Спорт i туризм
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Спорт i туризм
1. Безпека в активному туризмi
У спортивно-туристськiй дiяльностi проблеми забезпечення життСФдiяльностi i безпеки учасникiв спортивно-туристських походiв у досить екстремальних умовах СФ проблемами послiдовноСЧ та системноСЧ адаптацiСЧ туристiв. В активному туризмi проблеми забезпечення життСФдiяльностi та безпеки учасникiв туристських походiв i сходжень у досить екстремальних умовах ( клiмат, висота мiiевостi над рiвнем моря, обСФктивнi небезпеки (селi, лавина, каменепади, перемiщення льодовикiв), вкрай складнi метеоумови (низькi температури, шквальнi вiтри тощо), не кажучи вже про обовязкове подолання крутих скельних, снiжних i льодових схилiв, крутiсть i складнiсть яких повинна вiдповiдати категорiСЧ складностi походу i категорiСЧ трудностi класифiкованоСЧ дiлянки маршруту в туризмi або категорiСЧ трудностi вершини в альпiнiзмi) СФ проблемами послiдовноСЧ та системноСЧ адаптацiСЧ органiзму до таких умов, а також завданнями досягнення високого рiвня технiчноСЧ пiдготовки.
Слiд зазначити, що нормативно-правовi документи зi спортивного туризму (Правила проведення спортивних туристських походiв, розряднi вимоги щодо спортивного туризму, Методика класифiкацiСЧ спортивних туристських маршрутiв), а також безлiч цiлком доступноСЧ iнформацiСЧ про маршрути i перевали в горах впродовж пiвстолiтньоСЧ iсторiСЧ цього виду дiяльностi мали своСЧм основним завданням безумовне забезпечення безпеки спортсменiв-туристiв. Проте цього зазвичай виявляСФться замало, оскiльки надзвичайнi подiСЧ вiдбуваються насамперед за умовами погоди ( отже, i стану маршруту) i завдяки грубим помилкам, яких припускаються керiвники походiв та СЧх учасники. Однак матерiальною основою СФ насамперед погода i спричиненi нею стихiйнi явища: лавина, обвали льодових мас, селi, рiзке похолодання або, навпаки, потеплiння тощо.
Розроблено методику аналiзу теплового стану учасникiв походiв у "холодних районах". При цьому було виведено формулу "коефiцiСФнта охолоджування":
,
де: К0 величина "коефiцiСФнта охолоджування";
V швидкiсть вiтру (м/с);
t-температура повiтря ( у градусах Цельсiя);
25 - "комфортна температура".
РЖснують загальновiдомi моделi, вiдомi пiд назвою "холодового чинника" i "теплового iндексу".
Холодовий чинник (wind chill) СФ мiрою дискомфорту, що зазнають люди, схильнi до дiСЧ холоду й вiтру. Нову формулу для холодового чинника було розроблено Нацiональною службою погоди США в 2001 р. i вона замiнила ранiше використовувану формулу, яка була у вжитку з 1945р.
Порiвняно зi старою формулою, нова формула даСФ менше значення холодового чинника а тих самих значень температури i швидкостi вiтру. Нова формула ТСрунтуСФться на сучаснiй теорiСЧ теплопередачi. Вона була побудована емпiрично за результатами експериментальноСЧ роботи, проведеноСЧ з випробовуваними у вiтровiй камерi в Торонто (Канада):
, (1)
де Тw холодовий чинник, С;
Т температура повiтря, С;
V- швидкiсть вiтру, м/с;
РЖстотно спрощений варiант моделi маСФ такий вигляд:
, (2)
де К0 коефiцiСФнт охолоджування;
Т-температура повiтря, С;
25 - комфортна температура повiтря, С;
V - швидкiсть вiтру, м/с.
Розроблена також модель, що враховуСФ величину вологостi повiтря:
Кw=V 0,1(0,01 TW),
де Кw "тепловий iндекс";
V швидкiсть вiтру;
Т температура повiтря, С;
W вологiсть повiтря ( % вiдн.).
У XX столiттi вiдбулася справжня туристська революцiя, яка, на думку генерального секретаря ВсесвiтньоСЧ ТуристськоСЧ ОрганiзацiСЧ Ф. Франжiаллi, "настiльки ж творча i важлива, як iндустрiальна революцiя, що почалася двома столiттями ранiше". Справжнiй вибух туризму у свiтi спричинили три глобальнi чинники: зростання купiвельноСЧ спроможностi, i зокрема дискрецiйного доходу у сiмях численного середнього класу; зростання кiлькостi вiльного часу завдяки регулюванню з боку соцiального законодавства на користь робiтникiв; широке розповсюдження приватного автотранспорту та поява дешевих авiаперевезень. Туризм поширився па новi, ранiше не досяжнi регiони. Його вплив на житiя окремих територiй, а iнодi й цiлих краСЧн став надзвичайно великим. В сучасному свiтi вiн став потужною iндустрiСФю, величезним комплексом, в якому повязанi економiчна та соцiальна сфери. РЖ навiть в економiцi найбiльш iндустрiально розвинених краСЧн ЗахiдноСЧ РДвропи та Америки ця галузь посiдаСФ чiльнi мiiя за обсягами загальних доходiв, кiлькiстю створених робочих мiiь, надходженнями до бюджету. Завдяки стрiмким темпам зростання наприкiнцi XX столiття туристична галузь стала якщо не найбiльшою галуззю свiтовоСЧ економiки, то, безсумнiвно, однiСФю з найбiльших. Про це свiдчить те, що на частку туризму припадаСФ валового продукту, понад. ЗО вiдсоткiв обсягiв послуг свiтовоСЧ торгiвлi та 11 вiдсоткiв свiтових споживчих витрат, 7 вiдсоткiв загального обсягу iнвестицiй та 5 вiдсоткiв усiх податкових надходжень. Сьогоднi безпосередньо в сферi надання туристичних послуг зайнятий кожен десятий працiвник (понад 260 мли працюючих).
Якщо у 1950 роцi у свiтi мiжнароднi подорожi здiйснювали 25 мли. осiб, то у 1970 роцi СЧх кiлькiсть зросла до 165 млн, у 1990-му до 450 млн, а у 2000 р. ця цифра досягла майже 700 млн подорожуючих. РЖ хоча трагiчнi подiСЧ 2001-2004 рокiв, що сталися в рiзних куточках свiту, трохи уповiльнили темни зростан