Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? як доживання самого ямного населення до пізньокатакомбного часу, тобто прямий етнічний контакт між ямним та східно катакомбним (бахмутським) населенням[36]. Розглянемо тепер розподілення техніки орнаментації по територіальним масивам. Намагаючись максимально збільшити види орнаменту, С.Ж. Пустовалов виділив 15 його типів. В тому числі однорядна горизонтальна смуга, багаторядні смуги, зигзаги, трикутники, шеврони та фестони (символи води[37]), вертикальні зигзаги, хрест, меандр, вертикальні багаторядні смуги, овали із заокругленою верхньою частиною, розетки-спіралі, наліпи, закраїни, піддони, ручки, різноманітний асиметричний орнамент та рідкий орнамент. Найбільш яскраво характеризує східну групи територіальних масивів защипувальна техніка при наліпних валиках. Інші чотири техніки представлені в тій чи іншій мірі у всіх катакомбних пам’ятках. Відсутність орнаменту при високій зустрічаємості у всіх масивах найбільш характерно для ямного посуду. Своєрідним антиподом защипній техніці є прокреслена техніка, яка дуже рідко зустрічається у східній групі і найбільш часто – в більш західній групі масивів. Комбінований орнамент дещо більш характерний для східних та перехідних масивів, а також Орель-Самарського межиріччя. Тасьма та шнур більш характерні для східних масивів, але зустрічаються і в більш західних. Штамп, який присутній всюди, більш характерний для Донського, лівобережного, Верхньо-Тарасівського і Криворізького територіального масивів. Тобто для цих регіонів по техніці орнаментації найбільш характерні ямні традиції в кераміці. В цілому, слід відзначити, що техніка орнаментації, розподіляється таким же чином по територіям, як і показники погребального обряду. Це дає можливість говорити про те, що крім етнічних ознак погребального обряду, аналогічними властивостями володіють і загальна форма посудин і техніка орнаментації. Тепер слід проаналізувати ступінь орнаментованості кераміки. Найбільш часто орнаментованою частиною кераміки є плече (24,5%). Наступне місце займає шийка чи горло посудини (23,3%). Тулуб орнаментований у 19,2% посудин, а придонна частина 9,4%. Дно орнаментоване тільки у 0,3% кераміки, а внутрішня сторона – у 0,8%. Розподілення ступеня орнаментованості по типам посуду показує, що верхня частина посудини, включаючи тулуб, приблизно однаково орнаментовано у всіх типів посуди. Ступінь орнаментації виділяє посуд ритуальний, саме в неї орнаментується вся поверхня, в тому числі іноді внутрішня частина. Одночасно серед неорнаментованого посуду за даним видом показників опиняються частіше горщики, тобто посуд утилітарного призначення. Таким чином, даний аналіз показує не етнічні відмінності посуду, а його призначення: ритуальне чи утилітарне. Оскільки все ж значна кількість горщиків також орнаментована, можна вважати, що і орнаментовані горщики також виконували ритуальну функцію. Також ритуальні сосуди характеризуються більш різноманітним орнаментом. Підводячи загальні підсумки класифікації кераміки даної вибірки, слід перед усім зазначити, що вона наслідувала певної мети – етнічної характеристики даного населення. Виділені типи посуду, особливо ті, які традиційно вважаються ритуальними, виявились етнічно інформативними. Тому виділені типи посуду можна назвати археологічними типами по кераміці (АЕТ/к), а всю сукупність типів кераміки – археолого-етнічним комплексом по кераміці (АЕК/к). Крім загальних типів кераміка етнічне навантаження також несе техніка виконання орнаменту. Розподілення ознак цих двох категорій дало можливість виділити 2 групи територіальних масивів, що співпадають з групами, що були виділені за даними погребального обряду (див. попередні глави). У зв’язку з цим небезінтересно розглянути взаємозв’язок результатів типології кераміки і етнічної типології за даними погребального обряду[38]. Аналіз приводить до висновку, що спостерігається значна змішаність окремих етносів. Однак як і в етнічному аналізі за погребальним обрядом розподілення між типами стало більш чітким порівняно з територіальним аналізом. До східно катакомбних АЕТ/к віднесені курильниці, ріпоподібні посудини, низькогорлі горщики, високогорлі горщики, кубки і кубовидні посудини, середньовисокогорлі горщики, округлобокі горщики та біконічні чугунки. До західно катакомбних АЕТ/по (інгульським) відносяться чаші плоскодонні, коміркові горщики, чаші округло донні, циліндрогорлі горщики і амфори та амфороподібні посудини. До ямних АЕТ/по можна віднести чаші усічено-конічні, горщики з невеликими нестійким дном, горщики гостродонні, амфори гостродонні та чаші-піали. В розподіленні окремих типів посуду за етнічними типами погребального обряду можна вбачити відображення відомого в Індії та інших кастових суспільствах звичаю анулома. Ямна кераміка в інгульських могилах зустрічається і у знаті, і рядового населення, і серед неповноправного, причому найбільш характерна вона для неповноправного населення. Інгульскої ж кераміки в могилах в 1,8 раз менше, ніж ямної в інгуських катакомбах, до того ж зустрічається вона тільки в похованнях рядового населення. Ямний посуд в східних похованнях приблизно порівну присутній в могилах знаті і рядового населення, а посуд східний превалює в ямних рядових похованнях. Значно менше інгульського посуду в східних могилах, порівняно зі східним посудом в інгульських. В обох випадках посуд присутній в похованнях всіх трьох соціальних страт, превалюючи в рядових похованнях. Таким чином, проведена обробка керам