Творчість Григорія Ващенка – скарб українського народу
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?овинна стати турботою держави. Вчитель християнської етики повинен бути зрівняний у правах і можливостях з іншими вчителями - предметниками, а предмет “християнська етика" зайняти рівноправне місце поряд з іншими предметами у навчальних планах школи.
Зараз український народ повинен переосмислити та проаналізувати свої надбання, глибоко пізнати неоціненний скарб яким є християнська культура та українська педагогічна спадщина. Педагогічне товариство ім. Ващенка має широке поле діяльності. Вивчати самим і заохочувати до знання інших, поширювати і пропагувати педагогічну літературу, організовувати семінари, конференції, круглі столи, наповнювати національним змістом навчально-виховну роботу з молоддю. Сьогодні в найбільшій мірі педагог несе відповідальність за майбутнє. Однак, матеріально зубожілий і пригнічений вчитель все ще відчуває себе невільником обставин, побоюється відстоювати власну позицію, висловлювати власні думки. Тому, ще більша відповідальність лягає на політиків, діяльність яких призводить до появи законів та рішень, згідно з якими погіршується життєвий рівень значної частини громадян; зокрема педагогів, і змушують їх вести виснажливу боротьбу за існування, а з іншого боку, витворюють у державі атмосферу мовчазної приреченості і соціальної апатії. Чи може невільник виховати вільну людину? А ми ж прагнемо волі справжньої, не декларованої для себе і своїх нащадків. Проте самих лише прагнень замало, потрібні дії. А якраз дії - мізерні і малоефективні, радше переважає бездіяльність. Бо інакше як розцінювати споглядальну позицію громадян, зокрема інтелігенції, яка з різних міркувань погоджується з існуючим станом речей? Чи все тут гаразд з мораллю та моральною відповідальністю?
Вчитель, як ніхто інший болісно відчуває суспільні проблеми через доторкання до дитячої душі і розгублено розмірковує, як діяти. Можливо, що уважне прочитання виданих Педагогічним товариством ім. Ващенка книжок у Львові та Києві, може подати вчителеві стежину надії та відкрити перспективу майбутнього. Діяльність Педагогічного товариства у Львові є доказом того, що активні громадські організації не лише виконують цікаві завдання, забезпечуючи потреби окремих соціальних груп людей, а й надають можливість для самореалізації кожній особі, яка цього прагне і стає членом організації. Крім цього, громадська організація - це спільнота небайдужих однодумців, обєднаних конкретною метою.
На Конгрес для обговорення найболючіших проблем з розвитку освіти зїхались делегати з 23 областей України, включаючи Крим. Звітну доповідь про діяльність Товариства проголосив його голова проф. А. Погрібний. Були акцентовані першочергові завдання організації. Це - обстоювання засад української національної освіти, її підпорядкованість справі побудови Української держави, освоєння та пропагування, захист системи освіти та виховання, що її створили видатні українські педагоги Сковорода, Ушинський, Грінченко, Русова, Ващенко, Огієнко, Волошин, Сіропол, Сухомлинський та інші, видання творчої спадщини Г. Ващенка (близько 10 томів), захист правово-економічних інтересів українських освітян, протистояння антиукраїнським, антидержавницьким та неокомуністичним тенденціям в освіті.
Для досягнення цих цілей товариство розробляє власний проект реформування та демократизації освіти в Україні, публікує заяви, звернення, спрямованi проти антинаціональних тенденцій в освіті України, організовує лукції, науково-практичні конференції, семінари, співпрацює з педагогічними установами, творчими спілками, державними й громадськими освітньо-культурними закладами.
У рамках відкриття ІІ-ого Конгресу відбулася презентація двох видань Товариства, які щойно зявилися друком. Це - фундаментальна праця Григорія Ващенка “Загальні методи навчання", що не має аналогів в українській педагогіці (вийшла ця книга як другий том творів Ващенка, першим була його книга “Виховний ідеал" - 1995), та книга новаторських педагогічних концепцій “Концептуальні засади демократизації та реформації системи освіти в Україні”, у якій відомі українські педагоги академіки Академії наук вищої школи в Україні А. Алексюк, П. Кононенко, В. Майборода, А. Погрібний, М. Стельмахович, проф. О. Вишневський пропонують увазі державних інституцій, науковцям, широкій педагогічній громадськості, всім, кого хвилює нинішній стан освіти в Україні свій погляд на стан виходу з кризи в галузі, починаючи із необхідності реформування управління освітою. Товариство, підкреслювалося на Конгресі, домагатиметься втілення цих концепцій у життя. У найближчих планах Товариства - заходи стосовно практичного впровадження розроблених та узагальнених Г. Ващенком методів навчання, видання його праць, розвінчування рецидивів комуністичного тоталітаризму в царині освіти.
Прийняті Конгресом документи привертають увагу до критичного становища, в якому перебуває національна освіта в Україні, пропонують шляхи виходу з нього. Головою Товариства знову обрано проф. Анатолія Погрібного. Заступниками голови Товариства - Омеляна Коваля, Ольгу Коноваленко, Богдана Павліва. До складу президії увійшли А. Алексюк, В. Герасименко, Л. Глухівський та ін.
Зібравшись на свій Другий конгрес, Всеукраїнське Педагогічне Товариство ім. Ващенка серед інших проблем обговорило стан виховного впливу нашого телебачення. Учасники з глибокою стурбованістю констатували, що екран телебачення, нерідко задовольняючи духовні і політичні потреби антиукраїн?/p>