Творчість Григорія Ващенка – скарб українського народу
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?ьких сил, негативно впливає на формування морального і національно-державницького світогляду нашої молоді.
З одного боку, він переповнений російськомовними передачами, включаючи передачі для дітей дошкільного віку. Українська дитина не зможе відродити свою ідентичність, допоки рідна мова не займе у її свідомості домінуюче місце. Сьогодні наш екран робить все, щоб цього не сталося. Конгрес вважає, що кожен громадянин має право говорити такою мовою, якою він бажає, в тому числі і з кореспондентом, але в український ефір повинна виходити лише мова українська - відповідно дщо статті 10 Конституції України - якщо потрібно - вдаючись до перекладу. При цьому Товариство не заперечує потребу російськомовних передач, але негативно ставиться до передач змішаних.
З другого боку, велике занепокоєння у Товариства викликає засилля тих, переважно американських, фільмів, які в рангу найвищої насолоди нашій молоді пропонують убивство, тваринний секс, оспівують подвиги “надлюдини”, що позволяє собі все і нікому не підзвітна. Такі кінострічки не лише шкідливі та небезпечні для виховання нашої дитини. Вони насправді є чужими українській душі і сприяють негативним мутаційним процесам у нашій свідомості, ведуть до становлення людини космополітичного світогляду, а водночас морально розбещеної, не здатної до саморегламентації.
Другий Конгрес Всеукраїнського Педагогічного Товариства ім. Ващенка звертає увагу президента України Леоніда Кучми, урядових структур, педагогічної громадськості, всього нашого народу на те, що існуючий стан на нашому телебаченні суперечить статті 17 Конвенції про права дитини (1989), де йдеться про її право на захист від шкідливої інформації, і закликає зробити все можливе для морального і національного очищення екрану центрального телебачення, як і телебачення на місцях. Сьогодні - це дуже сильний чинник виховання і, якщо він діятиме всупереч національним цілям, то це заподіє великої шкоди державності і моральному здоров”ю нашого народу.
На початку червня 2000 року у Києві відбувся 3-ій Конгрес Всеукраїнського Педагогічного товариства імені Григорія Ващенка, в роботі якого взяла участь і делегація Львівської обласної організації. Голова Всеукраїнського Педагогічного товариства акад. Анатолій Погрібний у своїй доповіді відзначив роботу Львівської організації як кращу в Україні. Член її правління, професор Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка Омелян Вишневський був нагороджений медаллю Григорія Ващенка і дипломом, а голова секретаріату організації Оксана Гентош була визнана кращим освітянином 1999 року, нагороджена грамотою і відзнакою.
3-ій конгрес Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Григорія Ващенка пройшов за обставин коли напруга і навіть загроза процесу державотворення нажаль не послабились. А. Погрібний підняв питання про те, що наша Україна повинна бути українською, з усією повнотою прав, а не якимось дублікатом російської держави. І навіть у той час, коли з дня проголошення незалежності минуло вже майже 10 років мова про переважання російської культури, мови та освіти звучала актуально. А. погрібний навів яскравий приклад того, що нам, українцям, агресивними, брутальними і цинічними діями навязують російську культуру. Таким прикладом стало вбивство у Львові, місті, де здавалося б позиції українства надзвичайно сильні, українського композитора - Ігора Білозіра - вбивство за українську пісню, за українське слово. Він як і Ващенко стверджував, що доки не буде здійснюватись курс на утвердження українських національних портретів, доки національна ідея не сповниться тривким національним змістом, доти не збудується українська національна держава.
Мова велася і про деякі позитивні зміни в освітній системі, про те, що створюються нові освітні програми, видаються нові підручники, де викладено нові підходи в педагогіці, про вивільнення дедалі більшої частини вчительських кадрів від ідеологічної запеленгованості імперських часів.
Йшлося і про те, що видатний педагог Григорій Ващенко був великим українським державником, він свою педагогічну думку спрямував у прoцесі українського державотворення, і тому, коли останнє нарешті знову уможливилося, він, маючи незначні заслуги як педагог, зростає поза тим у символ того, якого спрямування та характеру має бути сьогодні освіта й виховання в Україні. Товариство наголошувало, що пропагуючи ідеї Ващенка, воно іде в авангарді тієї педагогічної думки, яка потрібна Україні, аби вона зростала в міцну європейську державу.
На 3-ому конгресі неодноразово наголошувалось, що державницькі концепції освіти й виховання Григорія Ващенка повинна належно дотримувати і держава. Оскільки держава того не робить ту місію намагалося здійснити Товариство, тому виокремили головні завдання, які ставило перед собою Товариство: заходи, щодо повернення спадщини Ващенка в Україну та її популяризація серед освітян, тому до двох виданих раніше томів “Виховний ідеал" (1995) та “Загальні методи навчання” (1997) додалося ще два томи - третій (“Виховання волі та характеру", 1999) та четвертий - (“Праці з педагогіки і психології”, 2000).
Висновки
Спадщина Г. Ващенка ще чекає свого глибинного і системного вивчення. Потреба в ньому зростатиме залежно від темпів нашого духовного, національного і демократичного поступу. Як вже про те мовилося, значущість цього педагога полягає у тому, що він, як ніхто інший у ХХ ст., увібрав у себе багатовікову українську педагогіку,