Творчiсть композитора Кристофа Глюка
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
План
Вступ
1. Дитинство та юнiсть Кристофа Глюка
2. РЖталiйський перiод життя i творчостi Глюка
3. Перiод французьких комiчних опер у творчостi композитора
4. Новi обрii у музицi зрiлого Кристофа Глюка
5. Оперна реформа розпочата Глюком
6. Реакцiя на новi реформаторськi тенденцii в оперi Глюка
Список використаноi лiтератури
Вступ
КРИСТОФ ВРЖЛЛРЖБАЛЬД ГЛЮК /1714-1787/
"Перш нiж приступити до роботи, я намагаюся забути, що я музикант", - так говорив композитор Кристоф Вiллiбальд Глюк, i цi слова якнайкраще характеризують його реформаторський пiдхiд до створення опер. Глюк "вирвав" оперу з-пiд влади придворноi естетики. Вiн додав iй велич iдей, психологiчну правдивiсть, глибину й силу страстей.
До кiнця XVIII столiття у Вiднi зложилося дивне духовне спiвтовариство музикантiв, що одержало згодом назву "вiденськоi класичноi школи". До неi зазвичай зараховують трьох великих майстрiв: Гайдна, Моцарта i Бетховена.
Глюка, що взагалi вiдносився до iншого поколiння: вiн був на 42 роки старше за Моцарта й на 56 за Бетховена, по стилю й спрямованостi його творчостi можна також прилучити до цiСФi групи. Класицизм вiденських композиторiв не мав нiчого загального iз чинним придворним мистецтвом. Це був класицизм, перейнятий вiльнодумством, самоiронiСФю й духом терпимостi. Чи не головнi властивостi цiСФi музики бадьорiсть i веселiсть, заснованi на вiрi в кiнцеве торжество добра. Бог нiкуди не йде iз цiСФi музики, але центром ii стаСФ людина.
1. Дитинство та юнiсть Кристофа Глюка
Кристоф Вiллiбальд Глюк народився 2 липня 1714 року в Ерасбахе, що знаходиться на австрiйськiй землi Фальц. У раннбому дитинствi вiн часто переiжджав з одного мiiя на iнше залежно вiд того, у якому iз дворянських угiдь служив його батько-лiсничий. З 1717 року вiн жив у Чехii. Зачатки музичних знань вiн одержав у СФзуiтськiй колегii в Комотау. Пiсля ii закiнчення в 1731 роцi Глюк став вивчати фiлософiю в Празькому унiверситетi й учитися музицi в Богуслава Матея Чорногорського. Часом заради заробiтку Глюк змушений був мандрувати по околишнiх селах, виконуючи на вiолончелi рiзнi фантазii на народнi теми.
У Празi Глюк спiвав у церковному хорi, пiд керiвництвом видатного композитора i органiста Богуслава Чорногорського (1684-1742), прозваного "чеським Бахом". Чорногорський i став першим справжнiм учителем Глюка, який дав йому основи гармонii й контрапункту.
На жаль, Глюк, який жив у Чехii до двадцяти двох рокiв, не одержав у себе на батькiвщинi такоi ж мiцноi професiйноi освiти, як його колеги в краiнах Центральноi РДвропи.
Недостатнiсть шкiльного навчання компенсувалася тiСФю силою й волею думки, що дозволила Глюку звертатися до нового й актуального, того, що лежало за межами узаконених норм.
В 1735 роцi Глюк стаСФ домашнiм музикантом у палацi князiв Лобковиць у Вiднi. Перше перебування Глюка у Вiднi виявилося нетривалим: на одному з вечорiв у салонi князiв Лобковиць iз молодим музикантом познайомився iталiйський аристократ i меценат А.М. Мельцi. Зачарований мистецтвом Глюка, вiн запросив його у свою домашню капелу в Мiланi.
2. РЖталiйський перiод життя i творчостi Глюка
В 1737 роцi Глюк вступив у свою нову посаду в будинку Мельцi. За чотири роки, прожитi в РЖталii, вiн зблизився з найбiльшим мiланським композитором i органiстом Джованнi Баттиста Саммартiнi, ставши його учнем, а пiзнiше близьким другом. Керiвництво iталiйського маестро допомогло Глюку завершити свою музичну освiту. Однак оперним композитором вiн став головним чином завдяки своСФму вродженому iнстинкту музичного драматурга й дарунку гостроi спостережливостi.
26 грудня 1741 року придворний театр " Реджио-Дукаль" у Мiланi вiдкрив новий сезон оперою "Артаксеркс" до тих пiр нiкому не вiдомого Кристофа Вiллiбальда Глюка. Йому йшов двадцять восьмий рiк вiк, у якому iншi композитори XVIII столiття встигали досягти всеСФвропейськоi популярностi.
Для своСФi першоi опери Глюк обрав лiбрето Метастазiо, що надихало багатьох композиторiв XVIII столiття. Глюк спецiально дописав арiю в традицiйнiй iталiйськiй манерi з метою вiдтiнити перед слухачами достоiнства своСФi музики. ПремСФра пройшла зi значним успiхом.
Слава Глюка швидко росте. Мiланський театр знову прагне вiдкрити свiй зимовий сезон його оперою. Глюк пише музику на лiбрето Метастазiо "Демофонт". Ця опера мала в Мiланi настiльки великий успiх, що незабаром була поставлена також у Реджио й Болоньi. Потiм одна за iншою в мiстах пiвнiчноi РЖталii ставляться новi опери Глюка: "Тигран" у Кремоне, "Софонiсба" i "РЖполит" у Мiланi, "Гiпермнестра" у Венецii, "Пор" у Турiнi.
У листопадi 1745 року Глюк зявляСФться в Лондонi, супроводжуючи свого колишнього патрона князя Ф.Ф. Лобковиця. За браком часу композитор пiдготував "пастиччо", тобто скомпонував оперу з ранiше складеноi музики.
В 1746 роцi Глюк переiхав з РЖталii в Англiю, де продовжував роботу над iталiйською оперою. Для Лондона вiн написав опери seria "Артамена" i "Падiння гiгантiв". В англiйськiй столицi Глюк зустрiвся з Генделем, творчiсть якого справила на нього велике враження й пiдсилила його прагнення вийти за рамки стандартноi схеми опери seria.
Правда, Гендель не зумiв оцiнити по достоiнству творчiсть свого молодшого побратима й один раз навiть сказав: "Мiй кухар Вальц краще знаСФ контрапункт, нiж Глюк".
У Лондонi для залучення на своi концерти широкоi п