Тенденції розвитку університету в Європейському регіоні
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
закладів по її території. Хороше уявлення про саме карта „освітньої України”.
Таблиця 2.2
Еволюція мережі і контингентів вищих закладів освіти І і ІІ рівнів акредитації (початок 2003/04 навчального року)
Характеристики1995/962000/012002/032003/042003/04 рік % до 95/96Усього вищих навчальних закладів78266466767085,68% З них державних72759359058680,61% З них приватних47717784178,72% Кількість студентів61766052804158285559291795,99% З них денного навчання45558240081043270143472195,42% З них вечірнього навчання1709934513015290216,97% З них заочного навчання144979123780147139155294107,11% Прийом на 1-й курс (чол.)188795190077203665202537107,28% На денне навчання142193141156148209148144104,19% На вечірнє навчання46121441980100121,70% На заочне навчання41990474805447653392127,15% Випуск (чол.)19117914860515554216284585,18% З денних відділень13155010954611357411692588,88% З вечірніх відділень6373982768110417,32% З заочних відділень5325638077412004481684,15% Студентів на 100 000 чол. населення1200107012101250*104,17%* Насправді 1 245 з врахуванням населення України = 47,616 млн. чол. 103,75%
Таблиця 2.3
Еволюція мережі і контингентів вищих закладів освіти ІII і ІV рівнів акредитації (початок 1998/99 навчального року)
Характеристики1995/962000/012002/032003/042003/04 рік % до 95/96Усього вищих навчальних закладів 255315330339132,94% З них державних 191223232235123,04% З них приватних 649298104162,50% Кількість студентів922838140290416869121843831199,80% З них денного навчання 6163138594889905341063831172,61% З них вечірнього навчання 2409010671132121359456,43% З них заочного навчання 282435532745683166766406271,36% Прийом на 1-й курс (чол.)206843346359408639432452209,07% На денне навчання150733219455255345269681178,91% На вечірнє навчання354925703192276777,97% На заочне навчання52561124334150102160004304,42% Випуск (чол.)147935273622356743416610281,62% З денних відділень91759189142223138245642267,70% З вечірніх відділень 539832252640324460,10% З заочних відділень 5977881255130965167724280,58%Студентів на 100000 чол. населення 1800285035203870*215,00%* Насправді 3 873 з врахуванням населення України = 47,616 млн. чол. 215,17%
Рис.2.1. Карта „освітньої України” розташування найбільших центрів вищої освіти на її території
З цього рисунку випливає, що Київ і Харків набагато перевищують будь-який інший освітній центр, хоч ми маємо ще три міста з мільйонним населенням Дніпропетровськ, Одесу і Донецьк. Та кожне з них приблизно утричі поступається Києву і Харкову, що ми можемо пояснити лише тим, що ці два міста сповна скористалися своїм столичним статусом Харків до другої світової війни, а Київ після неї. Цей дух „столичності” не полишає сучасний Харків, який випереджає Київ по багатьох відносних показниках, зокрема, якості природничо-математичної та інженерно-радіотехнічної освіти, кількості студентів на 10000 мешканців міста та ін..
Нерівномірність розподілу ВНЗ посилюється і нерівномірністю та недостатністю фінансування системи освіти. Для прикладу, наведемо кількісні дані про джерела фінансування навчання у ВНЗ (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл студентів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації за джерелами фінансування їх навчання
Джерела фінансування навчання На початок навчального року1999/200012000/200122003/20043І-ІІ рівні акред.III-IV рівні акредІ-ІІ рівні акред.III-IV рівні акредІ-ІІ рівні акред.III-IV рівні акредДержавний бюджет51,3,9,8,3,6,0%Фізичні та юридичні особи35,5,0,0,0,1,6%Місцевий бюджет11,7%0,4,1%0,5,0%0,6%Галузеві міністерства, відомства, організації1,5%1,7%1,1%1,2%0,3%0,8%
Ці показники однозначні система вищої освіти України втратила право вважатися “державною”, адже бюджет забезпечує навчання ледь більше третини всіх студентів.
Сумнівними лишаються претензії вирішення всіх стратегічних і тактичних питань розвитку вищої освіти без врахування точки зору тих, хто платить у даний момент, це вже понад півтора мільйона студентів вищих навчальних закладів університетського рівня. Та не слід забувати і про складність цього „врахування”. Наприклад, на території Автономної Республіки Крим майже вся молодь за власні кошти намагається отримати економічну чи правничу освіту, хоч існує багато робочих місць для інженерів і техніків. Досить складно переконати тих, хто сам платить, отримувати не ту вищу освіту, якої вони прагнуть.
Слід також зауважити відносне значення сектору вищої недержавної освіти в сучасній Україні знаходиться на високому рівні (приблизно як у США), що відповідає середнім показникам розвинених країн, хоч і поступається лідерам (Японії, Бельгії та Нідерландів).
Не менш значні зміни відбуваються і з розподілом учнів за профілями підготовки. На фоні деякого скорочення підготовки інженерів і технологів швидко росте випуск економістів, менеджерів, юристів та інших спеціалістів. Подібні зміни мають і позитивні, і негативні аспекти. Важливо лише, щоб в Україні не були втрачені визнані всім світом високі показники якості природничо-математичної освіти, не припинилася підготовка науковців та інженерів, спроможних здійснювати відкриття і створювати кращі у світі технічні вироби.
Таблиця 2.5
Відносне значення приватного сектора у вищій освіті розвинених країн, Росії та України
КраїнаРікСтудентів у приватних ВНЗ (% загалу)Японія200275,3%Бельгія200265,4%Нідерланди200254,0%США200222,1%Італія200211,0%Іспанія20029,8%Австрія20023,0%Швеція20021,4%Росія200315,9%Україна200312,1%
Поступово але дуже повільно зростає фінансування вищої освіти. В 2002 році їй дісталося 6,9% бюджету і трохи більше третини (34%) всіх витрат на освіту. На жаль їх надто мало для забезпечення навчального процесу, що охоплює понад 2,5 млн. студентів. Тому, як свідчить таблиця 4, постійно скорочується відсоток тих студентів, які навчаються на кошти бюджету, на податки, які платить все населення, а тому на них мають пра?/p>