Соціальні уявлення
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
концепції.
У першу чергу це стосується її інтеграції з інший досить впливовою й розглянутою вище концепцією групової ідентифікації Г. Теджфела попри все те, що вони істотно відрізняються друг від друга методологічно. Можливі позитивні наслідки пропонованого синтезу проаналізовані в закордонній і вітчизняній літературі. Головне з них складається в сполученні аналізу двох процесів впливу:
1) соціального уявлення на групу й групові процеси й 2) зворотні впливи - групи на соціальне уявлення.
На думку Г. Брейкуел, жодна із цих двох концепцій не може виконати роль загальної теорії соціальної психології. Разом з тим, установлення звязків між ними "сприяло б створенню більше сильної пояснювальної моделі поводження й означало б крок уперед на шляху до справжньої зміни парадигми в соціальній психології. Незважаючи на те, що ці теорії належать до різних дослідницьких традицій (соціального конструктивізму), думає Брейкуелл, вони мають щонайменше дві крапки збігу, що можуть послужити підставою для синтезу. Це - загальний обєкт аналізу - між групова динаміка в єдності її рефлексивного й поведінкового вимірів і взаємозалежність двох діалектично звязаних процесів, залучених у ці динаміку: становлення соціальної ідентичності й формування соціальних уявлень.
Інша плідна перспектива - побудова системи образних явищ, що функціонують у системі соціальних відносин. Прикладом спроби в цьому напрямку може служити цитована вище робота В. Дуаза.
При оцінці концепції в рамках даної роботи важливо підкреслити, що причина її живучості й плодотворності пояснюється саме тим, що її вихідним поняттям є "соціальне уявлення" - концепт, що вводить у теоретичні схеми соціальної психології клас образів, що функціонують на різних рівнях соціальної взаємодії. За своїм значенням цей методологічний хід зіставимо лише з тим внеском, що у загальну й традиційну соціальну психологію був зроблений введенням категорії гештальта. Більше того, самі перспективи концепції соціальних уявлень будуть залежати від того, у якому ступені її прихильникам удасться зберегти соціально-психологічну специфіку категорії "соціальне уявлення". Це можливо не стільки на шляху все більшого розширення змісту категорії (такий шлях проробили всі відомі спроби пошуку "одного простого пояснення"), скільки на шляху приміщення її в систему інших, взаємодоповнюючих і взаємозалежних категорій того ж рівня спільності, здатних лише разом удержати предмет соціальної психології, її.
У концепції соціальних уявлень представлені лише ще дві категорії такого ж рівня - "комунікація" (спілкування) і "соціальне". Разом з тим обидві ці категорії, будучи недостатньо пророблені теоретично й досліджені емпірично, наповнюються з однієї сторони таким змістом, що не може підсилити й збагатити категорію "соціальне уявлення", а з іншого боку - позбавлені тих істотних моментів, які були б продуктивні саме для соціальної психології. Мова йде в цьому випадку про те, що "соціальне уявлення" втрачає тієї живої тканини, що у соціальній взаємодії утворять переживання, емоції, страсті, одержимість. Інший приклад: практична відсутність у трактуванні соціального його етичного аспекту. Ми ще повернемося до тих наслідкам, які спричиняє заповнення цих пробілів. Поки ж, як висновок цієї глави, постараємося коротко відповістити на запитання про реальний внесок досліджень соціального уявлення в еволюцію соціальної психології.
У цілому цей внесок досить значний. Незважаючи на те, що далеко не всі заявки, зроблені в західноєвропейському "маніфесті" "Контекст соціальної психології", були реалізовані, навіть те, що було зроблено робить враження. У перелік основних результатів можна включити: доказ плодотворності орієнтації не тільки на загальну психологію, але й на соціологію; виявлення можливостей системного підходу до соціальної взаємодії, вихід за рамки відносин; розширення палітри методів; свідчення плодотворності для самої соціальної психології дослідження реальних соціальних проблем; нагромадження так званих "плідних помилок" (демонстрацію безвихідності окремих ходів і гіпотез); нарешті, доказ принципової можливості формування іншої парадигми в порівнянні з пануючої.
Очевидно на черговому етапі соціальної психології має бути досліджувати ще більш складні обєкти, доступні тільки для системного й комплексного підходу. Одним з таких обєктів є соціальна ситуація.
Література
1. Московичи С. Машина, що творить богів. - К., 2004
2. Московичи.С. Социальное представление: исторический взгляд // Психологический журнал. №1-2.1995.
3. Науменко Л.І. Особливості соціальної перцепції інтеграції й між групової диференціації. - К., 1999
4. Паригін Б.Д. Соціальна психологія як наука. - К., 2003
5. Пеньков Е.М. Социальные нормы - регуляторы поведения личности. М.: Мысль, 1972.