Складові процесу виховання
Контрольная работа - Педагогика
Другие контрольные работы по предмету Педагогика
тура, по-перше, вказує на двосторонній характер виховання і зумовлює необхідність тісної взаємодії вихователя й вихованця на всіх етапах виховної роботи, починаючи з визначення її мети та завдань, завершуючи перевіркою й оцінкою її результатів. По-друге, дає вихователям чітке уявлення про основні ланки виховного процесу і, відповідно, допомагає цілеспрямовано і якісно його організувати.
Основні дії вчителя у виховному процесі:
визначення цілей та завдань виховання;
залучення вихованців до активної участі в цій діяльності;
формування у них мотивів і мотивації самовдосконалення;
визначення змісту виховання і виховних заходів;
планування й організація виховної роботи;
надання навчальній і повсякденній діяльності вихованців позитивного емоційного забарвлення і виховного аспекту;
допомога і регулювання;
контроль за процесом виховання, функціонуванням його окремих компонентів та оперативне внесення до них відповідних змін;
оцінка результатів виховання тощо.
Відповідно, основними ланками участі вихованців у виховному процесі є:
усвідомлення і сприйняття ними норм і правил поведінки;
формування, розвиток і поглиблення мотивів і мотивації вдосконалення і самовдосконалення;
осмислення, опанування норм і правил вихованої поведінки, дотримання їх у повсякденній життєдіяльності;
формування переконань;
прояв емоційно-вольового ставлення до власних дій;
самоконтроль, самооцінка своєї поведінки та внесення до неї відповідних корективів, змін тощо.
Коротко проаналізуємо призначення і зміст основних структурних компонентів моделі виховного процесу.
Мета як компонент виховання має стрижневе значення, є вихідним пунктом теорії та практики виховання, безпосередньо стосується всіх учасників цього процесу, визначає основні напрями виховної роботи в різних освітньо-виховних системах, зумовлює принципи, зміст, організацію, методи й форми виховної роботи тощо.
Про це влучно говорили видатні особистості. Наприклад, К.Д. Ушинський визначав: якщо ми хочемо досягнути будь-якої мети вихованням, то повинні перш за все усвідомити цю мету. Французький педагог С. Френе істинну мету виховання вбачав у максимальному розвитку особистості в розумно організованому суспільстві, яке слугуватиме їй і якому вона сама слугуватиме. А.С. Макаренко підкреслював: Я під цілями виховання розумію програму людської особи, програму людського характеру, причому в поняття характеру я вкладаю весь зміст особистості, тобто характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання, геть усю картину людської особи; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особи, до якої ми повинні прагнути.
Мета виховання, по-перше, забезпечує її усвідомлення вихователями і доведення до вихованців, по-друге, має збагатити останніх моральними уявленнями, поняттями, по-третє, формує у вихованців бажані настанови й переконання, по-четверте, розвиває у них позитивні риси та якості, по-пяте, ослаблює і викорінює негативні стереотипи поведінки, по-шосте, здійснює виховний вплив на соціальне оточення.
Емоційно-мотиваційний компонент процесу виховання має також велике значення. Мотив вихованої поведінки у вихованців виникає в повному обсязі лише тоді, коли є потреба у значущій діяльності та стимули для неї.
Формування мотивів та на їх основі мотивації творчого самовдосконалення це відповідальний етап діяльності вихователя. Глибокі, міцні, емоційно забарвлені та змістовні мотиви забезпечують ефективність виховних заходів вихователя і є генератором творчого самовдосконалення кожного вихованця. Ці мотиви можуть бути різного характеру: наприклад, мотиви, повязані з гальмуванням та викоріненням негативних рис характеру і поведінки (егоїзм, байдужість до товаришів тощо), безпосередньою навчально-пізнавальною діяльністю (бажання одержати похвалу за успіхи в учінні, погреба в навчально-розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні певних професійних знань та досягненні значних успіхів тощо), прагненням розвивати та вдосконалювати свої позитивні риси та якості (тут, першою чергою, слід формувати мотиви самовдосконалення), широкими соціальними мотивами (гідно виконувати свій громадянський обовязок) тощо.
Емоції в житті людини виконують функцію механізмів діяльності, входять до складу стимулів і мотивів її дій, за вмілого використання можуть відігравати значну роль у цілеспрямованій діяльності. Для цього їх важливо співвідносити зі змістовим компонентом виховання.
Змістовий компонент це зміст виховання, під яким розуміється сукупність уявлень, понять, суджень і цінностей, якими збагачуються вихованці. Зміст виховного процесу в різних освітньо-виховних системах зумовлений, з одного боку, цілями та інтересами конкретної діяльності, а з іншого формуванням громадянина України із загальнолюдськими цінностями. Вона має відповідати загальній меті виховання в нашому суспільстві формуванню гармонійно розвиненої і суспільно активної особистості з науковим світоглядом, високим моральним потенціалом, яка бажає і вміє працювати для блага України, духовно багатої та фізично досконалої.
Зміст виховання в українському суспільстві має відповідати таким вимогам:
а) забезпечення формування особистості, яка ідентифікує себе як громадянин України;
б) врахування реальних можливостей виховного процесу конкретних осві?/p>