Сутнiсть процесуальних гарантiй у кримiнальному судочинствi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
рантii спрямовують полiтику держави на формування сприятливих умов для швидкого i повного розкриття злочинiв, викриття винних у поСФднаннi з забезпеченням прав та свобод особи, залученоi до сфери кримiнального судочинства. РЖдеологiчнi гарантii породжують певну моральну атмосферу в суспiльствi, яка висловлюСФ загальносуспiльне ставлення до завдань кримiнального судочинства, що стимулюСФ громадян сприяти органам кримiнального судочинства в iх вирiшеннi.
Вищенаведенi гарантii утворюють комплекс умов, якi загалом забезпечують реальнiсть всебiчного, повного та обСФктивного провадження у кримiнальних справах. Проте вони лише визначають потенцiйну можливiсть реалiзацii завдань кримiнального судочинства. Особливу групу, соцiальне призначення якоi полягаСФ у нормативному закрiпленнi попереднiх, утворюють юридичнi (правовi) гарантii [9, с. 144]. Рiзновидом правових гарантiй СФ процесуальнi гарантii.
РД.Ф. Куцова, дослiдивши iсторичний аспект кримiнально-процесуальних гарантiй прав та законних iнтересiв особи у кримiнальному судочинствi, приходить до висновку, що вони притаманнi усьому кримiнальному процесу з часу його виникнення. Це пояснюСФться тим, що гарантii обСФктивно необхiднi кримiнальному судочинству, оскiльки вирiшення його завдань вимагаСФ законностi та стаСФ можливим лише при оптимальному поСФднаннi iнтересiв правосуддя та iнтересiв особи. Так, першими гарантiями, якi мали законодавче закрiплення, були: право на касацiйне оскарження, право мати захистника, право заявляти вiдвiд, право пiдсудного на останне слово, вимога пiдтверджувати одноособове рiшення суддi про затриманння пiдозрюваного постановою всього складу суду, передбачалась також необмеженiсть касацiйноi перевiрки вироку формальними порушеннями [7, с. 51].
Як ми вже зазначали, серед вчених-процесуалiстiв не iснуСФ СФдиноi думки щодо сутностi та змiсту процесуальних гарантiй. Розглянемо пiдходи, якi iснують в юридичнiй лiтературi.
М.С. Строгович розглядаСФ процесуальнi гарантii як встановленi законом засоби, що забезпечують правильне вирiшення завдань правосуддя по кожнiй кримiнальнiй справi, серед яких як особливий вид видiляСФ гарантii прав учасникiв кримiнального процесу. На його думку, процесуальнi гарантii - це перш за все гарантii правосуддя, гарантii досягнення судом та органами досудового розслiдування поставлених перед ними цiлей, гарантii здiйснення завдань кримiнального судочинства. Вони включають в себе i гарантii прав i iнтересiв осiб, що беруть участь у кримiнальному судочинствi [1, с. 56-58].
Е.Ф. Куцова стверджуСФ, що кримiнально-процесуальними гарантiями прав та законних iнтересiв особи СФ численнi та багатоманiтнi за своiм змiстом засоби, передбаченi нормами кримiнально-процесуального права, що сприяють забезпеченню можливостi здiйснення, захисту прав та законних iнтересiв осiб у кримiнальному судочинствi [2, с. 8]. В.М. Тертишник процесуальнi гарантii розумiСФ як закладену у процесуальнiй формi систему правових засобiв, якi забезпечують встановлення обСФктивноi iстини та справедливiсть правосуддя, можливiсть усiма субСФктами кримiнального процесу реалiзовувати своi права, свободи i обовязки, досягнення мети i виконання завдань кримiнального судочинства [7, с. 16]. М.М. МихеСФнко, В.Т. Нор, ВП. Шибiко визначають процесуальнi гарантii як передбаченi кримiнально-процесуальним законом засоби забезпечення завдань кримiнального судочинства й охорони прав та законних iнтересiв осiб, якi беруть в ньому участь [3, с. 32]. М. РЖ. Мичко зазначаСФ, що процесуальнi гарантii - це один з видiв юридичних гарантiй захисту прав та свобод усiх субСФктiв процесу та порядок захисту та вiдновлення порушених прав i свобод людини [4, с. 169].
Проаналiзувавши наведенi визначення, можна зробити висновок, що гарантii у кримiнальному судочинствi визначаються вченими, як правило, через поняття засоби, причому конкретний змiст, що вкладаСФться в нього кожним автором, характеризуСФться певними вiдмiнностями. Проте у загальному виглядi процесуальними гарантiями в кримiнальному судочинствi, на думку цих науковцiв, виступають правовi норми. Так, В. РД. Юрченко вважаСФ, що до процесуальних гарантiй прав особи належать лише правовi засоби. Дiяльнiсть особи, що проводить дiзнання, слiдчого, прокурора, суду не повинна бути складовою поняття процесуальних гарантiй прав особи, проте СФ конкретним засобом реалiзацii цих гарантiй. Права та законнi iнтереси осiб, залучених до сфери кримiнального судочинства, будуть надiйно забезпеченi, якщо здiйснення процесуальних гарантiй прав цих осiб здiйснюватиметься на основi суворого дотримання органами дiзнання, досудового слiдства, прокуратури та суду норм права. Дiяльнiсть вищевказаних осiб - це реалiзацiя процесуальних гарантiй прав особи, конкретний засiб iх втiлення на практицi. Вона вказуСФ на те, яким саме чином забезпечуються права та законнi iнтереси у кримiнальному судочинствi [7, с. 60].
У лiтературi iснуСФ й протилежна думка, вiдповiдно до якоi одне лише iснування правових норм не в змозi забезпечити реальне здiйснення прав та законних iнтересiв особи у кримiнальному судочинствi, i лише реалiзацiя в ходi кримiнально-процесуальноi дiяльностi приписiв правових норм виступаСФ процесуальною гарантiСФю [6, с. 93].
ВидаСФться, що жоден з наведених пiдходiв повнiстю не охоплюСФ поняття процесуальних гарантiй. Так, зокрема, наявнiсть тiСФi чи iншоi норми права не СФ гарантiСФю законностi та обТСрунтованостi кримiнальн