Geum.ru


Сутнiсть протестантськоi фiлософii

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия

iльняються вiд релiгii, що вiра в Бога як потойбiчну вищу iстоту стаСФ для них неприйнятною i непотрiбною, чужою. На думку Бонхьоффера, людство очiкують часи повноi вiдсутностi релiгii. Вiн вводить поняття "повнолiття" свiту. Це такий стан, коли людина у вирiшеннi усiх найважливiших проблем навчилася обходитися власними силами i бiльше не маСФ потреби в iдеi Бога. Бог для неi не найвища транiендентальна iстота, а сама дiйснiсть. Бонхьоффер, таким чином, ставить пiд сумнiв основу християнського вiровчення iдею транiендентностi Бога.

На думку Бонхьоффера, епоха релiгii закiнчилась, настала ера християнства. Для нього християнство це вчення не про потойбiчного, далекого вiд свiту Бога, а вчення, яке здатне перебудувати земне життя людей i яке реалiзуСФться в поведiнцi людини, у ii вiдносинах з iншими людьми. Сутнiсть "безрелiгiйного християнства" Бонхьоффера становить вимога до кожноi людини дотримуватись принципiв християнськоi етики. Зразком такоi поведiнки i для християн, i для нехристиян Бонхьоффер вважав РЖсуса Христа, який був тим моральним iдеалом, який закликаСФ усiх до. вiдповiдального й розумного життя. На його думку, РЖсус закликав не до новоi релiгii, а до нового життя. Бути християнином, за Бонхьоффером, означаСФ бути людиною, а не бути релiгiйним Сутнiсть християнства Бонхьоффер вбачаСФ в любовi до ближнього.

При цьому на вiдмiну вiд офiцiйних представникiв церкви вiн розумiв любов до ближнього як вiдповiдальнiсть християнина за все, зокрема й за оновлення свiту християнством. Тому необхiдними якостями християнства, на його думку, СФ не лише покiрнiсть, а й опiр, активна дiяльнiсть.

Висновки

Отже, навiть така коротка характеристика протестантськоi фiлософii даСФ змогу видiлити певнi спiльнi для всiх ii концепцiй риси: акцентування уваги на iдеi Бога, проблемах людини, соцiальних проблемах тощо. Особливо гостро стоiть у протестантськiй фiлософii проблема Бога. Тут маСФмо двi основнi тенденцii: наголос на транiендентностi Бога (К. Барт) i прагнення наблизити Бога до людини, вивести його з антропологiчноi природи людини (Р. Бультман, П. Тiллiх).

Загалом протестантськiй фiлософii властивий фiлософський еклектизм. Останнiм часом традицiйна релiгiйна фiлософiя переживаСФ певну кризу. Вона викликана труднощами усвiдомлення сучасною людиною тих богословських догматiв, якi були сформульованi понад тисячу рокiв тому за зовсiм iнших соцiальних та духовних умов. Розвиток науки, фiлософii створюСФ новi умови i для розвитку теологii.

Пiдсумовуючи, видiлимо основнi орiСФнтацii сучасноi релiгiйноi фiлософii:

  1. поворот вiд геоцентризму до антропоцентризму, визнання абсолютноi цiнностi людини;
  2. спроба скоригувати релiгiйну фiлософiю i науку;
  3. опора теорii пiзнання на такi течii, як герменевтика, структуралiзм та iн.;
  4. визнання важливостi збереження гуманiстичноi орiСФнтацii культури;
  5. увага до проблем суспiльного розвитку;
  6. екуменiстичне зближення релiгiй як засiб помякшення трагiчних суперечностей сучасностi.

Сучасна епоха породжуСФ у теологiв та релiгiйних фiлософiв прагнення оновити традицiйнi iдеi, тому вони все активнiше залучають до своiх фiлософських iнтересiв проблеми суспiльства, людини, науки, культури, цивiлiзацii i т.д.

Список використаних джерел

  1. Современная западная философия: Словарь / Сост.: Малахов В.С., Филатов В.П. М.: Политиздат, 1991. 414 с.
  2. Спиркин А.Г. Основы философии. Учебное пособие. М.: Политиздат, 1988. 592 с.
  3. Фiлософiя. Курс лекцiй : Навч. посiбник / Бичко РЖ.В., Табачковський В.Г. та iн. 2-е вид. К.: Либiдь, 1994. 576 с.
  4. Философский словарь. Под ред. М.М.Розенталя. Изд. 3-е. М., Политиздат, 1975. 496 с.