Стратифікація мовних одиниць на території Німеччини

Курсовой проект - Иностранные языки

Другие курсовые по предмету Иностранные языки

h hoobs ihm gebn, у напівдіалекті - I hoobs eahm gebm, у діалекті - I hoos eahm gem (24,21).

Приблизно в 1200 році в середньонімецькій поезії була прийнята спроба обєднання діалектів німецької мови. Вона була досить успішною і полягала в тому, що поети у своїх творах намагалися не використовувати слова і вирази, які відносилися до різних діалектичних груп і були незрозумілі людям різних регіонів. Однак це нововведення було доступно тільки грамотним людям, яких у країні в той час було мало.

Основою офіційної німецької літературної мови в німецькомовних країнах є діалект столиці Німеччини. На сьогоднішній день стандартна німецька мова - це симбіоз верхньонімецького і середньонімецького діалектів, і тільки в місті Ганновері німецька літературна мова дуже довго залишилася незмінною.

За часів Реформації в північній частині країни стандартну німецьку мову було прийнято в якості мови, на якій проходило навчання в школах, нею користувалися в галузі державного управління. За часів процвітання Ганзи, діалекти нижньонімецької групи поряд з нідерландською мовою були поширені на всій території Північної Німеччини. Минув час, поки місцеві діалекти на цій території були майже повністю замінені літературною мовою.

Літературна німецька дуже сильно відрізнялася від нижньонімецького діалекту і через це застосовувати їх разом було неможливо. Зараз жителі Північної Німеччини майже не вживають нижньонімецький діалект, а говорять німецькою літературною мовою. А ось у центральній та південній частині країни збереглися місцеві діалекти, так як вони були схожі на літературну німецьку мову.

На початку 20 століття існувало понад півсотні різних німецьких діалектів, і це не враховуючи місцевих діалектичних варіації. Проте протягом другої половини двадцятого сторіччя, з кінця Другої світової війни, діалекти поступово змінилися під впливом різних подій в соціальній, культурній, економічній та науковій сферах життя. Глобальні зміни у суспільному житті, такі як розповсюдження засобів інформації та доступність вищої освіти, в значній мірі позначилися на вербальних звичках носіїв німецької мови. У той час як деякі варіанти "трактування" німецької стали виходити з ужитку, в німецькомовній громаді стали зявлятися нові діалектичні утворення: наприклад, розвиток так званих міжрегіональних варіантів діалектів (Verkehrsdialekte), а також загальна тенденція до вживання розмовної німецької, що поєднує в собі елементи з різних діалектичних груп.

Зараз деякі лінгвісти відзначають зростаючий "престиж" діалектів. Багато носіїв німецької, у тому числі міські жителі і представники інтелектуальної еліти, мають звичку для різноманітності або додання емоційного забарвлення додавати в свою промову на літературній мові деякі діалектні слова чи вирази.

Отже вивчення німецьких діалектів та їх особливостей завжди буде залишатися актуальною проблемою як для перекладача, так і для звичайного туриста. Знання цих особливостей може допомогти уникнути непорозуміння та полегшити спілкування з місцевими жителями.

 

Cписок використаної наукової літератури

 

  1. Гумбольдт В.фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода//Звегинцев В.А.История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях. М.,1960. Ч.1. 416с.
  2. Девкин В.Д. Особенности немецкой разговорной речи./ В.Д. Девкин. - Москва, 1965. 327с.
  3. Домашнев А.И., Копчук Л.Т. Особенности диалектно-литературного взаимодействия в национальных вариантах немецкого языка/ А.И. Домашнев // Лексика и лексикография Лексика и лексикография. - М., 2000.- 386с.
  4. Звегинцев В. А. О научном наследии Вильгельма фон Гумбольдта // Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. М., 1984.- 322с.
  5. Жирмунский В.М. Национальный язык и социальные диалекты. -
  6. Л.: Худож. лит., 1936. 215с.
  7. Жирмунский В.М. Немецкая диалектология/ В.М. Жирмунский. - АН СССР: M., 1956. 235с.
  8. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. К.: Видавничий центр Академія, 2006. 336с.
  9. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця: Нова Книга, 2006. 592с.
  10. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник: - К.: Видавничий центр Академія, 2003. 464с.
  11. Львовская З.Д. Современные проблемы перевода. М., 2007. 220с.
  12. Реформатський А.А. Лингвистика и поэтика. - М.: 1987. 479с.
  13. Реформатський A.А. Учебное пособие для пер-х институтов. - 1960. 431с.
  14. Серебренников Б. А. Общее языкознание: формы существования, функции, история языка./ Под ред. Б. А. Серебренникова. - М.: "Наука", 1970. 388с.
  15. Скворцов Л.И. Литературная норма и просторечие. - М.: Наука, 1977. 252c.
  16. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. К.: Основи, 1998. 324с.
  17. Швачко С.О., Кобякова І.К. Вступ до мовознавства. Посібник. Вінниця: Нова книга, 2006. 224с.
  18. Astrid Stedje: Deutsche Sprache gestern und heute. Wilhelm Fink Verlag, Mnchen, 2001. 315p.
  19. Claus Jrgen Hutterer: Die germanischen Sprachen. Ihre Geschichte in Grundzgen. 4. erg. Auflage. VMA-Verlag, Wiesbaden 2008. 512p.
  20. Ekkehard Knig und Johan van der Auwera (Hrsg.): The Germanic Languages. Routledge, London und New York 1994. 349p.
  21. Hermann Bausinger: Deutsch fr Deutsche. Dialekte, Sprachbarrieren und Sondersprachen. Fischer Taschenbuch Verlag, Frankfurt am Main 1984. 411p.
  22. Klaus J. Mattheier: Pragmatik und Soziologie der Dialekte. Quelle und Maier, Heidelberg 1980. 323p.
  23. Orrin W. Robinson: Old English and Its Closest Relatives. A Survey of the Earliest Germanic Languages. Stanford University Press, Stanford (Calif) 1992. 415p.
  24. Wayne Harbert: The Germanic Languages. Cambridge University Press, Cambridge 2007. 158p.
  25. Werner Knig und Hans-Joachim Paul: dtv-Atlas Deutsche Sprache. 15. durchgesehene u. aktualisierte Auflage. dtv, Mnchen 2005. 380p.

Список використаної довідкової літерату?/p>