Тайвань у мiжнароднiй торгiвлi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
оСФi сторони Пекiн уважаСФ, що Тайвань повинен визнати уряд КНР i пропонуСФ формулу тАЬодна держава - двi системитАЭ, вiдповiдно до якого Тайвань стаСФ особливим адмiнiстративним районом пiд юрисдикцiСФю СФдиного Китаю, але маСФ право зберегти свою соцiальну систему. Тайбэй не приймаСФ цю формулу й пропонуСФ свою - тАЬодна краiна - два урядитАЭ. На основi висунутiй Пекiном формули пропонуСФться провести переговори мiж делегацiями КПК i Гомиьдана. Тайваньская адмiнiстрацiя вiдкидаСФ цю iдею, пропонуючи в замiн переговори на мiжурядовому рiвнi, що не влаштовуСФ Пекiн, оскiльки це означало б визнання iм уряду Тайваню.
2. Стан внутрiшньоi економiки краiни
Найвищi темпи росту економiки спостерiгалися в 70-80-i роки (9,2 i 9,3%). Тепер темпи росту знизилися до 5,2%. За економiчним потенцiалом Тайвань входить в десятки свiтових експортерiв капiталу, а по валютних запаса (103 млрд доларiв у 2003 року) займаСФ третСФ мiiе в регiонi пiсля Японii та Китаю. ВВП на душу населення складаСФ 27 500 доларiв.
На Тайвань припадаСФ 8% свiтових продажiв настiльних персональних компютерiв, 22% ноутбукiв, 83% материнських плат i 51% монiторiв.
Галузева структура: 57% ВВП виробляСФться у сферi послуг, 40% у промисловостi, 3,5% - у сiльському господарствi.
Сiльське господарство спецiалiзуСФться на рисi, цитрусових, чаю, цукровiй тростинi. Промисловiсть орiСФнтована на експорт i виробляСФ: текстиль, одяг, електронiку, продукцiю харчовоi i хiмiчноi промисловостi.
Тайвань iнтенсивно iмпортуСФ iноземний капiтал i технологii, а через напруженiсть вiдношень iз КитаСФм СФ солiдним iмпортером озброСФння.
На Тайванi основним джерелом надходжень грошей у промислове виробництво спочатку був експорт сiльськогосподарськоi продукцii, так званий схований рисовий податок - переведення грошових накопичень фермерiв у промисловiсть через кредитно-банкiвську систему.
Йшов поступовий перехiд вiд великого приватного i державного землеволодiння до дрiбного-сiмейного типу. Пiд час продажу значних земельний власник 70% вартостi своСФi землi одержував рисом, а 30% акцiями державних промислових пiдприСФмств. Проведення аграрноi реформи дали можливiсть поповнити державний бюджет, удосконалити форми власностi, прискорити iндустрiалiзацiю сiльського господарства, перебороти моно культурнiсть, розукрупнити виробництва, пiдсилити процеси урбанiзацрактерним широкий розвиток малого бiзнесу. Здебiльшого це ремiсничi пiдприСФмства i пiдприСФмства обробноi промисловостi, власний капiтал яких складаСФ 40 млн. тайванських доларiв, а також транспортнi компанii i комерцiйнi фiрми з рiчним оборотом не менше 40 млн. тайванських доларiв.
Активну полiтику заохочення малого бiзнесу краiна почала проводити iз середини 60-х рокiв, коли впроваджувалася експорторiСФнтована модель розвитку. У 60-90i роки малi i середнi пiдприСФмства давали 98-99% загального обсягу ВВП. Вони забезпечили 60% експорту. Успiх такоi форми пiдприСФмництва повязаний з умiнням проводити гнучку ринкову полiтику, своСФчасно адаптуватися до ринковоi конюнктури, що постiйно змiнюСФться, умiнням спiвробiтничати з посередницькими компанiями i закордонними партнерами.
Для допомоги малому бiзнесу i пiдготовки кадрiв на Тайванi створено спецiальну молодiжну комiсiю. Вона займаСФться видiленням кредитiв молодим бiзнесменам, проводить технiчнi, юридичнi консультацii, готуСФ менеджерiв. Ця органiзацiя опiкуСФться бiльш 5 тис. малих пiдприСФмств. Фiнансову допомогу малим i середнiм пiдприСФмств Банк малого бiзнесу Тайваню, Кредитно-гарантiйний фонд дрiбного i середнього бiзнесу i центр малого бiзнесу.
У 70 км. вiд столицi Тайваню Тайбея поблизу двох унiверситетiв створено науково-технологiчний парк, тут розташованi науково-технiчнi iнститути промислових технологiй, електронiки: корпорацii по розробцi мiкроелектронiки, компанii з виробництва напiвпровiдникiв, центр бiотехнологiй.
Науково-технологiчний парк спецiалiзуСФться на розробцi i випуску компютерiв i периферiйного устаткування, електронних компонентiв, напiвпровiдникових приладiв; зайнято в цьому бiльш 12000 вчених i спецiалiстiв.
У таблицi 1 наданi основнi економiчнi показники Тайваню.
Табл. 1 Основнi економiчнi показники Тайваню (2005)
ВВП на душу населення (PPP):$27,500 (2005) ВВП розподiл за секторами:Сiльське господарство: 1.8%
промисловiсть: 25.9%
послуги: 72.3% (2005) Робоча сила:10.6 мiлiонiв (2005) Рiвень безробiття:4.1% (2005) Населення нижче межi бiдностi:0.9% (2005) Рiвень iнфляцii:2.3% (2005) РЖнвестицii (фiксоване):20.4% ВВП (2005) Бюджет:надходження: $41.67 млрд.
видатки: $50.26 млрд.Продукти сiльського господарства:рис, кукурудза, овочi, фрукти, чай; свинина, молоко, риба Промисловiсть:Електронiка, хiмiя, текстиль, сталь та залiзо, машиннобудiвництво, цемент, двигуни, фармацевтика Експорт:$76,19 млрд. f.o.b. (2005) Товари, що експортуються:Компютери та електричнi прилади, метали, текстиль, пластик i гума, хiмiя (2002) Краiни, в якi експортуСФться:Китай 21.6%, США 16.22%, Гонконг 15.1%, Японiя 7.7% (2005) РЖмпорт:$181.6 млрд. f.o.b. (2005) Товари, що iмпортуються:електричнi прилади 44.5%, мiнерали, точнi iнструменти (2002) Краiни, з яких iмпортуСФться:Японiя 25.3%, США 11.6%, Китай 11%, Пiвденна Корея 7.3%, Саудiвська Аравiя 4.1% (2005)
Отже, Тайвань маСФ динамiчну капiталiстичну економiку з поступовим зменшення державного контролю над iнвестицiями та зовнiшньою торгiвлею. Вiдповiдно до цiСФi тенденцii, декiлька великих державних банкiв та промислових компанiй приватизуються. Сiльськ