Теоретичнi основи рекреацiйноi географii
Информация - География
Другие материалы по предмету География
бути справою iндивiдуальною, поступово набуваючи характер масового явища.
Пiсля Другоi свiтовоi вiйни починаСФться сучасний етап у розвитку внутрiшнього та мiжнародного туризму. Темпи його зростання стають настiльки стрiмкими, що науковцi i громадськi дiячi починають говорити про туризм як феномен XX столiття (чисельнiсть iноземних туристiв щорiчно зростала на 10%). ВиникаСФ своСФрiдна паралель мiж зростанням туризму i темпами науково-технiчноi революцii. Головним чинником такоi позитивноi динамiки туризму вважають зростання продуктивностi працi у матерiальному виробництвi, яке викликало пiдвищення рiвня та якостi життя населення.
Пiдвищення матерiального, а за ним i культурного рiвня населення веде до суттСФвих зрушень в структурi споживання, якi знаходять свiй вираз у тому, що швидше зростаСФ попит на послуги, нiж на матерiальнi блага. Це повязано з тим, що елементарнi потреби людини (харчування, одяг, житло) мають певну межу насичення у порiвняннi з потребами, якi вiдносяться до iнтелектуальних i духовних. Дiйсно, самi по собi високi економiчнi показники не СФ метою розвитку суспiльства, вони розглядаються лише як засiб задоволення людських потреб та пiдвищення якостi життя населення.
Зростання продуктивностi працi у сферi матерiального виробництва призвело до того, що на створення суспiльного продукту витрачаСФться все менше часу. Якщо весь час за рiк заокруглено прийняти за 9000 годин, то у XIX столiттi вiн розподiлявся наступним чином: 5000 год. робочий час, 3000 год. сон, тiльки 1000 год. позаробочий час (без сну). Наприкiнцi XX столiття спiввiдношення мiж цими трьома складовими наблизилося до паритетного (по 3000 год.). Збiльшення масиву вiльного часу перетворилося на суттСФвий фактор зростання масштабiв рекреацiйноi дiяльностi. У майбутньому слiд очiкувати змiни спiввiдношення позаробочого i робочого часу на користь позаробочого.
Матерiальною передумовою масовостi рекреацii слугуСФ прогрес на транспортi. Справа при цьому не тiльки у рiзкому збiльшеннi швидкостей, але й у значному зниженнi транспортних тарифiв, а також у наявностi великоi кiлькостi особистих транспортних засобiв. Звiсно, приймаСФться до уваги i значна транспортна iнфраструктура. У географiчному сенсi вона перетворюСФться у транспортну систему, яка зСФднуСФ найвiддаленiшi райони свiту та населенi пункти в межах краiн. Важливе позитивне значення для туризму маСФ координацiя мiж окремими видами транспорту в нацiональному та мiжнародному масштабах.
Важливi фактори зростання рекреацiйноi активностi це негативнi наслiдки сучасних виробничих умов та концентрацiя населення у великих iндустрiальних центрах. З одного боку, механiзацiя i автоматизацiя скорочують фiзичне навантаження, але його вiдсутнiсть й у позаробочий час веде до хвороби сучасноi цивiлiзацii гiподинамii. В звязку з цим зростаСФ роль активноi рекреацiйноi дiяльностi, що хоча б частково компенсуСФ нестачу руху. Гiподинамiя супроводжуСФться емоцiйною втомою, яка викликана складнiстю сучасного виробництва та специфiчнiстю позаробочоi дiяльностi. Мова йде про швидку змiну зорових та звукових подразникiв, надмiрну кiлькiсть iнформацii, забруднення довкiлля тощо. Рекреацiя в таких умовах стаСФ практично СФдиним джерелом задоволення бiологiчного потягу людини до первинного природного середовища, iще не змiненого антропогенною дiяльнiстю.
Соцiально-економiчна сутнiсть та провiднi функцii рекреацii
Неперервне зростання темпiв i масштабiв рекреацii гостро ставить питання про сутнiсть цього соцiально-економiчного явища та його основнi функцii.
Спочатку була сформульована концепцiя рекреацiйного руху, заснована на так званiй теорii iнстинктiв. Представники цiСФi точки зору вважають, що людинi властиве вроджене, апрiорне бажання подорожувати. При цьому пiдходi СФ небезпека надмiрноi бiологiзацii мотивiв поведiнки людини.
Найбiльш розробленими в теорii iнстинктiв виявилися мотиви повернення. Дiйсно, сучасне життя СФ переважно мiським, робочий день проходить перед монiтором компютера, а вечiр перед екраном телевiзора. Грошовi розрахунки витiсняють емоцii та неформальне спiлкування. Отже, люди свiдомо i несвiдомо намагаються хоча б тимчасово повернутися до того стану, коли всього цього не було.
Дещо пiзнiше на противагу поняттю iнстинкту вводиться поняття потреби. На основi цього поняття вчення про мотивацiю людськоi поведiнки отримуСФ нову постановку, оскiльки потреба СФ соцiально детермiнованою, тому вона набагато складнiше за iнстинкт. Отже, шукати вiдповiдь на сутнiсть рекреацii необхiдно в сутностi людини, не протиставляючи при цьому бiологiчне i соцiальне. Адже саме вiдповiдний рiвень виробничих сил та iснування конкретних суспiльних вiдносин знаходяться в основi розвитку умов та форм життСФдiяльностi людини, пояснюють темпи зростання i масовiсть рекреацii, ii змiст.
Бiльше 2 млрд. осiб переважно iз краiн третього свiту досi нiколи не бували за межами свого населеного пункту. ОднiСФю з головних причин даного явища СФ низький рiвень грошових доходiв населення. Цi доходи становлять необхiдну матерiальну основу iснування вiльного часу як такого та визначають характер його використання. У разi скорочення доходiв нижче певного рiвня, будь-який обсяг вiльного часу втрачаСФ сенс у звязку з вiдсутнiстю можливостi його ефективного проведення.
Рекреацiя в сучасному свiтi вiдноситься до такого вибi