Тенденції розвитку університету в Європейському регіоні

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

?фесійної підготовки вчителів, які у посиленій роботі з формування науково обгрунтованого змісту педагогічної освіти на порозі XXI ст.

На основі наукових розробок з відбору (конструювання) змісту навчання та адекватних цьому змісту методів професійної підготовки майбутніх учителів перманентне переглядаються навчальні плани та програми базової педагогічної освіти. Проте вчені одностайно вважають, що загальною для всіх західних країн перешкодою в цій роботі є невизначеність мети та завдань професійної підготовки вчителів з урахуванням нових вимог до вчителя з боку суспільства, шкіл та учнів. Термін базової професійної підготовки педагогів поступово збільшується. Мінімальна тривалість підготовки вчителя початкової школи на базі повної середньої освіти становить три роки, а вчителів загальних предметів для старшої середньої школи не менше, ніж чотири роки.

Критерії відбору на педагогічні професії стають більш виваженими й чіткими, а обовязковою умовою для вступу в педагогічні навчальні заклади в більшості країн є повна середня освіта. Важливою тенденцією в реорганізації педагогічної освіти країн Західної Європи є створення на інституційному рівні спеціальних високорозвинутих структур для підготовки педагогічних кадрів сфери професійної та спеціальної освіти, причому нерідко використовується позитивний досвід країн Центральної та Східної Європи, зокрема України.

Європейська практика забезпечення якості вищої освіти свідчить про те, що існують значні розбіжності між різними державами щодо методів моніторингу якості вищої освіти і тих засобів, які вони постійно використовують для виконання подібного складного завдання [77].

 

Таблиця 3.1

Загальні дані про агентства й установи, що виконують оцінку програм і ВНЗ (середина і друга половина 1990-х рр.)

КРАЇНАСутність назвиЛегальний статусДжерело фінансуванняКерівний складШтат (чіл.) і рік початку роботиАвстріяУниверсит. КураторіумМіністерствоМіністерствоСпівробітники Міносвіти2, 1993Бельгія (голландськ.)Рада університетівНезалежний УніверситетиРектори 8 університетів9, 1991Бельгія (французьк.) Університети зовсім автономні, формальної оцінки немає. Із середини 90-х років поширюється практика самооцінки й взаємного відвідування. ВеликобританіяРада якості вищої освітиОрган урядуДержава18 ректорів вузів>20, 1992НімеччинаІнформсистема для вищої освітиНеприбыльн. агентствоПлата за послугиПредставники ВНЗ і держорганів>20, 1969ДаніяЦентр забезпечення якості Незалежний Міністерство освіти5 професорів призначаються міністерством освіти.10-19, 1992ІсландіяМіносвіти = МОЧастина МОСклад призначає міністр МОДо 9, 1996ІрландіяНаціональна рада нагородНезалежний Плата за послугиВсі 23 члени прзначає урядДо 9, 1972ІспаніяНац.комітет забезп. якості вищої освітиСпільний орган (МО й Рада унів.)Субвенції уряду8 чол. призначає МО, 4 від урядуДо 9, 1996НідерландиАсоціація університет.Орган ун-тівПлата від факультетів14 президентів університетів8, 1986НорвегіяІнститут досліджень

ВОНезалежний Контракт із Радою по науціНезалежний НДІ, робота по контрактуДо 9, 1992ТуреччинаОрган оцінки якості ВНезалежний Бюджет університетів15 чоловік призначає Рада ректорів>20, 1996ФінляндіяРада по оцінці якості ВО Незалежний Міністерство освітиКандидатури 12 чол. затверджує міносвіти.До 9, 1996ФранціяНац.комітет оцінкиНезалежний ДержбюджетВсіх 17 чол. затверджує Президент14, 1986ШвеціяВідділ оцінки й аудиту якостіНезалежне держагентствоДержбюджетДержслужбовці, усього 10 чоловікДо 19, 1994ІталіяДо 1994 р. в Італії була відсутня система оцінки якості вузів. Лише в 1997 р. заснований Національний комітет, завданням якого є оцінка якості всієї системи вищої освіти. Можна припустити, що зразком для його створення вибраний французький Комітет оцінювання. ШвейцаріяНемає єдиної системи оцінки вузів. Лише Швейцарська Рада Науки проводить аудит викладання окремих наукових дисциплін у країні. Екс-соціалістичні країниКРАЇНАСутність назвиЛегальний статусДжерело фінансуванняКерівний складШтат (чіл.) і рік початку роботиБілорусьДержавний інспекторатМіністерствоДержаваСклад призначає Міністр МО50, 1982БолгаріяНац. орган оцінки й акредитаціїДержагенствоДержава14 від вузів, 7 від Академії Наук, 2 від Міносвіти14, 1997УгорщинаАкредитац. КомітетНезалежний Парламент15 від вузів, 10 від НДІ, 1 студент8, 1994ЛатвіяЦентр по оцінці якості ВО Незалежний Плата за послугиУсього 4 по одному від МО, НАН, Ради рект. До 9, 1995ЛитваЦентр по забезпеченню якості ВО Незалежний Субвенції урядуРішення приймає Конфер. РекторівДо 9, 1995ЕстоніяРада по оцінці якості ВО ДержорганМіністерство освіти6 від ректорів, 6 від МО, затверджує уряд1, 1997РумуніяРада по оцінці й акредитаціїНезалежний Плата за послуги з оцінювання 20 кандидатур від уряду затверджує ПарламентДо 9, 1994СловаччинаАкредитац. КомітетНезалежний Плата за послуги з оцінювання 21 від вузів і Академії НаукНемає данихСловеніяКомісія з якості ВОНезалежнаБюджети вузів і держбюджетПо одному від всіх дисциплін0, 1996ПольщаЗакон про вищу освіту створив Генеральну Раду по вищій освіті країни, що у другій половині 90-х рр. поширив свою діяльність і на аудит вузів. Процедура подібна до варіанту Нідерландів. ЧехіяСтворено Урядову Комісію по акредитації аспірантських програм, нових факультетів і вузів. Процедури копіюють зразок Нідерландів самооцінка, візити робочих груп на місце, обговорення й створення заключної доповіді.

Ознайомлення з таблицею свідчить - лише Білорусія вказала, що єдиним методом спостер