Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
Информация - История
Другие материалы по предмету История
іки, її етнічна типологія, кореляція і порівняльний аналіз виділених груп кераміки по АЕТ/по та соціальним стратам дозволили виявити цікаві закономірності. Зокрема, розподілення показали, що не тільки дані етнічної типології за погребальним обрядом, але й розподілення типів кераміки за етнічними типами погребального обряду дають можливість зробити висновок, що в ямно-катакомбному суспільстві Північного Причорномор`я, як вважається існувала ранньоварнова система соціальної організації. Це найбільш чітко простежується по відношенню до взаємо залежностей між ямним та інгульським населенням. Менш чітко це простежується у відношеннях між інгульським та східно катакомбним населенням. В цілому ж результати обробки кераміки підтверджують висновки, зроблені на основі аналізу погребального обряду. 7. Висновок. Проаналізувавши наявні джерела, ми прийшли до таких висновків: в ході дослідження виявився складний характер етнічного складу і процесів в суспільстві носіїв катакомбної культури Північного Причорномор’я. Всю взяту для аналізу вибірку поховань і кераміки можна співвіднести з населенням, яке, очевидно, мало спільне походження, але до моменту їх контакту в Північному Причорномор’ї, воно вже являло собою відокремлені субетнічні масиви (згідно з аналізом, проведеним С.Ж. Пустоваловим[39], їх було два). Це населення протягом довгого часу, співіснуючи, широко контактувало між собою та з попереднім населенням (ямним). До того ж, більш інтенсивні контакти з ямним населенням спостерігались у донецького в широкому сенсі населення, ніж у інгульського. Ці контакти носили різноманітний характер. Іноді це були мирні спокійні стосунки, хоча частіше – військові, недружні. Рухливий скотарський господарчий уклад, широке етнічне взаємопроникнення в кінцевому підсумку спричинились на Нижньому Подніпров’ї, Приазов’ї, Північному Криму, Поінгульї, Південному Бугу, а, можливо, і на більш східних територіях до інтеграції різноетнічного населення під егідою західних, інгульських, традицій, згідно з якими померлих ховали в витягнутому на спині положенні в овальних або на півовальних камерах з напівкруглими шахтами. Попередня неоднорідність етнічного складу збереглась у вигляді залишкових рис в поховальному обряді, в тому числі це й приховані риси ямного населення, яке в значній мірі перейшло на новий обряд. У зв’язку з отриманими результатами по етнічному процесу і структурі катакомбного населення на території Північного Причорномор’я, а саме, інтеграційними процесами, які наростали до пізнього етапу існування вказаного населення, питання про катакомбні культури як відображення в своїй єдності окремого суспільства давнини – етносу, правомірно ставити тільки для раннього етапу і не в такій великій кількості (в будь-якому разі, для аналізованого регіону – донецька та інгульська). Оскільки зростаюча інтеграція, яку фіксує багато спеціалістів[40], свідчить про стирання етнічних відмінностей, змішуванні різних етнічних компонентів, вона в кінцевому підсумку приводить до формування єдиної культури – катакомбної. Така схема розвитку етнічного процесу не суперечить і загальній теорії розвитку, формування етносу в пізньопервісних та ранньокласових утвореннях[41]. Список використаної літератури. 1) Братченко С.Н. Нижнее Подонье в эпоху средней бронзы. - К., 1976. 2) Бромлей Ю. В. Этнос и этнография. М., 1973. 3) Гей А.Н. Новотиторовская культура. - М., 2000. 4) Генинг В.Ф. Программа статистической обработки керамики из археологических раскопок. // СА. - 1975. - № 1. 5) Добролюбский А.О. О принципах социологической реконструкции по данным погребального обряда // Теория и методы археологических исследований. - Киев: Наукова думка, 1982. 6) Круц С.И. К вопросу об антропологическом составе населения катакомбной культуры в Северном Причерноморье // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности: Тезисы докладов Всесоюзного семинара. - Запорожье, 1990. 7) Культуры эпохи бронзы на территории Украины / С. С. Березанская, В. В. Отрощенко, Н. Н. Чередниченко, И. Н. Шарафутдинова; АН УССР, Ин-т археологии. — Киев : Наук. думка, 1986. 8) Мерперт Н. Я. Древнеямная культурно-историческая область и вопросы 9) формирования культур шнуровой керамики // Восточная Европа в эпоху камня и бронзы. М. 1976. 10) Мошкова М.Г., Федоров-Давыдов Г.А. Семикаракорский курган// Археологические памятники Нижнего Подонъя. - М., 1974. - Т. 1. 11) Отрощенко В.В. Пустовалов С.Ж., Моделирование лица по черепу у племен катакомбной общности// Религиозные представления в первобытном обществе: К., 1987. 12) Попова Т.Б. Племена катакомбной культуры. М. 1955. 13) Пустовалов С.Ж. Возрастная, половая и социальная характеристика катакомбного населения Северного Причерноморья: (По материалам погребал. обряда)/АН Украины, Ин-т археологии.— Киев : Б. и., 1992. 14) Пустовалов С.Ж. К вопросу о ямно-катакомбной эпохе // Проблемы археологии юго-восточной Европы. - Ростов, 1998. 15) Пустовалов С.Ж. Классификация катакомбной керамики // Эпоха бронзы Доно-Донецкого региона: Материалы 5-го Украинско-Российского полевого археологического семинара. - Киев - Воронеж, 2001. 16) Пустовалов С.Ж. Моделирование лица по черепу у населения ингульской катакомбной культуры // Stratum plus. - Кишинев, Одесса, Санкт Петербург, 1999. - №2. 17) Пустовалов С.Ж. О формах политогенеза в катакомбном обществе Северного Причерноморья // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности: Тезисы докладов всесоюзного семинара. -