Судовий захист прав споживачiв
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Судовий захист прав споживачiв
Конституцiя Украiни передбачаСФ право кожного громадянина, а також iноземцiв та осiб без громадянства на звернення до суду щодо захисту своiх прав та на правову допомогу. Таке право не може бути обмежене за жодних обставин (ст. 64 Конституцii). Водночас держава Украiна дбаСФ про захист життя та здоровя ii громадян, зокрема й за споживання продукцii харчового, побутового, виробничо-технiчного призначення та при наданнi послуг. Основним параметром таких продуктiв та послуг названо iхню якiсть (ст. 16 Конституцii).
Особливе мiiе належить судовому захистовi прав споживачiв. Вiдповiдно до Закону судовий захист споживчих прав громадян здiйснюСФться через звернення споживачiв до судiв загальноi юрисдикцii та з позовами про захист прав на:
- безпечну та якiсну продукцiю;
- повну, достовiрну та прозору споживчу iнформацiю;
- вiдшкодування матерiальноi (майновоi) шкоди, заподiяноi споживанням неякiсноi продукцii або наданням неповноi чи оманливоi iнформацii, що перешкодило використанню продукцii за ii призначенням;
- вiдшкодування моральноi (немайновоi) шкоди, завданоi внаслiдок споживання неякiсноi або небезпечноi продукцii, отриманням неякiсних послуг (зокрема й недоброзичливим ставленням персоналу), бездiяльнiстю державних i самоврядних органiв захисту прав споживачiв;
- на вчасне, достатнСФ й обСФктивне реагування державних та самоврядних органiв (органiзацiй) на виявленi / заявленi факти порушення споживчих прав.
Судовий захист споживчих прав здiйснюСФться зазвичай в iндивiдуальнiй формi, тобто завдяки поновленню в правах позивача (спiвпозивача), що СФ безпосереднiм споживачем продукцii чи послуг або вiдшкодування збиткiв, заподiяних порушенням прав субСФкта.
Водночас судовий захист тiсно повязаний з iншими формами захисту. Зокрема, iснуСФ обТСрунтований погляд {Молчанов), що моментом виникнення спору про право, а отже, розгляду в межах судового провадження, СФ вiдмова продавця (виконавця послуг) замiнити товар (зменшити його цiну, вiдшкодувати збитки). З огляду на це слiд зважати на безпосереднiй звязок судового захисту споживчих прав з самозахистом як безпосереднiм предявленням претензiй до продавця або виробника неякiсноi продукцii. Це не пiдтверджуСФться судовою практикою в справах про захист прав споживачiв, оскiльки украiнськi суди, вирiшуючи справи, керуються конституцiйним положенням про пiдсуднiсть iм спорiв щодо всiх правовiдносин, котрi виникають у суспiльному життi, - згiдно з тлумаченням Конституцiйного Суду Украiни {рiшення в справi за зверненням жителiв мiста Жовтi Води щодо офiцiйного тлумачення статей 55, 64,124 Конституцii Украiни). Однак такий розрив природних звязкiв вказаних форм захисту призводить до уникнення досудового (альтернативного) розвязання спору про право, що негативно позначаСФться на термiнах розгляду щодо захисту споживчих прав, формування одноманiтноi доброi практики розгляду iх.
Непоодинокi судовi справи стосуються оскарження дiй i бездiяльностi органiв та органiзацii державного захисту прав споживачiв (адмiнiстрування споживчих вiдносин) щодо забезпечення належноi якостi продукцii та послуг на момент продажу (надання).
Загалом практика вирiшення справ про захист прав споживачiв досить одноманiтна та не надто поширена, що зумовлено низкою чинникiв:
- недостатньо динамiчний розвиток законодавства про захист прав споживачiв;
- загалом правильне застосування судами першоi iнстанцii законодавства щодо споживчих прав;
- значна реальна тривалiсть розгляду справ у судовiй системi Украiни з формальним дотриманням термiнiв вирiшення справ, що, однак, нiвелюСФться складною системою оскарження та виконання судових рiшень;
- правова необiзнанiсть населення, зокрема й брак достатньоi пiдтримки освiтнiх i розяснювальних заходiв у царинi споживчих прав;
- iстотна кiнцева вартiсть юридичних послугу справах про захист прав споживачiв, недостатнiй розвиток iнститутiв правовоi допомоги населенню.
Внаслiдок таких обставин судовий захист прав споживачiв не посiдаСФ належне вагоме мiiе в системi правових засобiв iз захисту прав споживачiв, яке йому вiдведено згiдно iз законодавством. Полiпшення такоi ситуацii потребуСФ докладного аналiзу практики застосування судами Украiни вiдповiдного законодавства задля виявлення окремих проблем правозастосування.
Судовий захист прав споживачiв здiйснюСФться шляхом звернення споживачiв до судiв загальноi юрисдикцii в порядку позовного провадження та, як правило, в iндивiдуальнiй формi. Суди в переважнiй бiльшостi випадкiв вiдмовляються приймати до розгляду позовнi заяви щодо захисту прав невизначеного кола субСФктiв, що СФ нормальною практикою за розгляду споживчих справ у зарубiжних краiнах i даСФ змогу суттСФво заощадити судовий ресурс.
Судовий захист прав споживачiв не посiдаСФ належне йому вагоме мiiе в системi правових засобiв захисту прав споживачiв через низку чинникiв, а саме недостатньо динамiчний розвиток законодавства про захист прав споживачiв; значну тривалiсть розгляду справ; труднощi виконання судових рiшень; правову необiзнанiсть населення; iстотну кiнцеву вартiсть юридичних послуг.
Категорiями справ щодо захисту прав споживачiв СФ: