Спадкування за заповiтом
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВРЖТОМ
Вступ.
I. РЖсторiя спадкового права.
1. Основнi поняття римського спадкового права.
2. Етапи розвитку римського спадкового права.
3. Спадкування по заповiту в римському правi.
4. Спадкування за заповiтом в часи КиСЧвськоСЧ Русi.
5. Дореволюцiйне спадкове право РосiйськоСЧ РЖмперiСЧ.
6. РЖсторiя спадкування за заповiтом в СРСР.
II. Поняття та форма заповiту. Порядок складання заповiтiв.
1. Поняття заповiту.
2. Письмовi, нотарiально завiренi заповiти.
3. Заповiти, прирiвнянi до нотарiально завiрених.
4. Порядок складання заповiтiв.
III. Спадкування за заповiтом в УкраСЧнi.
1. Поняття та значення спадкування та спадкового права.
2. Основнi поняття спадкового права.
3. Права заповiдача.
4. Коло спадкоСФмцiв за заповiтом.
5. Право на обовязкову частку в спадщинi.
IV. Особливi заповiдальнi розпорядження.
1. Пiдпризначення спадкоСФмця.
2. Заповiдальний вiдказ.
3. Покладання.
4. Виконання заповiту.
5. Розпорядження вкладами.
- Порядок реалiзацiСЧ спадкових прав.
1. Прийняття спадщини.
2. Вiдиова вiд спадщини.
3. Перехiд права на прийняття спадщини.
4. Вiдповiдальнiсть спадкоСФмцiв за борги спадкодавця.
5. Видача нотарiальною конторою свiдоцтва про право спадкування.
VI. Актуальнi проблеми вдосконалення правового регулювання спадкування за заповiтом.
ВСТУП
Важливим елементом процесу перебудови, реформування та демократизацiСЧ всiх систем суспiльства в УкраСЧнi СФ формування пра-вовоСЧ держави, яка покликана забезпечити виконання конституцiй-ного принципу верховенства права (стаття 8 чинноСЧ КонституцiСЧ УкраСЧни), та забезпечувати недоторканнiсть та захист таких важли-вих соцiальних цiнностей як життя та здоровя людини, СЧСЧ недотор-канностi i безпеки, чесиi та гiдностi.
Економiчнi перетворення в державi мають на метi утворення новоСЧ системи господарювання, якi тягнуть за собою значнi потреби в реформацiСЧ правовоСЧ системи держави. За даних умов значно зростаСФ роль правового регулювання товарно-грошових вiдносин та рiзноманiтних вiдносин з немайновими цiнностями. Держава маСФ прикласти максимальних зусиль для того щоб правова база була приведена до вiдповiдностi з вимогами чинноСЧ ситуацiСЧ в економiцi.
РЖнститут спадкового права в усiх правових системах, як ста-родавнiх так i сучасних, СФ одним iз найважливiших. Його значимiсть обумовлюСФться також тим, що обСФктом спадкування переважно СФ право власностi. Що залишаСФться пiсля смертi власника, кому маСФ перейти майно, в якому порядку та обсязi - всi цi проблеми спад-кового права з найдавнiших часiв i до нашого часу залишаються в центрi уваги суспiльства та держави, законодавцiв та дослiдникiв, кожноСЧ людини, оскiльки в тiй чи iншiй мiрi торкаСФться його iнте-ресiв.
В данiй роботi буде зроблений аналiз iсторичного аспекту спадкувння за заповiтом, переглянутий досвiд попереднiх та теперiшнiх держав з даного питання, розглянутi чиннi законодавчi акти, що стосуються теми роботи та будуть викладенi побажання щодо бачення нового Цивiльного кодексу з приводу заповiдаль-ного права взагалi та спадкування за заповiтом з точки зору теперiшнiх соцiальних та економiчних умов.
I. РЖсторiя спадкового права.
1. Римське спадкове право як джерело сучасного спадкового права.
Цивiльне право як наука було започатковано ще в часи РимськоСЧ РЖмперiСЧ. До того ж часу i вiдноситься виникнення спадко-вого права як галузi права. У системi римського права iнститут спадкового права був нiбито незалежним, вiн не звязаний з iншими галузями майнових прав. Вiн не входить в систему речових прав, не СФ яким-небудь типом зобовязального права але дуже тiсно звяза-ний з цими галузями. Римськими юристами були розробленi основ-нi поняття спадкового права, механiзми спадкування за заповiтом i за законом. Ще в римському правi були розробленi основнi поняття спадкового права та саме визначення спадкового права. Так в римському правi спадковим правом називали сукупнiсть правових норм, якi регулюють порядок переходу майна вмершого до iнших осiб. Був розроблений принцип nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest , що означало що не може бути спадкуван-ня в однiй частинi майна за заповiтом, а в iншiй - за законом.
2. Етапи розвитку римського спадкового права.
Римське спадкове право пройшло довгий шлях розвитку, в процесi якого надбало ряд рис, вiдповiдних до характеру римськоСЧ власностi та сiмСЧ. Розвиток свободи заповiдальних розпоряджень був обумовлений посиленням приватноСЧ власностi по мiрi звiльнення СЧСЧ вiд пережиткiв сiмейноСЧ.
В багатовiковiй iсторiСЧ римського спадкового права можна вiдмiтити чотири етапи :
а) спадкування за давнiм цивiльним правом;
б) спадкування за преторським едиктом;
в) спадкування за iмпера-торським законодавством;
г) спадкування за правом Юстинiана.
Спадкування за давнiм цивiльним правом (hereditas) регламен-тувалося Законами XII таблиць, якi вже передбачали спадкування за заповiтом та спадкування за законом. Основним типом спадкування все таки було спадкування за законом. Але вже закони XII таблиць признають спадкування за заповiтом переважною формою спадку-вання.
Спадкуван