Geum.ru

Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

в тут одночасно у ролі купця та фабриканта. Внаслідок зростання промислового капіталу і промислової буржуазії було звязано з переходом від мануфактури до великої машинної індустрії.

Соціальною базою формування промислової буржуазії служити купецтво, міщанство, та переважно представники розбагатівшого селянства. Відомі династії російських фабрикантів Гучкови, Коновалови, Кокошкіни, Кондрашеви, Га реліни, Ямановські, Зубови, Морозови, Прохорови, Рябушинські вийшли з селянства.

У 70 80 ті роки зявляються організації російської буржуазії для захисту її підприємницьких інтересів. В 1873р., у Петербурзі зявилася Рада зїздів представників комерційних банків. Він обєднував банкірів Петербурга, Москви і декількох великих промислових центрів. У 1874р.,в Харкові була заснована Рада зїздів гірничо промисловиків Півдня Росії,представляючий інтереси власників металургійних, машинобудівних і залізорудних підприємств Донбасу і Криворіжжя. У 1880р., виникла Рада зїздів гірничо промисловиків Уральської області. У 1884р., в Баку було засновано Раду зїздів нафтопромисловців, а в 1888р., зявилася Рада підприємців діяли на основі статутів, затверджених урядом. Регулярно, іноді по декілька разів на рік, збирались їх зїзди, котрі займалися питаннями тарифів, податків, робочим законодавством та іншими справами торгівлі і промисловості. Ці союзи промисловців послужили основою для формування великих монополістичних обєднань.[6,151.

Висновки:

 

Реформи 60 -90 х рр., в Російській імперії стали основою докорінної перебудови Російської економіки, соціально політичних, культурних та інших змін завдяки цим реформам Росія поступово перетворилась з аграрно сировинної держави у промислово розвинену країну з постійно зростаючими темпами приросту. Крім багатьох позитивних аспектів цих реформ були й негативні явища: розшарування населення як результат слабкого соціального захисту. Ці та інші елементи призводили до зростання політичної напруженості в країні (страйки, маніфестації тощо).

Реформи 60 90 х рр., рр., це був лише перший етап перебудови Російського суспільства. Нажаль в поданій роботі ми не змогли охопити увесь спектр завдань, що міститься в цій темі, оскільки обємність цієї тематики дуже велика та багатогранна. Реформи, реформи й ще раз реформи, це слово означає дуже багато, зміни, якісь кардинальні перетворення. Росія давно потребувала реформ, але самодержавство, чиновницька бюрократія яка охопила своєю павутиною всю країну, не давала рух реформам, всіляко саботувала їх впровадження. Сам пануючий стан не був готовий до реформ, які давно вже мали бути проведені, та побоювання царизму народного гніву, збройних повстань та інших методів боротьби все-таки пішла на деякі поступки ми сьогодні називаємо буржуазно демократичними реформами. Все було б добре якщо б написане на папері впроваджувалося у життя: наприклад не всі стани вільно й без всілякої плати могли здобувати навчання, прості солдати на папері могли здобути офіцерське звання, а в житті цього не було. Та все ж, проведення буржуазно демократичних реформ 1863 1874рр., було великим кроком для реформаторів російської імперії того часу. Поступова Російська імперія перетворювалася в капіталістично розвинену країну з ринковою економікою.

Проведення буржуазно демократичних реформ було позитивним явищем для російської імперії.

Список використаної літератури:

 

  1. Федорова В.А. Реформы 1863 1874гг.,// в кн., История России ХІХ-нач., ХХв. 1998. с .260 284.
  2. Клейн Б.С. Россия между реформой и диктатурой (1861 1920гг.) Вопросы истории 1991 - №-№ 9 10. с. 3 13.
  3. Захарова Л.Т. Россия на переломе /. //История Отечества: мода, идеи, решения. Очерки истории Росси ХІХ в., - нач ХХв. - №.: НПЛ, 1991. с. 293 325.
  4. Наумова Г.Р. Мелкая промышленность и развитие капитализма в Росси ХІХ ХХгг. Преподавание истории в школе, № 6, 1990, с. 14 22.
  5. Кирюшенко Н.В. Сазонов М.И. Розсип на пути реформ // Преподавание истории в школе 1990 - №4 с.36 44 (ХІХ в.)
  6. Иванов А.А. Сложные земельные общины в национальной деревне Поволжья и Приуралья (к. ХІХ перв. треть ХХІ) //Вопросы истории 2004.-№1.-с.149-154.
  7. Головатенко. Крепостное Право и попытки соц. реформ в XVII ХІХ в. Преподование ист. В школе, 1993,№5,с.14.
  8. Социально-экономическое развитие России в к.ХІХ-н.ХХ в.// В кн.Истории России. ХІХ н. ХХ в /Под редакцией Фёдорова. М.-1998.-с.440-461.
  9. Кучумова А.И. сельская община в России М.:значение, сф. История, 1992,№1. вторая половина ХІХ в.
  10. Геллер М.История Российской империи. В 2-х томах. Т.1-М., 2001.-512 с.
  11. История России (ІХ-ХХ) /Под ред..А.Дворниченко, В.Измозика.- М., 2003. - 530 с.
  12. История России (ІХ-ХХ в.) /Я.Перехов.-М., 2002.-623 с.
  13. Практикум по истории СССР 19 в.-М.:Просвещение, 1988.-184 с.
  14. История СССР (19-начало 20 в.)/Под редакцией И.Фёдосова.-М.:Высшая школа, 1981.-462 с.
  15. Платонов С.Учебник русской истории. В 2-х томах.-М.:Прогрес, 1992.-400 с.
  16. Вдовин В.Сборник документов по истории СССР для семинарских и практических занятий 2 пол.19 в. Учеб.пособие.-М.:Высшая школа, 1975.-349 с.
  17. Захарова Л., Кузнєцова И.практикум по истории СССР 19 в._М.:Просвещение,1980.-155 с.
  18. История СССР, 1861-1917 г./В.Тюковкин, В.Корнилов, А.Ушаков.-М.:Просвещение, 1989.-463 с.
  19. Хрестоматія по истории СССР 1861-1917/В.Антонов.-М.:Просвещение, 1990.-416 с.
  20. Искандеров А.А. Российская Монархия, реформы и революция. //Вопросы истории, 1999.,№2,с.87.