого мiiя в ньому, пiзнання сенсу та призначення свого iснування. Туризм вiдкриваСФ значнi можливостi для духовного спiлкування людини з природними, культурно-iсторичними та соцiальними цiнностями не тiльки своСФi краiни, але й всього свiту.
Серед економiчних функцiй рекреацii головне мiiе вiдводиться вiдтворенню робочоi сили. Дякуючи рекреацii пiдвищуСФться продуктивнiсть працi, збiльшуСФться тривалiсть перiоду повноцiнноi працездатностi та iнше, що веде до збiльшення фонду робочого часу внаслiдок скорочення захворюваностi, пiдвищення життСФвого тонусу.
З економiчноi точки зору важлива роль рекреацii як форми споживання товарiв i послуг, що веде до формування цiлоi сфери господарськоi дiяльностi, яка збiльшуСФ асортимент продукцii традицiйних галузей промисловостi i сiльського господарства.
В умовах товарно-грошових вiдносин рекреацiя виконуСФ й низку iнших функцiй:
- швидкий розвиток господарськоi структури певноi територii;
- розширення сфери прикладання працi, тобто збiльшення зайнятостi населення за рахунок рекреацiйного обслуговування та в галузях, що повязанi з рекреацiСФю опосередковано;
- суттСФвий вплив на структуру балансу грошових доходiв i витрат населення по територii краiни на користь рекреацiйних районiв;
- пiдвищення ефективностi iноземного туризму як джерела надходження iноземноi валюти.
Туризм також СФ важливим засобом iдейно-полiтичного i патрiотичного виховання населення. "асне зародження внутрiшнього туризму в бiльшостi краiн свiту, як правило, було повязане iз патрiотичним рухом, з вихованням любовi до батькiвщини на основi знайомства з унiкальними природними комплексами, памятками iсторичного минулого, мiiями видатних подiй та iн. Велику роль туризм може вiдiгравати й у iнтернацiональному вихованнi народiв, тому що вiн змiцнюСФ мiжнароднi звязки, розвиваСФ толерантнi стосунки мiж людьми, зближуСФ нацii, долаСФ ксенофобiю.
Рекреацiйнi потреби
Бiльшiсть сучасних дослiдникiв у галузi рекреацiйноi географii вважаСФ, що просторово-часову динамiку i територiальну органiзацiю рекреацiйноi дiяльностi визначають суспiльнi, груповi та iндивiдуальнi рекреацiйнi потреби.
Рекреацiйнi потреби, як i потреби людини в цiлому, СФ суспiльно-iсторичним продуктом, оскiльки вони змiннi в часi. iх просторово-часова динамiка вiдбиваСФться на територiальних формах органiзацii рекреацiйноi дiяльностi. Тому вивчення рекреацiйних потреб вважаСФться необхiдним для дослiдження форм територiальноi органiзацii рекреацiйних районiв всiх рангiв, як тих, що склалися, так i перспективних: вiд загальнодержавноi схеми розмiщення сфери вiдпочинку i туризму до функцiонального зонування окремих районiв вiдпочинку та курортiв.
Вибiр того чи iншого виду вiдпочинку в конкретних природних комплексах та переваги, що надаються вiдпочивальниками окремим типам ландшафтiв, варiюють у таких точно широких межах, як темпераменти i характери iндивiдiв. Але жоден iз цих запитiв не може бути задоволеним без вiдведення певноi земельноi дiлянки. Розподiл площi для органiзацii вiдпочинку вiдбуваСФться швидше у вiдповiдностi до потреб населення, нiж до наявностi необхiдних природно-географiчних умов.
Вище було вiдзначено, що рекреацiйнi потреби проявляються на трьох рiвнях органiзацii людей: суспiльство група iндивiд.
Суспiльнi рекреацiйнi потреби СФ провiдними. iх можна визначити насамперед як потреби суспiльства у вiдновленнi фiзичних та психiчних сил, всебiчному розвитку всiх його членiв тощо.
Груповi рекреацiйнi потреби вiдбивають змiст потреб певних соцiальних та вiкових груп населення.
РЖндивiдуальнi рекреацiйнi потреби включають низку рекреацiйних занять, якi задовольняють бажання людини змiнити звичну обстановку, вiдновити здоровя, зняти втому, пiзнати оточуючий свiт, отримати естетичне задоволення, духовно збагатитися, втекти вiд повсякденностi, перевiрити свою здатнiсть долати перешкоди тощо.
РЖндивiдуальнi рекреацiйнi потреби своiм постiйним розвитком впливають на структуру i своСФрiднiсть рекреацiйних потреб соцiальноi групи, до якоi належать iндивiди, а дiяльнiсть соцiальних груп сприяСФ формуванню суспiльних рекреацiйних потреб. Але така дiя iндивiдуальних та групових потреб на суспiльнi рекреацiйнi потреби СФ вторинн