Спорт i туризм
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ня кiлькiсних показникiв, туризм продовжуСФ розвиватися дуже динамiчно. Так за прогнозом ВсесвiтньоСЧ ТуристськоСЧ ОрганiзацiСЧ (ВТО), очiкуСФться, що у 2010 роцi понад 1 млрд осiб здiйснюватимуть подорожi. РЖ це лише мiжнароднi подорожi, а якщо додати до цього внутрiшнi туристськi поСЧздки та екскурсiСЧ, то виявляСФться, що бiльше третини населення планети щорiчно перебувають у статусi туристiв. За даними ВТО, прибутки вiд туризму у 2003 роцi досягли рекордних показникiв 523 млрд доларiв США.
Саме туризм часто СФ тим каталiзатором, що спричиняСФ активний розвиток як окремих галузей економiки, так i соцiально-економiчного розвитку цiлих краСЧн.
Все це свiдчить, що туристська галузь завдяки СЧСЧ великому впливу на економiчний та соцiальний розвиток краСЧни маСФ регулюватися державою i бути пiд пильним контролем громадськостi.
В УкраСЧнi за часи незалежностi спостерiгаються постiйнi реорганiзацiСЧ вiдомства, що забезпечуСФ державне регулювання туристською дiяльнiстю. Ще за часiв СРСР (у груднi 1988 р.) було лiквiдовано Голов iнтурист УкраСЧни i протягом 1989 1993 рокiв органу управлiння галуззю взагалi не було, бо Асоцiацiя по iноземному туризму (19891991) та акцiонерна компанiя "Укрiнтур" (1991 1993), що дiяли в цей перiод, були суто комерцiйними структурам!! i не мали важелiв державного регулювання.
Тiльки 3.1993 повноцiнно працювати орган центральноСЧ виконавчоСЧ влади в галузi туризму Державний комiтет УкраСЧни по туризму, вищий iнституцiйний орган системи управлiння вiтчизняною туристською сферою, безпосередньо пiдпорядкований туризму. Зокрема, значною мiрою виведено з "тiнi" дiяльнiсть туристських фiрм, посилено боротьбу з шахрайством при органiзацiСЧ подорожей за кордон, розширено асортимент та якiсть послуг. Водночас мали мiiе справедливi нарiкання на неналежне виконання чи невиконання взагалi завдань, що були поставленi перед Держкомтуризмом. У втiм, його лiквiдацiю у 1999 р. та утворення СФдиного Державного комiтету молодiжноСЧ полiтики, спорту та туризму на базi трьох державних комiтетiв не можна було розцiнювати однозначно схвально. Подальша практика довела хибнiсть такоСЧ полiтики: повнiстю дотацiйнi молодiжна та фiзкультурно-спортивна сфери вiдсунули туристичну галузь на третiй план. Це вiдбувалося як на центральному, так i на регiональному рiвнi. Сумарнi показники туристськоСЧ галузi у 1999-2000 рр. були найгiршими за всi роки незалежностi (навiть порiвняно з 1998 р., в якому туристська галузь зазнала значних втрат вiд фiнансовоСЧ кризи). РЖ це зайвий раз свiдчить про те, що iстотне зростання матерiальноСЧ та соцiокультурноСЧ вiддачi вiд туризму можливе лише у тому разi, коли iснуСФ уповноважений урядовий орган, який займаСФться виключно спецiалiзованими питаннями розвитку туристськоСЧ сфери.
Наслiдком усвiдомлення проблем, що реорганiзацiя у листопадi 2001 року цього комiтету i створення Державного департаменту туризму. 1 нарештi, у квiтнi 2002 року Указом Президента УкраСЧни була створена Державна туристична адмiнiстрацiя УкраСЧни. За короткий час СЧСЧ iснування було чимало зроблено.
Ця подiя засвiдчила активiзацiю полiтики держави щодо пiдтримки розвитку туризму, створення нових механiзмiв просування якiсного нацiонального туристського продукту. У 2002 роцi прийнято Державну програму розвитку туризму на 2002-2010 роки, основною метою якоСЧ СФ посилення позицiй УкраСЧни на мiжнародному туристськоСЧ ринку, привернення уваги свiтовоСЧ спiльноти до бiльшоСЧ кiлькостi як iноземних, так i внутрiшнiх туристiв до подорожей нашою краСЧною, збiльшення надходжень до державного бюджету. На основi цього програмного документа прийнято i ряд регiональних програм та програм розвитку окремих туристичних центрiв.
За останнi два з половиною роки прийнятi змiни у нацiональному законодавствi щодо регулювання дiяльностi туристських пiдприСФмств та органiзацiй, готельного бiзнесу, iнвестицiйноСЧ дiяльностi. Зокрема, у жовтнi 2004 року за рекомендацiСФю РДвропейськоСЧ туристськоСЧ комiсiСЧ, яку очолюСФ президент Австрiйського нацiонального туристського офiсу Артур Оберашер, прийнято рiшення щодо залучення iноземних iнвестицiй у розвиток готельноСЧ iндустрiСЧ УкраСЧни, зокрема, на встановлення гiрськолижного витягу у Карпатському регiонi. Скасовано дискримiнацiйний готельний збiр, надано можливiсть для iнвестування шляхом концесiйноСЧ дiяльностi при будiвництвi та експлуатацiСЧ туристських обСФктiв, встановлення рiвних цiн i тарифiв на послуги, що надаються як украСЧнцям, так i iноземцям.
Мiнiстерством освiти i науки УкраСЧни разом з ДержтурадмiнiстрацiСФю УкраСЧни та АсоцiацiСФю навчальних закладiв УкраСЧни туристичного i готельного профiлю вперше в УкраСЧнi було iнiцiйовано i введено окремий напрям пiдготовки фахiвцiв "Туризм" та розроблений i зареСФстрований у Мiнюстi галузевий стандарт вищоСЧ освiти за цим напрямом. Вiдтепер запроваджено пiдготовку за трьома спецiальностями, до Класифiкатора професiй введена 31 професiйна група для галузi туризму i готельного господарства, цього ранiше не було.
Сьогоднi пiдготовкою кадрiв для туризму i готельного господарства в УкраСЧнi займаСФться близько 130 навчальних закладiв.
Багато це чи мато? До речi, у КитаСЧ СЧх налiчуСФться 845. Справа не у кiлькостi закладiв, а в якостi навчання, у тому, що пропонують цi навчальнi заклади. Поки що певна кiлькiсть навчальних закладiв, що готують фахiвцiв туризму, не мають необхiдноСЧ для цього матерiально-технiчноСЧ бази, навчально-виробничих лабораторiй, пiдручникiв i посiбникiв, а головне викла