Статус субтАЩСФктiв у федеративнiй державi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
м вимогам. Гармонiя обгрунтованими пропорцiями в галузевому i регiональному розвитку економiки.
В сучасних федерацiях знято практично всi обмеження на пересування осiб, товарiв, капiталiв i послуг. А протекцiонiстськi, дискаримiнацiйнi акцiСЧ збокуц субСФктiв федерацiСЧ стримуються вiдповiдними конституцiйними нормами. Так, Конституцiя США встановлюСФ: тАЬНi один штат не повинен видавати чи застосовувати закони, котрi обмежують привiлеСЧ i льготи громадян СШАтАж позбавляти свободи чи власностi без належноСЧ правовоСЧ процедуритАж вiдмовляти кому-небудь в межах свлСФСЧ юрисдикцiСЧ в рiвному захистi з боку законiвтАЭ (XIV поправка).
Норми, аналогiчнi вищенаведеним, мiстяться i в КонституцiСЧ Канади, але доповненi вони наступним положенням: тАЬКожний громадянин Канади i кожна особа,що маСФ постiйне мiiе проживання в Канадi, надiленi: а) правом пересування i вибору мiiя проживання в будь-якiй з провiнцiйтАЭ. Вилучення з цього принципу допускаСФться лише в тому випадку, якщо рiвень безробiття в будь-якiй провiнцiСЧ вище, нiж в цiлому по краСЧнi (розд.6 ХартiСЧ прав i свобод 1982 р.).
Бiльш послiдовним в цьому питаннi Федеральний Конституцiйний Закон АвстрiйськоСЧ Республiки: тАЬТериторiя ФедерацiСЧ СФдина в сферi валютних, господарських i митних вiдносин. Всерединi федерацiСЧ не можуть встановлюватися митнi чи iншi транспортнi обмеженнятАЭ (стаття 4). тАЬКожний громадянин ФедерацiСЧ маСФ в кожнiй з земель тi ж права i обовязки, що i громадяни цiСФСЧ землiтАЭ (пункт 3 статтi 6).
Федеральнi конституцiСЧ мiстять ряд гарантiй прав субСФктiв федерацiСЧ. Перш за все необхiдно пiдкреслити такi основнi принципи федералiзму, як рiвнiсть субСФктiв федерацiСЧ i незалежнiсть у вирiшеннi питань внутрiшньоСЧ полiтики. Конституцiями визнано наявнiсть власних правових i полiтичних систем субСФктiв федерацiСЧ. А захист СЧх прав багато в чому забезпечуСФться конституцiйним наглядом чи контролем. Так, наприклад, в США бiльшiсть законiв Конгресу i актiв федеральноСЧ виконавчоСЧ влади були визнанi неконституцiйними на тiй пiдставi, що вони вторгалися в предмети вiдання штатiв.
ГарантiСФю прав штатiв, земель i кантонiв служить також формування верхнiх палат союзних парламентiв на основi рiвного представництва субСФктiв федерацiСЧ. В США кожний з штатiв представлений в Сенатi двома сенаторами. Аналогiчним чином формуються верхнi палати парламентiв деяких iнших федерацiй (ШвейцарiСЧ, Мексики, АвстралiСЧ, Аргентини, Венесуели, БразилiСЧ, Пакiстану). В семи федерацiях (Канадi, АвстрiСЧ, ФРН, МалайзiСЧ, ОАЕ, РЖндiСЧ, НiгерiСЧ) представництво субСФктiв федерацiСЧ в верхнiй палатi парламенту визначаСФться на основi чисельностi населення. Так, наприклад, в ФРН кожна з земель маСФ в Бундесратi не менше нiж три голоси. Землi з населенням бiльше нiж два мiльйони мешканцiв представленi в Бендесратi чотирма, а землi з населенням бiльше нiж пять мiльйонiв мешканцiв пятьма законодавцями.
ОднiСФю з найбiльш дiСФвих гарантiй прав штатiв, земель чи кантонiв СФ порядок прийняття новоСЧ чи змiни дiючоСЧ конституцiСЧ. Яка-небудь кардинальна змiна балансу сил на користь федерацiСЧ може бути здiйснене лише зi змiною тексту конституцiСЧ, що в рядi випадкiв вимагаСФ його санкцiонування певною кiлькiстю субСФктiв федерацiСЧ. Так, в США поправки до КонституцiСЧ мають бути ратифiкованi легiслатур чи конвентiв штатiв. В РЖндiСЧ конституцiйнi поправки, що стосуються виконавчоСЧ чи судовоСЧ влади Союзу, вiдносин мiж Союзом i штатами, правового статусу штатiв i деяких iнших питань, мають бути ратифiкованi законодавчими зiбраннями не менше половини штатiв. В ШвейцарiСЧ, АвстралiСЧ i деяких iнших федерацiях поправки до конституцiй повиннi отримати схвалення на референдумi.
До числа гарантiй прав субСФктiв федерацiСЧ слiд вiднести також вимогу цiлiсностi i недоторканостi територiСЧ штатiв, земель чи кантонiв, кордони яких не може бути змiнено без попередньоСЧ згоди СЧх представницьких органiв. Окремi конституцiСЧ закрiплюють ряд додаткових гарантiй. Наприклад, в ФРН при заключеннi договорiв, що торкаються iнтересiв окремих земель, необхiдно проведення консультацiй з ними. В багатьох федерацiях центральнi органи проводять переговори з субСФктами федерацiСЧ перед прийняттям законiв, що регулюють важливi сторони державного життя.
Особливе значення мають конституцiйнi норми, що гарантують збереження культури, мови, традицiй нацiй i народностей багатонацiональних федерацiй.
Проте, федеральнi конституцiСЧ допускають окремi обмежувальнi заходи. СубСФкти федерацiй вправi передбачати обмеження на зайняття певними професiями, вводити мiiевi податки, предявляти вiдповiднi вимоги до дiяльностi фiзичних i юридичних осiб на своСЧх територiях. Але при цьому не допускаСФться дискримiнацiя мешканцiв iнших штатiв, провiнцiй, земель чи кантонiв. Не можуть бути застосованi i тАЬобтяжуючiтАЭ торгiвлю обмеження, за виключенням тих з них, котрi виправданi законною метою (охорона навколишнього середовища, карантин, безпека дорожнього руху i т.i.).
Список використаних джерел та лiтератури
- Теория государства и права. Теория государства./Под ред. проф. А.Б Венгерова.- М.,2005.- С.84 86
- Федерация в зарубежных странах.Под ред. Д.А.Ковачева.- М.,2008.- С.5-9
- Алексеев С.С. Государство и право. М.: Юридическая литература.,2006. 354с.
- Федоров К.Г. РЖсторiя держави i права зарубiжних краСЧн: Навч. Посiбник. К.: Вища шк., 2004. 464с.
- Шевченко О.О. РЖсторiя держави i права зарубiжних краСЧн. К.: Вентурi.,2007. 304с.