Тайвань у мiжнароднiй торгiвлi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?бставини пiдштовхують Тайвань до структурних змiн в експортi, переносячи акцент iз виробництва трудомiсткоi продукцii на випуск наукомiстких виробiв у галузях передовоi технологii. Цей процес iз бiльшим працею вписуСФться в острiвну економiку - на Тайваневi державна науково-дослiдна база розвинена недостатньо, а приватна й зовсiм слабка. Для успiху на цьому шляху необхiднi великi вкладення в наукову базу, оскiльки по розмiрах витрат на науковi дослiдження й розробки Тайвань уступаСФ всiм провiдним свiтовим державам, видiляючи на цi мети в середньому 2.6 млрд. $ у рiк (для порiвняння: у США 120 млрд. $ у Японii 70 млрд. $). Загальний обсяг капiталовкладень у шестилетку 1991-1997 рр. ОцiнюСФться 320 млрд. $. Цi грошi будуть вкладенi в розвиток iнфраструктури, прокладку нових дорiг вiдновлення старих, реконструкцiю аеродромiв i т.д. Уряд плануСФ зростання виробництва в таких галузях, як електронiка, бiотехнологiя, волоконна оптика машинобудування, виробництво нових матерiалiв щорiчно на рiвнi 11 - 12 %, а iхня частка в тайванському експортi в 2000 р. Повинна перевищити 60%.
Поглиблюючи свою iнтеграцiю у свiтову економiку, економiка Тайваню, зокрема, пiдвищила значення своСФi ролi в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi. Наприкiнцi 80-х рокiв тайваньские пiдприСФмства зштовхнулися з погрозою своСФi конкурентоспроможностi внаслiдок пiдвищення курсу нового тайванського долара й зростаючих витрат на оплату працi й пiдвищення вартостi землi.
В 90-х роках макроекономiчна полiтика була скоректована таким чином, щоб сприяти бiльше вiльному потоку товарiв, послуг, капiталу, людських ресурсiв i iнформацii. У закони, правила й приписання були внесенi iстотнi змiни. Вiдкритiсть тайванськоi економiки була продемонстрована тим, що загальний обсяг двосторонньоi торгiвлi у вартiсному вираженнi досяг в 1999 роцi 232 млрд американських доларiв, i вона зайняла 15-ое мiiе у свiтi, у те час як прямi iноземнi iнвестицii iз краiни й у краiну й портфельнi iнвестицii значно зросли.
Американська ОбСФднана служба доставки посилок UPS i FedEX вiдкрили в мiжнародному аеропортi iмя Чан Кайши регiональний центр для захiдноi частини тихоокеанського регiону, i вiн став СФдиним аеропортом цього регiону, що маСФ такий центр.
Щоб iнтегруватися в мiжнародну систему вiдкритоi багатобiчноi, заснованоi на певних правилах торгiвлi, Тайвань звернувся iз проханням про прийняття його в ГАТТ/ВТО. Уклавши двостороннi угоди з 30 краiнами-членами ВТО й завершивши приведення своСФi економiчноi системи в повну вiдповiднiсть iз мiжнародними нормами, ми пiдготувалися до вступу в цю органiзацiю в самому найближчому майбутньому. В 1991 роцi Тайвань став членом мiжнародного форуму Азiатсько-Тихоокеанського економiчного спiвробiтництва /АТЭС/. Як член АТЭС, ми звязанi тiсними узами з Азiатсько-Тихоокеанським спiвтовариством, розвиваючи спiвробiтництво в економiчнiй, культурнiй i соцiальнiй областях i активно беручи участь у дiалозi з найбiльшим у свiтi субрегiональним форумом.
Мiжнародний форум АТЭС був створений в 1989 роцi. Його головною метою було формування спiвтовариства азiатсько-тихоокеанських економiк, обСФднаного загальним прагненням до економiчного росту й рiвноправного розвитку. АТЭС внiс важливий вклад у свiтову економiку. Сприяючи процесу азiатсько-тихоокеанського спiвробiтництва, АТЭС зiграв також немаловажну роль у досягненнi позитивних результатiв уругвайським раундом ГАТТ i досягненнi Угоди за iнформацiйною технологiСФю у ВТО. Щоб сприяти економiчнiй життСФздатностi й вiдчуттю цим регiоном своСФi спiльностi, АТЭС поставив перед собою амбiцiйну мету - сприяти розвитку вiльноi й вiдкритоi торгiвлi й iнвестицiям в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi до 2010 року для розвинених економiк i до 2020 для економiк, що розвиваються. Цей мiжнародний форум успiшно вжив заходiв для сприяння розвитку регiональноi торгiвлi на основi, наприклад, угод про взаСФмне визнання й без паперовi митнi процедури й зробив краiнам, що розвиваються, членам цього форуму сприяння в знаходженнi здатностi здiйснювати лiбералiзацiю й користуватися ii благами на основi технiчного сприяння.
Тайвань став членом АТЭС /за назвою Китайський Тайбэй/ одночасно з Китайською Народною Республiкою й Гонконгом на третiй зустрiчi АТЭС на рiвнi мiнiстрiв, що проходила в Сеулi (Корея) у листопадi 1991 року. З тих пор Китайський Тайбэй СФ переконаним i активним учасником дiяльностi АТЭС, додаючи всi чинностi, щоб вносити свiй внесок у широке коло областей. Вiн приймав саму повномасштабну участь у всiх щорiчних зустрiчах економiчних лiдерiв i зустрiчах на рiвнi мiнiстрiв, у всiх зустрiчах на рiвнi галузевих мiнiстрiв i старших посадових осiб краiн-членiв АТЭС i по можливостi в зустрiчах i дiяльностi комiтетiв, а також робочих, експертних i оперативних груп i iхнiх дочiрнiх форумiв i субфорумах. До числа важливих обовязкiв, якi Китайський Тайбэй виконуСФ зараз в АТЭС, ставиться наступне: керiвник Групи по послугах при Комiтетi з торгiвлi й iнвестицiям; керiвник Групи по спiвробiтництву в областi розвитку при Робочiй групi по телекомунiкацiях; провiдний куратор Робочоi групи по охоронi морських ресурсiв; Робочоi групи по сприянню торгiвлi й Експертнiй групi по технiчному спiвробiтництву в областi сiльського господарства й мiжнародний координатор мережi утворення при Робочiй групi по розвитку людських ресурсiв.
На зустрiчi економiчних лiдерiв i зустрiчi на рiвнi мiнiстрiв краiн АТЭС у Брунеi цього року Китайський Тайбэй висуне iнiц