Соціологічний аналіз молодіжної наркоманії в Україні
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
?ів наркотиків. Їхня чисельність в Україні зросла з 1% у 1990 році до 4% у 1997 році і до 5% у 1999 р., тобто в 5 разів. Можна припустити випереджальні темпи розвитку епідемії наркотизму на селі. Цим і пояснюється те, що якщо по поширеності наркоманії далеко попереду промислові регіони України, то по захворюваності сільськогосподарські райони доганяють промислові. У Харківській області частка сільського населення в структурі страждаючих наркоманією особливо швидко збільшувалася (табл.3.8).
Таблиця 3.8. Динаміка співвідношення жителів міста і села серед хворих наркоманією 1989-1998 р.
РокиМіські жителі (%) Сільські жителі (%) 199892,317,69199792,777,23199696,883,13199595,684,32199494,355,65199397,672,33199298,131,87199195,934,07199096,373,63198999,360,64
Можна простежити тенденцію від переваги страждаючою наркоманією жителів обласного центра в структурі загальної кількості хворих до переваги жителів районних центрів, а потім сільського населення. До 1994 року кількість хворих наркоманією, що знаходилися на обліку в обласному центрі значно перевищувала кількість хворих наркоманією, що проживають у сільських районах (районні центри разом із сільською місцевістю).
У 1999 році кількість наркоманів, що проживають у сільських районах, перевищила показники обласного центра. При цьому співвідношення загальної кількості наркологічних хворих, що знаходяться на обліку в органах охорони здоровя, істотно не змінилося.
За той же проміжок часу, загальна кількість наркологічних хворих трохи знизилася, як у місті Харкові, так і в сільських районах. Як і раніше кількість хворих, що проживають у сільських районах, перевищує кількість хворих, що проживають в обласному центрі. Зменшення кількості хворих, що знаходилися на обліку в наркологічній службі, може бути пояснено зниженням її активності в плані виявлення і постановки на облік наркологічних хворих.
На що впливає, насамперед, два чинники:
1) недостатнє фінансування,
2) демократизація роботи наркологічної служби (більшість хворих, що звернулися самостійно, прагнуть лікуватися анонімно - більш 15% пролікованих хворих 1-м наркологічним відділенням 9-й ГКНБ; анонімним наркологічним стаціонаром 15-й ГКПБ надана допомога 340 наркологічним хворим, значна частина з яких наркомани).
Співвідношення загальної кількості наркологічних хворих жителів м. Харкова і сільських районів, що знаходяться на обліку в органах охорони здоровя. Перехід від традиційного для вітчизняного села алкоголю до наркотиків, не є простою еквівалентною заміною однієї одурманюючої речовини іншою. Як було показано И.Н. Пятницькою (1975), відмінність традиційних для даного етносу одурманюючих речовин від нових наркотиків полягає в тому, що, споживаючи традиційні психоактивні речовини, людина тривалий час, а іноді і довічно зберігає свої соціальні звязки, у той час як споживач наркотиків, як правило, відчужується від суспільства вже на самому початку хвороби - як тільки стає відомо про його пристрасті. [13]. Збільшує поширення наркоманії на селі труднощі у проведенні там лікувальних і профілактичних заходів.
Висновки:
Аналіз ситуації звязаної з поширенням молодіжної наркоманії в Україні показує, що протягом усього періоду спостережень відбувався безперервний ріст захворюваності як по Україні в цілому, так і у всіх окремих її областях. При цьому особливо великий темп поширення епідемії був у промислово розвитих областях сходу і півдня країни.
Наркоманія як і раніше залишається захворюванням головним чином міського населення України (більш 95% споживачів наркотиків, що знаходяться на обліку по цьому захворюванню - городяни, що проживають або в обласному, або в районних центрах). Протягом останніх 8 років відзначалася тенденція до збільшення частки сільських жителів, споживачів наркотиків. Їхня чисельність в Україні зросла з 1% у 1990 році до 4% у 1997 році і до 5% у 1999 р., тобто в 5 разів.
Можна припустити випереджальні темпи розвитку епідемії наркотизму на селі. Цим і пояснюється те, що якщо по поширеності наркоманії далеко попереду промислові регіони України, то по захворюваності сільськогосподарські райони доганяють промислові. У Харківській області частка сільського населення в структурі страждаючих наркоманією особливо швидко збільшувалася.
Найменша поширеність наркоманії у Київському районі міста Харкова, до якого відноситься велика частина історичного центра міста, тут знаходиться велика кількість культурних, наукових, установ, проживає відносно стабільна популяція жителів, загальновідомо, що в цьому районі і більш питома вага пенсіонерів. Більш висока поширеність у так званих "спальних" районах, що примикають до промислових зон. Немає паралелізму між поширенням наркоманії і токсикоманії і загальним рівнем наркотизму в районі.
Висновок
Девіантна поведінка - це відхилення від загальновизнаної, неодноразово перевіреної практикою норми поведінки, вона завжди несе в собі елемент непередбачуваності, невідомості, можливої небезпеки. Тому девіація і ризик - сторони однієї медалі, соціальної мутації. Стан ризику - свого роду границя, риса, що розділяє хаос і порядок, інновацію й устояну нормативно-рольову форму поведінки. Чим менше ризик, тим більш передбачувана поведінка системи в цілому.
Кожна девіація містить у собі руйнівний і творчий початок, для процесу соціальної еволюції важливо, який компонент переважає. Позитивними девіації є тоді, коли сприяють прогресові системи, підвищують рівень її організованості, допомагають перебороти зас