Спорт i туризм
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ачiв-професiоналiв.
Дуже повiльно розвиваСФться галузева наука. РЖ це в той час, коли за кордоном регулярно проходять науковi конференцiСЧ з питань туризмологiСЧ.
Проблем, якi ще потребують вирiшення, чимало.
РЖ от новий черговий поворот реорганiзацiСЧ: у квiтнi цього року утворено Мiнiстерство культури i туризму, на яке покладено завдання з реалiзацiСЧ державноСЧ полiтики i", сферi туризму. В цiлому це СФ позитивним явищем.
Але нi в кого не викликаСФ сумнiву твердження, що для сталого розвитку туристськоСЧ галузi потрiбна стабiльнiсть, наукова прогнозованiсть, передбачуванiсть. А коли за останнi 15 рокiв орган державного управлiння держави i уряду стосовно туризму: чи придiлятиметься туризму належна увага та пiдтримка?
З огляду на вищезазначене, потрiбно, щоб новий орган виконавчоСЧ влади в галузi туризму був сильною внутрiшньою структурою в системi мiнiстерства, який би з боку держави справляв вагомий вплив на регулювання цiСФСЧ iндустрiСЧ. Для цього вiн повинен мати окремий бюджет у структурi Мiнiстерства культури i туризму, вiдповiднi повноваження, власну колегiю, до складу якоСЧ ввiйдуть справжнi професiонали.
Слiд зазначити, що саме туризм в УкраСЧнi вiдiграв свою роль, хоча i не повною мiрою, у стабiлiзацiСЧ украСЧнськоСЧ економiки. Починаючи з 2001 року основнi показники галузi стрiмко зростають. Так, протягом останнiх рокiв щорiчний прирiст кiлькостi туристiв, якi вiдвiдали УкраСЧну, становив 1520 вiдсоткiв. У цей же перiод обсяг споживання туристських послуг з року в рiк збiльшувався i у 2004 роцi досяг майже 35 млрд грн.
Сьогоднi на постiйнiй основi в УкраСЧнi у галузi туризму працюють понад 200 тис. осiб i близько 1 млн осiб сезонно, що свiдчить про нагальну необхiднiсть-збiльшення кiлькостi робочих мiiь у цiй сферi.
Для порiвняння: в iндустрiСЧ туризму у Нiмеччинi зайнято 2,3 мли осiб (10 вiдсоткiв загальноСЧ зайнятостi), що еквiвалентно кiлькостi робочих мiiь у машинобудуваннi, металургiйнiй галузi та торгiвлi; в РЖспанiСЧ 1,4 млн осiб (9,1 вiдсотка загальноСЧ зайнятостi).
Керуючись програмними завданнями, визначеними Президентом УкраСЧни В. Ющенком щодо боротьби з бiднiстю, зокрема проектом створення 5 млн додаткових робочих мiiь, треба пiдкреслити, що саме туризм маСФ великi можливостi стосовно збiльшення зайнятостi населення, активiзацiСЧ пiдприСФмництва, зростання обсягу виробництва товарiв та послуг ЛлСФ для цього потрiбна державна пiдтримка, визнання прiоритетностi галузi не на словах, а на дiлi, в тому числi СЧСЧ у питаннях щодо побудови СЧСЧ управлiнськоСЧ вертикалi.
Розбудова туризму в УкраСЧнi це копiтка робота, яку можна успiшно здiйснювати тiльки спiльними зусиллями мiнiстерств i вiдомств, що причетнi до цiСФСЧ iндустрiСЧ. Як пiдкреслюСФться у Гаазькiй декларацiСЧ по туризму (1989 р.), потрiбно, щоб "туризм складав частину комплексного плану розвитку краСЧни поряд з iншими прiоритетними секторами: сiльським господарством, промисловiстю, охороною здоровя, соцiальним забезпеченням, освiтою i т. д."
Тому вважаСФмо за доцiльне, щоб Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни консолiдував зусилля мiнiстерств i вiдомств, СЧхнi фiнансовi та матерiально-технiчнi можливостi зi створення iнфраструктури туризму, а Верховна Рада УкраСЧни забезпечила законодавчу базу.
На нашу думку, перед новим органом виконавчоСЧ влади в галузi туризму стоять гострi проблемнi питання, якi спiльно з iншими вiдомствами треба наполегливо й професiйно вирiшувати в урядi.
Серед них: невизначенiсть з перспективами розбудови курортноСЧ сфери на державному рiвнi. Вiдсутнiсть генеральних планiв забудови у бiльшостi курортних та рекреацiйних територiй значно ускладнюСФ роботу з потенцiйними iнвесторами. Вочевидь, потрiбно розробити Державну програму розвитку курортiв; вiдпрацювати механiзм створення сприятливих умов для залучення iнвестицiй, спрямованих насамперед на будiвництво нових та реконструкцiю дiючих обСФктiв туристськоСЧ та курортно-рекреацiйноСЧ сфер, сприяти спрощенню процедури узгодження iнвестицiйних проектiв; прийняти комплексне рiшення вiдносно видiлення земельних дiлянок пiд будiвництва iнфраструктури;
реалiзувати комплекс для розвитку масового внутрiшнього туризму, насамперед; соцiального туризму, як чинника пiдвищення якостi життя громадян УкраСЧни;
розбудувати туристську iнфраструктуру за напрямками нацiональноСЧ мережi мiжнародних транспортних коридорiв та систему безпеки туристiв;
розширювати дiяльнiсть в УкраСЧнi мiжнародних готельних мереж, пiдтримувати дiловi iнiцiативи, спрямованi на створення у краСЧнi готельних мереж економ-класу;
активiзувати процедуру подальшого спрощення вiзового режиму для туристiв з краСЧн РДвропейського Союзу та iнших економiчно розвинутих краСЧн;
сприяти розвитковi дитячого, молодiжного, сiльського туризму в УкраСЧнi;
задiяти та ефективно й рацiонально використовувати памятки культурноСЧ спадщини для розвитку туризму.
На XV Генеральнiй асамблеСЧ ВТО, що вiдбулася у жовтнi 2003 року в Пекiнi, було прийняте рiшення про проведення у листопадi 2004 року в м. КиСФвi пятого Мiжнародного форуму ВТО для парламентарiв i представникiв мiiевих органiв влади на тему "Ефективне законодавство, державна полiтика i самоврядування: ключовi iнструменти забезпечення глобального успiху туризму". На жаль, цей форум не вiдбувся у визначенi строки. На пашу думку, сьогоднi потрiбно повернутися до цього питання на рiвнi ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, узгодити з ВТО дату проведення цього заходу.
Не