Словотвір іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту
Методическое пособие - Иностранные языки
Другие методички по предмету Иностранные языки
µнетичні довідки про окремі семантичні групи лексики (назви міст, сіл, сільськогосподарських і лікарських рослин, квітів і трав, їжі та напоїв, одягу, свійських і диких тварин, предметів шкільного вжитку тощо).
У науковий обіг термін етимологія ввели стоїки, представники грецької філософської школи (ІV ст. до н.е. ІІ ст. н.е.). Давні дослідники стверджували, що “нема такого слова, для якого не можна було б вказати певного походження”.
? Починається Біблія такими рядками: "Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього" (Іоан, 1:15-31). Яке слово є повторюваним і пишеться з великої букви? Чому?
Повторюване в цьому крилатому вислові Слово походить з грецької мови, що означає "Логос", а це слово в свою чергу повязане з дієсловом збираю . Учення про Логос належить грецькому філософу Геракліту (VІ V ст. до н.е.), який доводив, що Логос це світовий закон, основа світу.
? Кожне слово важливо навчитися бачити так стверджують етимологи. А отже, необхідно вміти здійснювати пошукову роботу, творчі шукання. З пошуком повязані слова інтелект і логіка. Що, на вашу думку, означають ці слова? Як тлумачать ці слова словники іншомовних слів? Як на це питання відповідає вчений?
Прочитайте текст. Визначіть його сильову приналежність, вкажіть на ознаки такого стилю мовлення. Випишіть спільнокореневі слова, визначіть граматичну і твірну основи.
Інформацію доповніть пошуком в етимологічному словнику.
Утворене це слово за допомогою префікса inter, intel між- від латинського слова legere збирати. Отже, первісна мотивація слів інтелект і логіка шукати, відбирати (знання).
Лексикою з первісним значенням дивитися, бачити, сприймати зором мотивована ціла низка слів, яка характеризує інтелектуальну діяльність людини.
Так, від дієслова бачити сприймати зором утворилися бачити розуміти, усвідомлювати, убачати вважати, передбачати припускати, прогнозувати майбутнє.
Первісну мотивацію брати до рук має і таке слово, як поняття думка, що фіксує суттєві ознаки предметів і явищ.
Дієслово, від якого утворився цей термін, у прасловянській мові мало вигляд *ponimati і було утворене за допомогою префікса *ро від дієслова *imati брати, ловити, хапати.
Отже, поняття буквально означає взяте, схоплене (П.Селігей Homo sapiens: як він відображений у мові).
Історія певних слів та дані споріднених мов наводяться у спеціальних етимологічних словниках.
Етимологі?чний словни?к украї?нської мо?ви у семи томах ( Київ, 1982 -2006).
Словник подає етимологію і характеризує стан етимологічної розробки усіх зафіксованих у ХІХХХ ст. слів української мови та її діалектів за винятком найрегулярніше утворюваних похідних форм, застарілих слів та вузькофахових термінів іншомовного походження.
? Укладіть словотвірні ланцюжки слів думати, мислити, гадати. З різних лінгвістичних словників (тлумачного, етимологічного та ін.) випишіть словникові статті до цих слів.
Пригадайте, кому належать такі рядки:
Думи мої, думи мої…; Думи, діти мої, Думи, любі мої; Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю….
Цікаво знати
Етимологія слів думати, мислити залишається до кінця не зясованою. Слово гадати найімовірніше повязане з год (рік) та годити (вгодити), а також зі спільнокореневими словаим в індоєвропейських мовах зі значенням думати, припускати, знаходити.
? Здавна відомо про магічний вплив слова на працю, поведінку, життя. Випишіть з творів Тараса Шевченка фразеологічні звороти, де стрижневим виступають Слово і Думка. Зясуйте значення цих слів. Поміркуйте, які функції виконує слово.
? Прочитайте текст. Визначіть його сильову приналежність, вкажіть на ознаки такого стилю мовлення. Як Олександр Потебня показує механізм слово і мислетворення? Якого значення набувають у його концепції слова мова і думка? Як це можна пояснити на заголовках до художніх текстів Заповіт Т.Шевченка, Каменяр І.Франка?
Мова є засіб не виражати готову думку, а створювати її… вона відображає не світоспоглядання, яке склалося, а діяльність, яка його складає…. У слові ми розрізняємо зовнішню форму, цебто виразний звук, зміст, який обєктивується за допомогою звука, і внутрішню форму, або найближчу етимологію значення слова, той спосіб, яким висловлюється зміст… Внутрішня форма слова є відношення змісту думки до свідомості; вона вказує, як уявляється людині її власна думка. Цим тільки можна пояснити, чому в одній і тій же мові може бути багато слів для означення одного і того ж предмета і, навпаки, одне слово, цілком відповідно вимогам мови, може означати різні предмети…
Слово однаково належть і мовцеві, і слухачеві, а тому значення його полягає не в тому, що воно має певне значення для мовця, а тому, що воно здатне мати значення взагалі. Тільки внаслідок того, що зміст слова здатний зростати, слово може бути засобом розуміти іншого (О.Потебня Думка і мова).
Олекса?ндр Опана?сович Потебня? (1835-1891) український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької академії наук.
Автор праць із загального мовознавства, фонетики, нагол?/p>