Становлення Польської держави у 1921–1926 рр.
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?ість офіційних безробітних зросла із 185 тисяч до 500 тисяч чоловік, знизились заробітки, частина робітників працювала неповний робочий день.
Для розгону демонстрації безробітних використовували поліцію та війська. В ході цих акцій збільшувалась кількість загиблих і поранених. Зміни уряду почастішами, що свідчило про неспроможність сейму та президентасформувати сильний кабінет. Як пригадує Вітос, керівник Селянської партії „Пяст”, а також тогочасний прем”єр уряду „суспільство аж кипіло від геіву до сейму і политиків”. (15. с.182)
Пілсудський зрозумів, що настав його час, щоб знову здобути владу. Формально демократ і соціалист він насправді був людиною з характером диктатора, сформованою в атмосфері неприйняття парламентарною устрою, до якого більшість політичних діячів і тодішні розколоте суспільство ще не дозріти.
Головним противником пілсудчиків у боротьбі за владу була націонал-демократія. Вона захищала традиційну політику зв”язків із фракцією, вбачаючи головного ворога вважав СРСР. Уряд Англії був заінтерисований у поверненні Пілсудського до вклади і обіцяв йому політичну підтримку. Націонал-демократи малі підтримку клерикальних сил, буржуазії, поміщиків, купецтва і навіть певних верст робітників. Дмовський у брошурі „Робітниче питання вчора і сьогодні” писав : „Частина робітників має високі заробітки..., але всі працюють мало, чи тому, що недосконала організація праці, чи тому, що робітники, а передусім ППС і навіть на перших порах Комуністична партія Польщі підтримали травневий переворот Піпсудського ”.
У грудні 1925 року на 4 конференції компартія заявила : „Ситуація в шляхетсько-буржуазній Польщі є катастрофічна, але ще не революційна. Невдоволені маси, не здатні до революції, не знаючи іншого виходу, можуть легко потрапити до рух першоліпшого авантюриста, чи то буде націонал-демократичний генрал, чи Пілсудський з вождями або частиною вождів ППС”.
В першій половині 1926 року пястовець В. Вітос сформував уряд, який опирався на коаліцію „Хьена - Пяст”. Він заявив, що буде проводити політику сильної руки. Ліві партії в тому числі КПП, оцінили уряд Віточя, як „виклик, польський демократії”.(7. с.534)
Цією ситуацією скористався Пілсудський. Тісно пов”язаний з крупними капіталістами і поміщиками, розчарувавшись в партії ендеків. Пілсудський видавав себе за „надпартійного є діяча”. Він користувався довірою іноземного капітала, особливо англійською, незадоволений профранцузькою оріентацією ендеків. ППС і ліві модовці розглядали Пілсудського як союзника у боротьбі з ендеками і розповсюджувати про нього легенди як „про захисника інтересів народу”. КПП помилково оцінювала Пілсудського як дрібнобуржуазною політика, виступаючого проти представителей великого капіталу ендеків.
Прихід до влади вкрай непопулярного уряду Вітоса Пілсудського розцінив як момент для здійснення давно підготовленого державного перевороту.
12 травня 1926 року використовуючи свої тісні зв”язки з генералитетом, Пілсудський повів війська на Варшаву. Народні маси були дезорієнтовані виступом Пілсудського проти непопулярного уряду Вітоса, його демагогічними заявами о досягненні к санації (оздоровленню) положення в Польщі .
Сутичка зализничиків недозволила урядові перекинути в Варшаву вірне йому військо. ППС закликала пролетариат к всезагальному страйку. Руководящі кола КПП, не розібравшись в достовірному характері переворота, також підтримало його, в той же час заклинал маси указати натис на Пілсудського, для того щоб змусити його виконати обіцянку демократизації (9. с. 61)
Після трьохднівних сутичків війська Пілсудського захопити столицю. Президент Войцеховський і уряд Вітаса були змусині пійти у відставку .В уряді, яке було сформоване 15 травня пілсудчиком К.Бартелем, Пілсудський зайняв пост війського міністра.
Президентом Польщі став ставленик Пілсудського І. Мосцицький. Переворот Пілсудського визначав встановлення в Польщі діктатури магнатів великого фінансового капіталу та поміщиків. Англія та США позитивно віднеслись до перевороту. Вони вважали що , Пілсудський віданий своєю пронімецькою орієнтацією в роки першої світової війни та ненависттю до СРСР, зуміє краще, ніж ендеки знайти спільну мову з німецьким урядом і приєднатися до антирадянського блоку. (5. с.384)
Одже, ситуація яка склалась в Польщі в 1921 1926 роках була досить складною. В країні встановився культ Пілсудського „як вождя”. Конституція яка була прийнята 1921 року в березні закріпила парламентську демократію в країні також проголошувала основні демократичні прва і свободи особистості, рівність всіх грамодян країни.
Краківське повстання 1923 року, не дано осікуваного результату. Воно було стихійним неорганізованим, не мало свого керівника за яким ти пійшов народ і отримав перемогу стало початком сформував культ особи Пілсудського.
2 Економічний розвиток країни
У 1921 року був проведений перепис, за цими даними в сільському господарстві було зайнято більш ніж 75% населення, а в промисловості та на транспорті лише 11 відсотків. Найбільш розвинутими галузями промисловості були вугільна та текстильна.Східні райони українські, білоруські та літовські за рівнем економічного розвитку значного мірою відставали від західних, польських районів країни. (5. с.451)
Економіка Польщі знаходилась в залежності від іноземного капіталу французьською, німецькою, англійською, американською з якими були пов”язані польські монополії. Хар?/p>