Складові процесу виховання
Контрольная работа - Педагогика
Другие контрольные работы по предмету Педагогика
спектна. Виховну функцію і цінність вона має тоді, коли є, по-перше, правильною з точки зору вихователя і справедливою з точки зору вихованця і, по-друге, відповідає суспільно прийнятим критеріям оцінок.
Щоб оцінити результати виховання, визначити, як воно вплинуло на формування і розвиток особистості вихованця, необхідно мати чітке уявлення про критерії вимірювання рівнів його вихованості, свідомості, поведінки. Важливо, безумовно, виявити конкретні зміни в поведінці в результаті виховних впливів, оцінити найбільш ефективні прийоми, способи та форми виховного впливу, виокремити ті, від яких слід відмовитися.
Вихованість комплекс якостей особистості вихованця, котрий характеризується наявністю і рівнем сформованості суспільно значущих якостей, що відображають всебічність її розвитку та готовність до повноцінної життєдіяльності. Серцевину вихованості становлять духовні якості, що визначають моральне обличчя вихованця, рівень набутого морального досвіду, моральної зрілості.
Таким чином, до результатів виховного процесу відносять:
сформованість провідних якостей особистості вихованця;
систему моральних знань, навичок, вмінь і звичок та ціннісних орієнтацій вихованця;
конкретні дії та вчинки вихованця, їхній вплив на результати його діяльності, виконання певних обовязків;
психологічну і духовну готовність вихова:;ця до повноцінної творчої життєдіяльності;
всебічний і гармонійний розвиток особистості вихованця, узгодженість його дій з його переконаннями, життєвими настановами та суспільними вимогами;
активну життєву настанову й орієнтацію на досягнення суспільно значущих успіхів у майбутньому тощо.
Ці результати водночас є показниками оцінки вихованості. Традиційно ефективність виховання визначають за трьома рівнями вихованості: високий, середній і низький.
Високий рівень тієї чи іншої якості особистості вихованця, яка є показником вихованості, характеризується наявністю всіх ознак відповідного критерію.
Про середній рівень розвитку якості судять на основі наявності половини чи більше половини ознак відповідного критерію.
Низький рівень визначають, коли є менше половини ознак від загальної кількості, що розкриває критерії.
Критерії це ознака, на основі якої оцінюється певна якість особистості вихованця. А критерії оцінки виховання, відповідно, це такі ознаки, на основі яких можна судити про рівень вихованості вихованця, оцінити виховні впливи вихователів, ефективність функціонування виховної системи тощо.
Основними критеріями оцінки результатів діяльності виховної системи можуть бути:
відповідність досягнутих результатів виховання поставленій меті;
рівень вихованості конкретних вихованців, згуртованість колективів, позитивний морально-психологічний клімат у них;
відповідність вихованості загальноприйнятим цінностям, нормам, правилам поведінки;
конкретні дії, вчинки вихованців, їхній характер та відповідність загальнолюдським цінностям;
оптимальність системи виховної роботи і дієвість конкретних виховних впливів;
педагогічна майстерність вихователів, оптимальне планування, організація та здійснення виховної роботи тощо.
Висновок
Безумовно, теорія виховання охоплює всю виховну діяльність вихователів, виховних та інших структур в їх різноманітті, яку називають вихованням. Ця активна, цілеспрямована і змістовна взаємодія вихователів і вихованців, визначається як виховний процес, під час здійснення якого останні засвоюють певну сукупність знань, набувають практичних навичок і вмінь відповідної поведінки, всебічно розвивають свої емоційні, почуттєві, вольові, мотиваційні сфери та інші провідні властивості особистості, формують свій внутрішній духовний світ.
Таким чином, цей процес має бути свідомим і повинен створювати тісний і плідний союз між вихователем і вихованцем. Коли відсутній цей союз, процес виховання практично не виконує свої суспільні функції та не досягає мети.
Модель процесу виховання являє собою струнку систему взаємоповязаних цілей, принципів, завдань, змісту, методів, форм і результатів виховання, різних варіантів й етапів досягнення цілей і завдань виховання, різноманітні двосторонні взаємини вихователів і вихованців у цьому процесі.
Література
- Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.., 1997, 530 с..
- Газгузинський В.М. Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995
- Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. -К., 1997
- Педагогика / Под ред. П.И. Пидкасистого. -М., 1996.
- Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль. 1997,380 с.
- Падалка О.С, Нісімчук А.С, Смолюк I.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. - К., 1995.
- Битинас Б.А. Структура процесса воспитания: Методологический аспект.- Каунас, 1984. С. 12-13.
- Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: В 2 кн. М., 1999. Кн. 2. С. 6.
- Ушинський К.Д. Три елементи школи // Твори: В 6 т. К., 1954. Т. 1. С. 123-124.
- Сухомлинська О.В. Цінності у вихованні дітей та молоді: стан розроблення проблеми // Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С. 105111.
- Бех І.Д. Особистісно орієнтований підхід у вихованні // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Українсько-польський щорічник / За ред. Т. Левовицького, І. Зязюна. І. Більш, Н. Ничкало. Ченстохова; -Київ, 2000. С. 331-350.
- Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. Г.О. Балла. О.В. Киричука, Р.М. Шамелашвілі. - К., 1997.
- Макарен?/p>