Судовий захист прав споживачiв
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ся з дня реалiзацii товару, а не з дня його виробництва. При цьому виробник (виконавець, продавець) звiльняСФться вiд вiдповiдальностi, якщо доведе, що:
- шкоду завдано з вини споживача внаслiдок порушення ним встановлених правил користування, зберiгання чи транспортування продукцii або дii непереборноi сили,
- вiн не вводив продукцiю в обiг,
- дефект у продукцii виник внаслiдок додержання виробником вимог законодавства або виконання обовязкових для нього приписiв державноi влади.
Згiдно з п. 6 ст. 10 Закону виконавець не несе вiдповiдальностi за невиконання, прострочення виконання або iнше неналежне виконання зобовязання та недолiки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслiдок непереборноi сили. Цi положення закону слiд враховувати при зясуваннi питання щодо наявностi пiдстав для звiльнення вiд вiдповiдальностi за порушення зобовязання.
Враховуючи вказанi проблеми, що виникають у судовому захистi прав споживачiв, варто сформулювати такi рекомендацii для рiзних субСФктiв аналiзованого процесу:
1. Для суттСФвого полiпшення стану захисту прав споживачiв у судах певнi змiни мають вiдбутися на законодавчому рiвнi. Зокрема, варто безпосередньо в Законi передбачити можливiсть колективних та абсолютних позовiв про захист прав споживачiв щодо конкретного виробника (продавця, виконавця), що мають подаватися та пiдтримуватися в судах громадськими органiзацiями й державними органами iз захисту прав споживачiв, тобто узаконити публiчнi позови в споживчих справах. Враховуючи недостатньо поширену практику дiяльностi споживчих товариств та асоцiацiй в iнтересах окремих громадян, зусилля таких громадських органiзацiй варто зосередити на вказаних публiчних позовах, водночас щодо iндивiдуальних випадкiв - обмежитися наданням консультативноi допомоги та безоплатних послуг населенню щодо представництва iнтересiв.
Слiд розглянути можливiсть поширення наказового провадження на справи про захист прав споживачiв, що маСФ вiдбивати принцип презумпцii вини виробника (продавця), що в останнiй редакцii закону Про захист прав споживачiв серйозно втратив позицii, оскiльки тягар доведення заподiяноi шкоди фактично перекладено на позивача в справi. Визнання очевидностi вимог споживача щодо замiни товару, вiдшкодування збиткiв, визнання договору недiйсним дасть змогу значно спростити процедуру судового захисту справ споживачiв.
Обовязковим СФ запровадження системи спрощеного розгляду споживчих справ, а саме бiльш стиснутою в строках можливiстю винесення рiшення без присутностi сторiн на етапi попереднього розгляду справи, визначення певних доказiв як обовязкових для конкретних видiв правовiдносин (надання товарiв/послуг), спрощення процесу доказування.
Враховуючи непоодинокi випадки звернення до суду з вимогами замiнити товар, вiдремонтувати його або повернути кошти, слiд узаконити обовязковий досудовий порядок врегулювання споживчого спору шляхом направлення та розгляду вiдповiдних претензiй (заяв) безпосередньо виробником (продавцем) товару (послуги). Задля цього, враховуючи можливiсть звернення з вимогами усно, слiд передбачити ведення журналiв скарг споживачiв. Обовязковими за такоi процедури СФ вiдповiдь виробника (продавця) та претензiйнi вимоги, вiдсутнiсть чого даватиме право здiйснити стягнення в обовязковому порядку.
Зрештою, слiд усунути окремi недолiки в матерiально-правовому регулюваннi захисту прав споживачiв, що дасть змогу зняти низку питань та недоречностей у судовому розглядi. Серед таких питань:
- визначити субСФкта здiйснення експертизи технiчно складних товарiв i порядку призначення (засад здiйснення) та проведення такоi експертизи, а так само й правовий статус експерта в галузi захисту прав споживачiв;
- закрiпити правовi пiдстави для зясування питання про оцiнку iстотного недолiку, якого взагалi не можна усунути; а також вади, що може бути усунута, однак проявляСФться знову, але на ii усунення необхiдно менше вказаного законом термiну;
- визначити критерii оцiнки iстотного недолiку, який робить товар суттСФво iншим, нiж передбачено договором, особливо за умови укладення договору в уснiй формi, на вiдстанi та поза торговельними й офiсними примiщеннями;
- внести суттСФвi змiни в порядок формування обмiнного фонду, разом з порядком створення обмiнного фонду, параметрами кiлькостi та безпосереднього асортименту товарiв, наявних в обмiнному фондi, правовими засадами надання права тимчасового користування обСФктами обмiнного фонду особами, що вимагають ремонту придбаного товару.
2. Безпосередньо в системi судового захисту прав споживачiв судам слiд чiтко дотримуватися термiнiв розгляду справ передбачених чинним процесуальним законодавством. Неприпустимi вимоги продокази сплати державного мита в споживчих справах, у звязку з цим слiд ураховувати, що до споживчих справ необхiдно вiдносити не лише спори, на якi безпосередньо поширюСФ свою дiю закон Про захист прав споживачiв, але й iншi бiльш спецiалiзованi нормативнi акти.
Суддям слiд докладати максимальних адекватних зусиль, однак без шкоди ефективностi й оперативностi розгляду справи, для визначення суттСФвих обставин, встановлення фактiв, що мають iстотне значення для винесення рiшення, - це необхiдна передумова встановлення реальних правовiдносин та належного нормативно-правового регулюва