Тайвань у мiжнароднiй торгiвлi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ
НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АВРЖАЦРЖЙНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
РЖНСТИТУТ ПРЖСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ
РЕФЕРАТ
з диiиплiни Мiжнародна торгiвля
на тему:
Тайвань у мiжнароднiй торгiвлi
Виконав:
Шаль Эдуард Альбертович
Перевiрила:
к.е.н., доцент Новикова М.В.
Киiв 2009
План
Вступ
РЖ. Теоретична частина. Особливостi економiчного розвитку новоi iндустрiальноi краiни Тайваню
1. Географiчне розташування Тайваню
2. Стан внутрiшньоi економiки краiни
3. Зовнiшньоекономiчнi звязки краiни
РЖРЖ. Практична частина
1. Показники динамiки iмпорту та експорту
2. Квоти
3. Показники експорту, iмпорту, ЗТО на душу населення
4. Структурнi показники розвитку мiжнародноi торгiвлi Тайваню
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Помiтним явищем у свiтовiй економiцi став динамiчний розвиток деяких краiн, що розвиваються, якi дiстали назву "новi iндустрiальнi краiни" (НРЖК). За вiдносно короткий чаii краiни створили промисловий потенцiал, розвинули окремi сучаснi галузi iндустрii. Вони рiзко збiльшили промисловий експорт i посiли важливе мiiе у мiжнародному подiлi працi.
Тайвань, що офiцiйно йменуСФться Китайською Республiкою, саме старе з нинi iснуючих невизнаних держав. Вiддiлення Тайваню вiд континентального Китаю вiдбулося в 1949 р. i стало результатом кровопролитноi громадянськоi вiйни мiж двома основними полiтичними партiями Китаю комунiстичноi й Гоминьдан. Глава першоi Мао Цзэдун в 1949 р. проголосив Китайську Народну Республiку; глава партii Гоминьдан (Народноi) колишнiй керiвник Китаю, генералiсимуiан Кайши укрився iз залишками своiх чинностей на вiдокремленому островi в Тихому океанi, тiльки незадовго до цього звiльненому вiд японцiв. Китайська Республiка мала мiжнародне визнання в 19491971 р., коли офiцiйно займала мiiе Китаю в ООН, але потiм була замiщена там представниками КНР. Тайвань - саме економiчно розвинене, заможне й состоявшееся з невизнаних держав. Неурегульований пох економiк миру. Поряд iз Сiнгапуром, Пiвденною КореСФю й Гонконгом Тайвань входить до числа знаменитих азiатських драконiв, по стандартах економiчного й соцiально-полiтичного життя вже що впритул наблизилися до розвинених краiн. Приклад Тайваню свiдчить, що держава може перебувати в станi невизнаностi бiльше 50 рокiв, не випробовуючи притiм яких-небудь катастрофiчних незручностей.
У роботi використанi науковi статтi та роботи фахiвцiв з мiжнародноi торгiвлi, РЖнтернет - видання, присвяченi тематицi розвитку економiки Тайваню, статистичнi данi та власнi розрахунки.
РЖ. Теоретична частина. Особливостi економiчного розвитку новоi iндустрiальноi краiни Тайваню
1. Географiчне розташування Тайваню
Тайвань невизнана держава, вона СФ частиною комунiстичного Китаю, але фактично незалежна.
Територiя - 36,0 тис. кв. км. Чисельнiсть населення Тайваню 23,5 млн. осiб, площа 35,96 тис. кв. км., ВВП 490 млрд. доларiв (1,1% свiтового ВВП), на нього припадаСФ 1,54% свiтового промислового i 0,85% сiльськогосподарського виробництва. Частка краiни у свiтовому експортi 3,3%. Населення - в основному китайцi (близько 97%). Рiвень народжуваностi становить близько 0.16%, смертностi 0.5%. Середня тривалiсть життя в чоловiкiв 72 року, у жiнок 76 рокiв. Бiльше 9/10 дорослих тайваньцев грамотнi. 16% економiчно активного населення зайнято в сiльському господарствi, 53% у промисловостi й торгiвлi, 7% - у керуваннi й 22% - в iнших галузях сфери послуг Адмiнiстративний центр - Тайбэй.
Адмiнiстрацiя Тайваню складаСФться з пяти основах палат - юанiв. Вищий законодавчий орган - Законодавчий юань. Йому пiдкоряСФться Виконавчий юань - вища виконавча влада. iснують також контрольний, юридичний i екзаменацiйний юанi, функцii яких укладаються вiдповiдно в тiм, щоб контролювати роботу виконавчих органiв; розробляти новi закони й доповнення до конституцii; проводити iспити для службовцiв при надходженнi в урядовi заклади. Президент, Нацiональнi збори й палата мають однаковий строк повноважень - 6 рокiв.
У серединi 80-х рокiв почалася реорганiзацiя полiтичноi системи на Тайваневi, основними пунктами якоi стали скасування воСФнного стану легалiзацiя опозицiйних партiй, змiна поколiнь у парламентi. СпадкоСФмець Цзянь Цзинго - Чи Дэнхуэй, представник корiнного тайваньского населення, продовжив перетворення. При ньому прийнятi закони про вибори, суспiльнi органiзацii, добровiльну вiдставку старих членiв парламенту. ПередбачаСФться прийняття виправлень до конституцii, спрямованих на подальшу реформу полiтичноi структури.
У цей час на Тайваневi зареСФстровано бiльше 40 полiтичних партiй. Правляча партiя Гоминьдан (2.4 млн. чiл.) зберiгаСФ твердий контроль над життям острова. Голова - Чи Дэнхуэй. Найбiльша опозицiйна партiя - Демократична прогресивна партiя (дiСФ з 1986 р., бiльше 20 тис. Чiл.) виступаСФ за подальшу демократизацiю полiтичного й громадського життя Тайваню. Голова - Сюй Синьлянь. На минулим у груднi 1992 р. виборах у Законодавчий юань ДПП набрала 30% голосiв виборцiв.
Уряд Тайваню офiцiйно називаСФ острiв тАЬКитайською республiкоютАЭ i претендуСФ на уряд усього Китаю, материкова частина якого, на думку Тайбэя, тимчасово окупована комунiстами. Зi св