Стратегія розвитку підприємства на ринку феросплавів
Информация - Маркетинг
Другие материалы по предмету Маркетинг
uot;Нікопольський завод феросплавів" (тис.грн)
країнаРокиВідхилення20062007абсолютнеВідноснеКитай13000135005001,04Індія8000950015001,19ЄС200002450045001,23Росія110002500-85000,23Всього5200050000-20000,96
Таблиця 5 Імпорт продукції в ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"тис.грн)
країнаРокивідхилення20062007абсолютне відноснеКитай60005500-5000,92Індія50010005002,00ЄС80001050025001,31Росія65005000-15000,77Всього210002200010001,05
Як свідчать таблиці в наслідок різкого погіршення світового ринку металу в 2006 році, а саме зменшення експортних цін в наслідок того що на ринку зявилися африканські країни що торгують металом по демпінговим цінам, ціни на метал на світовому ринку різко впали.
Тому я вважаю, що для підприємства доцільно більш ефективно розвивати торгові звязки з країнами ЄС та Індії.
3. Дослідження стану феросплавного ринку
Стан і перспективи розвитку будь-якої галузі або підгалузі промисловості України визначаються насамперед її потенціалом. Промисловий потенціал феросплавного комплексу України в останні роки й дотепер є фундаментним елементом економіки держави. Металургія, феросплавний комплекс (ФК) є донором бюджету, забезпечуючи більше 40% надходжень валюти в країну. Майже 30% становить його частину у валовому внутрішньому продукті. На металургійну промисловість опираються й для неї працюють енергетика, машинобудування, будівництво, фінансова сфера. У галузі зайнято більше півмільйона чоловік. Підприємства ФК забезпечують робочі місця в найбільш густонаселених регіонах країни. Ресурсний потенціал феросплавного комплексу України обумовлюється наявними покладами залізної (четверте місце в світі) та марганцевої руд, вугілля, вапняків, тобто основних сировинних матеріалів для виробництва металу.
Однак за час, що пройшов після знаходження Україною незалежності, її металургія понесла значні втрати. Одним з головних факторів промислового спаду феросплавного виробництва в порівнянні з роботою в часи колишнього Радянського Союзу був неефективний, а в більшості випадків збитковий для держави процес роздержавлення великих і середніх підприємств. Незважаючи на те, що починаючи з 2005 року приріст обсягів виробництва в металургії сповільнився, перерахування коштів від підприємств феросплавного комплексу України в державний бюджет країни в 2005-2006 роках зросло.
Металургійна промисловість обєднує підприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних і кольорових металів та нерудної сировини (т. зв. флюсових і вогнетривких матеріалів), виробництво феросилікомарганцю, феромарганцю, флюсів, сплавів. Основними споживачами продукції металургійної промисловості є машинобудування, будівництво, транспорт. Металургійна промисловість складається з чорної і кольорової металургії.
Чорна металургія - одна з найбільш розвинених в Україні галузей промисловості, на яку припадає понад 1/4 всього промислового виробництва. Вона виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави, феросплави та ін. Це - матеріаломістка галузь: для виплавки 1 т феросилікомарганецю потрібно приблизно 3 т залізної руди, 1,1 т коксу, 20 т води, а також марганцева руда, вапняк, флюси та ін.
Кольорова металургія, на відміну від чорної, в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей:
а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини;
б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини;
в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля.
Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники. У структурі кольорової металургії України провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині (бокситах з Угорщини, країн Африки, Росії), її підприємства розміщені біля портів і в місцях виробництва електроенергії [33].
По виробництву продукції чорної металургії Україна займає пяте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії, при цьому випереджаючи такі високорозвинені країни, як Німеччина, Італія, Франція. Металургійний комплекс України займає видне місце серед країн СНД. Питома вага в загальному обсязі виробництва складає: залізної руди - 50%, марганцевої руди - 75%, коксу - 44%, чавуна - 43%, феромарганцю - 36%, прокату - 35% [27].
На ринку металопродукції України діють двадцять основних підприємств, лідерами з кількості яких по отриманню прибутку з реалізації своєї продукції є „Криворіжсталь", ММК імені (ім.) Ілліча, "Азовсталь" та ін. (див. табл. 2.1)
Таблиця 2.1 Рейтинг українських гірничо-металургійних компаній за обсягами валового доходу [34]
№ п/пКомпаніяДохід, тис. грн.Прибуток, тис. грн.2005 р.2006 р.2005 р.2006 р.1"Криворіжсталь" 5421435 4828036 762959 1099619 2ММК ім. Ілліча 4895222 5094082 12813 719274 3"Азовсталь" 3921295 3754516 346374 649294 4"Запоріжсталь" 3038949 3553992 35293 603358 5Алчевський МК 1887313 1921603 123872 89821 6Дніпровський МК ім. Дзержинського 1842403 1792242 72506 -35589 7Нікопольский ЗФ 1623738 1605326 76836 98742 8ДМЗ ім. Петровського 1009658 828996 36821 38041 9Донецький МЗ 953468 984361 57975 70156 10"Дніпроспецсталь" 913651 965675 19921 111911 11ЗАлК 883740 961047 23297 110925 12Макіївський МК 786811 909511 97278 -112430 13Запоріжський ЗФ 777082 740469 682 65755 14Єнакіївський МЗ 597629 519858 197879 84510 15СП "Метален" 476796 219061 121963 32684 16Миколаївський глиноземний завод 458128 710983 1693 -5884 17ММЗ "Істіл-Україна" 369238 457704 -40780 -17415 18"Силур" 280294 256359 -17160 15476 19Стахановський ЗФ 234545 278842 -15781 26648 20Запоріжський титаномагневий комбінат 141671 126338 -115