Сучасне уявлення про дiатези. Рахiт, спазмофiлiя
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?боксилазу, аскорбiнову кислоту.
Основнi клiнiчнi прояви спазмофiлii
Розрiзняють двi клiнiчнi форми спазмофiлii явну (манiфестну) i латентну (приховану).
Явна спазмофiлiя може проявлятися ларингоспазмом, карпопс дальним спазмом i еклампсiСФю. Остання СФ найтяжчою формою захво рювання, що проявляСФться нападом клонiко-тонiчних судом. Напад починаСФться з посмикування мiмiчних мязiв, пiсля чого виникають судоми кiнцiвок, ригiднiсть мязiв потилицi й загальнi судоми. При цьому може розвиватись розлад дихання, зявляСФться пiна на губах, мимовiльне сечовидiлення i дефекацiя. Тривалiсть нападу вiд кiлькох хвилин до кiлькох годин. У цей перiод може настати зупинка серця i дихання.
Латентна спазмофiлiя супроводжуСФться неспокоСФм дитини, перiодичним тремором пiдборiддя i кiнцiвок, нетривалим посмикуванням окремих груп мязiв, позитивними симптомами Хвостека, Труссо, Люста. Невiдкладна допомога при спазмофiлii
Проведення невiдкладних заходiв необхiдне при загальних клонiко-тонiчних судомах, ларингоспазмi та знепритомненнi з порушенням дихання. При зупинцi дихання проводять штучне дихання методом з рота до носа, оксигенотерапiю для усунення гiпоксii (бажана мас-кова iнгаляцiя 40 % кисню). Для зняття судом уводять протисудомнi препарати: 0,5 % розчин седуксену внутрiшньомязово дiтям у вiцi 6 12 мiс по 0,50,7 мл, старшим по 0,81 мл; або 20 % розчин гаммаоксимасляноi кислоти (ГОМК) з розрахунку 100 мг на 1 кг маси тiла (0,5 мл на 1 кг маси тiла). ГОМК можна вводити внутрiшньовенно, внутрiшньомязово, ректально. У тяжких випадках судом обидва препарати можна застосувати одночасно. Пiсля термiнового визначення рiвня кальцiю в кровi внутрiшньовенно вводять 10 % розчин кальцiю хлориду або глюконату дiтям у вiцi 612 мiс по 0,51 мл, у вiцi 12 рокiв 11,5 мл.
Використана лiтература
1. Педiатрiя: Навч. посiбник / О.В. Тяжка, О.П. Вiнницька, Т.РЖ. Лутай та iн.; За ред. проф. О.В. Тяжкоi. К.: Медицина, 2005. 552 с.