Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
Г), система інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, виробництво технічних засобів інформатизації, системи науково-дослідних установ та підготовки висококваліфікованих фахівців є складовими національної інформаційної інфраструктури й основними чинниками, що забезпечують економічне піднесення. Як показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню національних інтересів, поліпшенню керованості економікою, розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства. Національна інформаційна інфраструктура, створена з урахуванням світових тенденцій і досягнень, сприятиме рівноправній інтеґрації України у світове співтовариство.
Вже з перших пояснень можна помітити певні побоювання щодо недооцінки ролі і місця випереджального характерові інформатизації освіти, які посилюються після трактування пріоритетів програми інформатизації. У Програмі пріоритети надаються інформаційній підтримці заходів виходу України з економічної кризи, формуванню ринкових відносин, створенню сучасної інформаційної інфраструктури, інформатизації управління соціальної сфери, фінансової та грошової системи, діяльності Національного банкові України, податкової адміністрації та митної служби, стратегічних напрямів розвитку державності, безпеки та оборони, пріоритетних галузей економіки. І ні слова про освіту.
Утім, не слід робити висновок, що Програма інформатизації була підготована без достатньої проробки. Більш нелогічним та авантюрним було б висування пріоритету інформатизації саме освіти, заміна підтримуючої моделі освіти випереджальною. Для прийняття таких радикальних перетворень крім глибокої аналітико-синтетичної проробки і можливостей більшої варіативності рішень на державному рівні в умовах жорсткої кризи потрібна певна мужність, уява і віра в ідею.
Сучасні реалії такі, що зрілість інформатизації освіти корелює з рівнем могутності і добробуту тієї чи іншої держави. Загалом у сучасній економіці існує уявлення про держави 1-го, 2-го і 3-го поколінь. У перших акцент робиться на таких галузях як машинобудівництво, хімічні технології, сільське господарство, виробництво енергії тощо. При цьому головешці значення мають природні ресурси держави.
У державах 2-го покоління основу економіки складають наукоємні технології - мікроелектроніка, обчислювальна техніка, малотонажна хімія. Ключове значення здобуває освітній рівень населення, технологічна культура, психологічні установки людей.
У державах 3-го покоління основним продуктом стають нові технології і нові ідеї. При цьому найважливішим ресурсом стає творчий потенціал еліти суспільства. Вища освіта в разі успішного розвитку держави дає змогу переходити від одних ресурсів до інших, від виробництва продуктів, або машин до виробництва ідей, у чому не малу роль відіграє стратегічне і інноваційне управління.
Чи здатні українці як нація розширити рамки своїх можливостей? Для цього необхідні перш за всі зусилля самосвідомості. Не заклики до вирішення проблем, а заклик до створення і опанування нових сфер діяльності. Це вже питання не макроекономіки, а макромислення, з якого випливають конкретні кроки в конкретних умовах.
За висновками експертів в умовах радикального ускладнення життя суспільства, його технічної і соціальної інфраструктури вирішальною стає зміна взаємовідношення людей і інформації, яка е таким же стратегічним ресурсом суспільства. Інформаційна революція, як і попередні аграрна і індустріальна революції, вирішуючи одні проблеми, породжує нові. Однією з таких проблем є інформаційний вибух, тобто надлишок доступної багатьом сучасним людям інформації, якої зявляється більше, ніж спроможна переварити людська свідомість. Він слугує причиною зниження якості мислення серед людей, у тому числі освічених членів сучасного суспільства. Інформаційне перевантаження - це реальність. Фахівці скаржаться, що смороду не встигають стежити за оперативною інформацією, яка відноситься до їх предметної області. При цьому величезні обсяги інформації, особливо зібрані у вигляді статистичних даних, стають полем для помилкової, упередженої, або навмисно фальсифікованої їх інтерпретації. Небезпека того, що нечисленні експерти, контролюючі інформаційні потоки, можуть експлуатувати менш освічену частину населення, стає реальністю. Ті, хто не має достатнього доступу до інформаційних систем, будуть знаходитися в досить невигідному становищі.
Інформатизація змінює і наукові альтернативи.
Якщо XX ст. було століттям аналізу і пройшло під знаком спеціалізації, народження нових професій на стиках наук і сфер діяльності, те XXI ст. обіцяє бути століттям синтезові, узагальнюючих багатодисциплінарних підходів, століттям не вузьких професіоналів, а фахівців з розвязання проблем.Стрімко зростає новий клас у суспільстві - клас освічених інтелектуальних службовців або, як його інакше називають - клас людей знання. Цей новий клас у США, Японії, низці інших країн вже сьогодні складає більше за половину зайнятого населення.
Відмінність інформатизації від інших промислових революцій полягає в тому, що вона основними своїми результатами належить до області спілкування людей або, іншими словами, до області інформаційного виробництва.. Принципово важливим у і