Становлення Польської держави у 1921–1926 рр.
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
ітва та Білорусія згодом створили би разом з Польщею федеративну державу, а з Україною був би укладений військово політичний союз. У разі таких дій загроза Польщі зі сходу була зведена до мінімуму, що дозволяла би ій не боятися і Німеччини. (6. с 213)
Р. Дмовський та його соартники основного ворога Польщі бачили в Німечинні. Заради успішного протистояння Берліну вони вважали необхідним здобути згоди Росії на приєднання окремих областей на заході, які входили в состав Речі Посполитої до Польщі. Це призвело до створення сильної польської держави, яка мала добрі стосунки з Росією і можливість успішно протистояти натиску Німеччині.
Польсько радянський антогонізм розгортався з самого початку проголошення незалежності Польщі. Більшовицкий декрет про „відпущення” Польщі був розцілений поляками як тактичний крок Росії, направлений на зменшення їх уваги. Після розгрому денікінського війська почалися передислокація частей Червоної Армії на формування для боротьби проти поляків Західний фронт.Польська армія за допомогою Антанти стала однією з найчисленіших в Європі і нараховувала 738 тисяч чоловік. (8. с.312)
Пілсудський і лідер УНР Петлюра шукали єдності в боротьбі проти більшовиків. 21 -23 квітня 1920 року між Польщею та УНР був підписаний Варшавський договір. Польща визнавала Директорію на чолі з Петлюрою в якості головної влади УНР, оформовався союз для боротьби з більшовиками, в майбутньому вся Правобережна Україна, повина була відійти до Польщі. 24 квітня 1920 року була підписала військова конвенція між УНР та Польщею. Військові сили УНР переходили до польського командування. Залізницею в Україні керувала польська адміністрація.
Матеріальне обладнення військ було покладено на плечі Директорії, озброєне петлюровське військо на польський уряд. Петлюра фактично пожертував територією ЗУНР,для того щоб відстояти УНР у боротьби з більшовиками.
26 квітня 1926 року почався польсько український наступ на Україну, і вже 7 травня був взятий Київ.Недивлясь на успіх, не вдалося, однако, вирішити головні завдання розгормити основні сили Червоної Армії.
Не збулися надії на активну підтримку український народом Петлюри, яка могла б дати йому можливість зміцнити свою владу. У травні польсько українські війська зайняли Житомир, Віницю, Директорія перемістила свій уряд до міста Києва, між поляками і УНР загострились стосунки. (3. с.5-6)
В ході польського походу Червоної Армії широкий розмах отримали заходи напрвленні на встановлення радянської влади. 8 липня 1920 року був скликан Галицький революційний комітет, а 30 липня в закопленій Червоною Армією в Люблені виник Польський військовий революційний комітет на чолі з Ю. Мархлевським, Ф. Дзержинським, Ф. Коном. Цей комітет ще називали Польревком, він проголосив націоналізацію фабрик, шахт, деяких частин будівництва церкви від держави та світську освіту. В якості політичною завдання була видвинута пропозиція про створення Польської СРС. (11. с.303)
Вторгнення Червоної Армії в етнічну Польщу викликало у поляків значний патріотичний підьйом. Було сформовано коаліційний уряд національної оборони на чолі з лідером Польської селянської партії „Пяст” В. Вітосам (1874 -1945рр.), а також добровільна армія, яка мала в свої кола більш ніж однієї тисячі чоловік.
Мужньо захищали Варшаву не тільки регулярні бази но і сформовані за ініціативою Польської соціалістичної партії роьітничі батальйони. 13 серпня червоні війська вже були під стінами Варшави. Думки Л. Троцького о „Світовій революції” були мрії про те, що разом з Варшавою впаде до втілення. Але в ці драматичні дні польський народ під лозунгами „спочатку Польща, а дали подивились яка, ” знайшли традиційні патріотизм і стійкість. За 6 місяців війни 180 тисяч поляків добровільно виступили на захист свободи.
Під Варшавою відбулося „чудо на Віслі”: 16 серпня 1920 року польська армія нанесла неочикуваший контрудар і відтіснила більшовіків за Мінськ. Баланс, за який Польща відана життя 18 тисяч солдат, був врегульований. (7. с.321)
Радянська сторона в жовтні 1920 рокуц була вимушена підписати мирний договір в Ригі. За його умовами припинялися воені дії, встановлювався кордон між Польщею, Росією та Україною. Але війська УНР не прийняли цей мир і зайняли Виницю. В цьому ж місяці 1920 року петлюровські дивізії вели боротьбу з силами Червоної Армії. В листопаді війська УНР вимушені були відступити за річкою Збруч, на територію, зайнятоюполяками. Тут армія УНР була розроблена, а її склад був інтегрірован в польських таборах. Так віроломні союзники розправились з товаришами по зброї. Союзницькими діями Польща використовувала насильницький захват Західної Уураїни, який був узаконений підписаним 18 березня 1921 року Рижського договору між РСФСР, УРСР та Польщею. Польща признавала УРСР, а Східна Галиція перебувала у складі Польської держави до 1939 року .(15. с.312)
Можно зробити такий висновок що Польська Республіка мала дещо важкі та складні стосунки с багатьома своїх сусідів в тому числі з Німеччиною і СРСР, економчний та людський потенціал, який на декілька порядів привосходив польський.
Восені 1925 року західні держави заключили в Локарно з Німеччиною ряд згод, не дававших ніяких гарантій нерушимості польсько німецьких корданів, польські політичні еліти стали більш опиратись к проведенню незалежній від Парижа зовнішної політики. Особливо замітно це проявилось після державного перевороту, який відбувся 1926 року, коли повний контроль за зовнішньої політикою був зусереджений в рук